Швейцарський гвард??ць п?шки поверта?ться з Риму додому
Adelaide Patrignani / Св?тлана Духович – Ватикан
Щоби д?статися л?таком з Риму до зеленого г?рського рег?ону ?рю?р, що б?ля Фрайбургу в Швейцар??, потр?бно дек?лька годин. В?нсент пройшов цей шлях п?шки за 37 дн?в.
Шлях, що перетворю?
Для молодого швейцарця повернення додому Шляхом франк?в (Via Francigena), що з час?в середньов?ччя по?дну? Кентербер? з Римом, стало природн?м завершенням служби в Папськ?й Швейцарськ?й Гвард??, що розпочалося три роки перед тим самим шляхом.
Того л?тнього дня В?нсент залиша? В?чне М?сто, його душу переповнюють суперечлив? почуття: з одного боку – ностальг?я за м?стом, яке в?н полюбив, з ?ншого – рад?сть в?д повернення додому. Було ще ?нше почуття: переживання за наступн? дн?, довг? дн? шляху наодинц?. Але в?н поклада?ться на Боже провид?ння ? пряму? дал?.
Усв?домити ц?нн?сть вбогост?
Основн? етапи Шляху франк?в описан? в спогадах Архи?пископа Кентербер?йського С?гер?ка Серйозного, який у 990 роц? вирушив до Риму, аби отримати пал?й з рук Папи ?вана XV.
В?нсент вир?шив не бронювати заздалег?дь м?сця для н?чл?гу, аби належним чином усв?домити ц?нн?сть вбогост? й вдячност?.
Одним ?з таких дар?в була одна с?м’я, що прийняла його на н?чл?г як п?д час подорож? до Риму, так ? з Риму.
На дороз? радост? й терп?ння
В ?тал?? Шлях франк?в простяга?ться на понад 1000 км ? перетина? с?м рег?он?в: Валле-д’Аоста, П’?монт, Ломбард?ю, Ем?л?ю-Романью, Л??ур?ю, Тоскану й Лац?о. Найкращий етап для паломник?в – це мальовнича Тоскана, найг?рший – Паданська р?внина з монотонними кра?видами рисових пол?в й надокучливими комарами. Оп?сля перед очима паломника в?дкриваються г?рськ? кра?види аж до схил?в Валле-д’Аоста, що ведуть до найвищо? точки цього шляху: перевалу Великий Сен-Бернар (2469 м) у Швейцар??. Дек?лька дн?в оп?сля – нарешт? р?дний кантон Фрайбург.
Господь – в?рний супров?дник
Повернувшись на батьк?вщину, молодий паломник пережив дивний досв?д: «Я почувався самотн?м, – розпов?да? в?н. – В дороз? я пост?йно в?дчував присутн?сть Бога, н?би подорожував з приятелем. Обставини змусили мене навчитись повн?стю дов?ряти Богов?. Ми робимо все можливе для того, аби м?цно триматися сво?х розрахунк?в, але коли вс? наш? плани руйнуються, саме в ту мить ми насправд? можемо зустр?ти Бога».
Б?льше дов?ряти Богов?
«Малов?ре, чого засумн?вався? (Мт 14, 31) – цей висл?в Христа опису? один з момент?в паломництва В?нсента: прямуючи з Риму до Фрайбурга, в певний момент в?н в?дчув таку велику втому, що вже був готовий в?дмовитися в?д свого задуму. «Дякуючи Богов?, я завжди отримував благодать прямувати дал?, – розпов?да? в?н. – В майбутньому я спод?ваюсь навчитися б?льше дов?ряти Богов? й звертати погляд у в?рному напрямку. Тепер я переконаний, що наша ?дина над?я – це Бог».
Тримати двер? в?дкритими
«Щасливий чолов?к, що ма? свою силу в Тоб? й Тво? дороги ма? в сво?му серц?», – цей стих 83 псальма опису? духовний шлях В?нсента. Його паломництво Франкським шляхом завершилося, але в?дкрило перед ним безмежний горизонт життя з Богом. Такий досв?д переживають не для того, аби пот?м спок?йно в?длежуватись на диван?, а для того, щоб розпочати ?ншу боротьбу – духовну.
Тримати в?дкритими двер? серця, за словами В?нсента, означа? прямувати вперед як справжн? християни, повн?стю покладаючись на Бога. «Те, що нас блоку?, – дода? в?н, – це страх, страх ц??? велико? Любов?, що може перевернути наше життя.
Щоб говорити ?ншим про Бога
На початку вересня колишн?й швейцарський гвард??ць розпочав навчання на богословському факультет? Фрайбурзького ун?верситету. В?н прагне «отримати м?цну основу для того, аби говорити людям про Бога», бо, як в?н вважа?, «люди часто в?дкидають Бога тому, що не знають Його». Паломництво, за його словами, допомага? на дороз? шукання Бога, але було би помилкою вважати, що Бога можна зустр?ти т?льки в паломництв? й там в?дкрити Йому сво? серце. Це переконання, однак, не перешкоджа? йому мр?яти про п?ше паломництво до Свято? Земл?. «Не знаю, коли це в?дбудеться, – зазнача? в?н, – але знаю, що це буде найб?льша подорож у мо?му житт?».
Д?лення досв?дом
«Якщо з’явля?ться нав?ть найменше бажання повернутися з Риму до Швейцар?? п?шки, то не потр?бно багато роздумувати – вирушайте в дорогу, бо це не важко, – намага?ться переконати ?нших гвард?йц?в В?нсент. – Потр?бно просто вийти з вор?т Ватикану й повернути л?воруч, а дал? –крок за кроком... Якщо враховувати, що в?дстань в?д Риму до альп?йського перевалу Великий Сен-Бернар становить 1000 км, а один крок ма? приблизно 70 см, то потр?бно зробити 1,5 м?льйона крок?в. Найважлив?шим з цих вс?х крок?в ? перший, наступн? легш?». Гвард??ць дода?, що ?дина трудн?сть поляга? в тому, аби навчитись дов?рятися Бож?й вол?, в?дпускати ситуац?ю з п?д власного контролю. «Якщо щось ?де не так, як запланували, – д?литься в?н, – то означа?, що саме в цей момент ви йдете в правильному напрямку. Саме так Бог провадить нас. Для того, аби розпочати житт?дайний шлях, шлях пок?рност?, потр?бно в?дмовитися в?д сво?? гордост?».
