Енерг?я н?жност?
о. Як?в Б. Шумило, ЧСВВ
Над?я Калачова протягом чотирьох рок?в вивчала ф?нанси. Однак ще з дитинства мр?яла займатися журнал?стикою. Коли ж мр?я зд?йснилася, то Господь подарував ?й щось ун?кальне.
Частина задуму Божого провид?ння
Поступивши у Школу журнал?стики Укра?нського Католицького Ун?верситету, Над?я поступово п?знавала Бога. «Коли я прийшла в УКУ, то мала для себе нез’ясован? питання. Мо? р?дн? з протестантсько? сп?льноти, тож певний досв?д в?ри я мала, але в тому всьому бракувало порядку ? систематичност?, тому були певн? сумн?ви». Ц?кав? лекц??, вчител?, досв?д в?ри друз?в стали моментами одкровень, як? допомогли д?вчин? в?дкривати д?ю Бога у щоденному житт?.
Зак?нчуючи ун?верситет, Над?я думала про майбутню кар’?ру. «Я насправд? мала сво? амб?ц??, пов’язан? з журнал?стикою, ? водночас молилася про те, де Бог хоче мене бачити. ? поступово побачила, як мо? стежки приводили мене до людей з розумовою неповносправн?стю».
А почалося все з книги Дороти Тераковсько? «Мишка», де йдеться про с?м’ю, в як?й народжу?ться дитина з найважчою формою синдрому Дауна. Над?я знайомиться з Романом Максимовичем, хлопцем, який ма? цей синдром. ?? вразило неймов?рне виконання Романом «Г?мну любов?» з послання апостола Павла.
«Ми намага?мося в людях з неповносправн?стю побачити г?дн?сть ? дари, як? Бог ?м дав», – розпов?да? Над?я ? дода?, що ?ншим завданням ? в?днайти м?сце кожного, адже Господь вс?м дарував конкретну м?с?ю у житт?. Члени центру «Емаус», до якого належить Над?я, називають людей з неповносправн?стю сво?ми друзями.
Натхненником для д?вчини ? Жан Вань?, який став фундатором ? засновником сп?льнот для сп?лкування людей з особливими потребами. Особливо ?й згадуються знаменит? його слова: «Не т?льки слабк? потребують сильних, але й сильн? слабких, бо вони сво?ю слабк?стю пробуджують у нас енерг?ю н?жност?». Над?я пригаду? багато випадк?в, коли люди з неповносправн?стю сво?ми жестами й словами дали ?й можлив?сть в?дкрити цю н?жн?сть. «Це не т?льки при?мний бонус, але й потреба, яку ма? людина», – запевня? Над?я.
Ун?кальн?сть «друз?в»
«Не боятися зробити перший крок, щоб побачити ун?кальн?сть людей з особливими потребами», – заохочу? Над?я. Однак ? так? реч?, як? здобуваються з часом, оск?льки для багатьох «друз?в» важко будувати стосунки, встановлювати зоровий контакт тощо. Над?я пригаду? св?й перший досв?д сп?лкування. ?й спочатку здавалося, що зустр?ч, як така, не в?дбулася. Зна?мо, що у сучасному св?т? хочуть результату тут ? в?дразу. Саме тому «друз?» вчать людину спов?льнювати темп.
«Отож, час ? в?рн?сть, бо за один раз непросто в?дкрити та?нство ун?кальност? особливих людей. Дар "друз?в" в?дкрива?ться у глибшому сп?лкуванн?.Тому вони ? ориг?нальною школою в?рност?», – зазнача? Над?я.
Звичайно, що ? й моменти п?днесення: «Пам’ятаю, прийшла на святкування сп?льноти, яка працю? з людьми з неповносправн?стю, ? мене зустр?чав чолов?к Павло. В?н п?д?йшов, обняв, пров?в великими пальцями по бровах ? сказав: «Ти просто божественна!» Не йшлося лише про зовн?шн? компл?менти, адже вкладав у ц? слова глибину, що людина справд? сотворена Богом. Часто Павло казав мен?: "Ти мусиш тримати спину р?вною". Але говорив не про поставу, навпаки. Здеб?льшого "друз?" бувають сутул?, бо дуже часто зустр?чають в?дкинення. Натом?сть цими словами доносив мен?, що не мушу ховати сво? серце, маю бути в?дкритою до людей».
Все набагато прост?ше
«Люди з розумовою неповносправн?стю багато бачать, вони можуть зауважити, здавалося б, для багатьох непом?тн? реч?. Бо в цьому в?дкрива?ться прост?ший св?т», – переконана Христина Мороз. Вона щодень працю? у дом? «Емаус», що розташований в студентському м?стечку УКУ. Вона тут вже чотири роки. Але ран?ше Христина аж н?як не могла себе тут уявити.
«До того в мене не було н?якого досв?ду сп?лкування з особливими людьми. Коли я навчалася в ун?верситет?, то н?коли не звертала уваги на так? реч?», – згаду? Христина. А почалося все з незрозум?лих на перший погляд внутр?шн?х пошук?в. Шукаючи роботу, натрапила на ваканс?ю асистента у д?м «Емаусу». Спочатку Христина не оч?кувала, що потр?бно жити у дом?, дивувалася, коли на сп?вбес?д? запитували про сильн? ? слабк? сторони. Однак згодом вир?шила спробувати пожити якийсь час, доки не знайде нову роботу.
Розпов?даючи про позитивн? моменти у житт? з «друзями», каже, що тут не питають про тво? оц?нки, в?дзнаки, соц?альний стан, а просто люблять. «Хоча я не працюю за сво?м фахом, але використовую щось б?льше ? кожного разу вчуся чогось нового», – д?литься Христина. Згодом така робота стала частиною ?? життя, а також ?? с?м’?.
Кр?м того, праця серед людей з неповносправн?стю форму? особист?сть. «За роки мо?? прац? коло сп?лкування ? внутр?шн? комплекси зм?нилися. Наприклад, мен? легше стало заводити нов? знайомства. Я розум?ю, що ? р?зн? люди ? ситуац??, але все набагато прост?ше. Це те, чого навчаюся у дом? "Емаус"».
Руйнувати стереотипи ? творити нову д?йсн?сть
Христина згаду? про одну з екскурс?й у д?м «Емаус». «Коли одна ж?нка з групи д?зналася, що маю добру с?м’ю ? вищу осв?ту, то була шокована. ?й здавалося, що люди, як? працюють з неповносправними людьми, – нещасн?, з розбитими серцями чи не мають с?м’?». Саме тому Христин? подоба?ться, коли ?нш? спостер?гають за «друзями», як? у звичайну роботу вкладають всю свою старанн?сть.
Над?я ? Христина яскраво згадують Катрусю, яка потребу? найб?льшого догляду, адже ма? ДЦП ? аутизм. Однак з часом зрозум?ли, що Катруся найб?льше з ус?х дару? позитивний заряд. Простенький випадок, коли вона сво?м веселим голосом бажа? вс?м доброго ранку, то вс? навколо сповнюються рад?стю. Ось так бува? ?з тими, хто потребу? найб?льшо? оп?ки. Хоч вони й непом?тн?, але вчать нас пом?чати прост? реч?, як? роблять уважними до себе.
Папа Франциск часто говорить про революц?ю н?жност?. «Н?жн?сть означа? дивитися очима, щоб бачити ?ншого, ? слухати вухами, щоб чути ?ншого», – поясню? Свят?ший Отець. Хтозна, можливо потребу?мо благодат? бути для ?нших нос?ями Божого милосердя, н?жност? ? любов?. А приклад Над?? ? Христини виразно показу? любов до ближнього, де так важливо побачити ?ншого у вс?й його внутр?шн?й крас?.
