Петер Шварц: ?стор?я кард?олога, що розкрив та?мницю одного захворювання
Marina Tomarro / Духович Св?тлана – Ватикан
Жовтень 1970 року. Чезар?на Боном? – 19-р?чна ?тал?йська д?вчина живе в М?лан? спок?йним життям, у не? добрий стан здоров’я, т?льки ?нод? вона втрача? св?дом?сть, можливо внасл?док спеки, або перевтоми. Одна з ?? мр?й – потрапити в телев?з?йну студ?ю на пряму трансляц?ю ?? улюблено? телев?кторини. Одного дня ?й випада? така можлив?сть. Прибувши до студ??, д?вчина с?да? серед глядач?в ? з великим захопленням спостер?га? за грою, яку часто бачила по телев?зору. В певну мить ведучий телев?кторини зверта?ться до глядач?в ?з запитанням ? його погляд пада? на Чезар?ну. Емоц?? переповнюють д?вчину, ? вона раптово помира? перед очами телеведучого, глядач?в ? вс?х присутн?х у студ??.
Зустр?ч, що зм?нила життя
В той час молодий л?кар Петер Шварц ще не знав, що смерть Чезар?ни зм?нить його житт?вий шлях. До нього на л?кування привели молодшу сестричку Чезар?ни, восьмир?чну А?ост?ну, що мала т? сам? симптоми, що й ?? сестра. «Коли ми оглянули А?ост?ну, – розпов?да? професор Шварц, що тепер очолю? Науковий центр л?кування серцевих аритм?й генетичного походження в М?лан?, – н?хто не м?г зрозум?ти, в чому полягала проблема. Спочатку д?вчинку нав?ть поклали у в?дд?л невропсих?атр??, але уважно проанал?зувавши ?? електрокард?ограми, я зрозум?в, що проблема була зовс?м ?ншою».
Та?мничий синдром
Професор розпочав наукове досл?дження, яке спочатку, як здавалося, не давало жодних результат?в. «Так? електрокард?ограф?чн? в?дхилення, – поясню? л?кар, – були та?мницею для мене й для мо?х колег. Одного разу один пед?атр порадив мен? шукати матер?али в ?ноземн?й науков?й л?тератур? й там я знайшов перш? описи ц??? хвороби, яку п?зн?ше назвав синдромом продовженого ?нтервалу QT».
При ц?й хвороб?, яка часто переда?ться генетично, серце, п?д впливом р?зних навантажень, почина? битись хаотично, що може викликати смерть. Спочатку деяк? л?ки допомагали нейтрал?зувати вплив навантажень на серце А?ост?ни, але цього було занадто мало. Професор Шварц, дал? досл?джуючи й експериментуючи, зрозум?в, що ?диний спос?б допомогти д?вчинц?, а згодом також ?? молодш?й сестр? Чезар?н?, ще одн?й дочц? с?м’? Боном?, що народилася через дек?лька рок?в п?сля смерт? першо? сестри, в?д яко? вона, на жаль, успадкувала не т?льки ?м’я, але й хворобу, полягав у операц??, п?д час яко? потр?бно було вплинути на зв’язок м?ж мозком та серцевими нервами.
Дов?ритись л?карев?
«Коли професор запропонував мо?м батькам цю операц?ю, зазначаючи, що ран?ше випробовував ?? т?льки в лаборатор??, – розпов?да? Чезар?на Боном?, що тепер ? одруженою ? ма? 22-р?чного сина, – м?й батько прийняв його за божев?льного. Але переконлив?сть л?каря й ситуац?я в с?м’?, яка ще не оговталася в?д неспод?вано? смерт? мо?? першо? сестри, спонукали його дов?ритись професоров? й погодитись на операц?ю».
1973 року А?ост?на вирушила з мамою до л?карн?, де доктор Петер, якого вона вже добре знала, розпов?в ?й, що вона незабаром засне на якийсь час, а коли прокинеться, то зможе жити новим життям, зможе б?гати й гратися, як вс? ?нш? д?ти, не боячись втратити св?дом?сть, чи захвор?ти. Чезар?на розпов?да?, що п?д час того, як оперували ?? сестру А?ост?ну, ?? мати п?шла до л?карняно? каплиц?, де молилася до Пречисто? Д?ви Мар?? з Люрду.
Операц?я пройшла добре. Проминув час, кожного року А?ост?на проходила огляд у доктора Шварца. Саме його вона обрала св?дком п?д час ?? шлюбу.
П?сля ц??? першо? операц?? професор Петер Шварц й дал? проводив сво? науков? досл?дження ц??? хвороби та зд?йснив ще багато под?бних операц?й. Ту ж саму операц?ю зробили також Чезар?н?.
З М?лану до П?вденно? Африки
Зв?стка про д?яльн?сть доктора Шварца д?йшла аж до П?вденно? Африки, куди в?н вируша? щороку для проведення науково-медичних досл?джень, спрямованих на те, аби зрозум?ти, чому в т?й сам?й с?м’? деяк? д?ти з тим самим вродженим дефектом, виживають, а ?нш? – н?. Кард?олог розпов?да?, що вже 20 рок?в в?н досл?джу? 25 м?сцевих с?мей, що нал?чують понад 500 ос?б – ус? ?з синдромом продовженого ?нтервалу QT ? вс? мають того ж сп?льного предка – П’?тера Сварта. В?н зазнача?, що завдяки цим пац??нтам вперше вдалося встановити генетичн? р?зновидност?, що зб?льшують, або зменшують ризик смерт? пац??нт?в, ? це допомага? краще зрозум?ти, хто перебува? п?д найб?льшим ризиком ? надати ?м в?дпов?дне л?кування.
?стор?я Ноем?
Сьогодн? багато д?тей з? сво?ми с?м’ями прибувають з ус??? ?вропи до м?ланського Ауксолог?чного ?нституту на огляд до цього кард?олога. Серед них була також Ноем?.
В 11 рок?в Ноем? Йоване почала втрачати св?дом?сть. Дек?лька раз?в ?? клали до л?карн?. Одного разу ?? батькам порадили звернутися до професора Шварца. «В?д 2014 року мо? життя зм?нилося, – розпов?да? вже доросла д?вчина, – професор став для мене н?би батьком, в?н розум?в мо? переживання, порадив мен? психолога, щоб той допомагав мен? переборювати важк? моменти. Минулого року я брала участь в експеримент?, в якому випробовували нов? л?ки, щоб л?кувати цю хворобу. На початку було важко, але пост?йна п?дтримка професора й мо?? с?м’? мене заспокоювала й додавала сили. Тепер я почуваюся добре й можу жити щоденним життям, дивлячись у майбутн?. Ран?ше це було неможливим».
50-р?чний шлях досл?джень
Доктор Петер Шварц отримав багато м?жнародних прем?й. Остання з них – це престижна прем?я в сфер? кард?олог?чних досл?джень «Grand Prix scientifique de la Fondation Lefoulon-Delalande». «Для мене це було великою честю, – зазнача? л?кар. – П?д час вручення прем?? мене н?би супроводжували вс? т? люди, пац??нти й сп?вроб?тники, що взяли участь у цьому надзвичайному шляху серцево-судинних досл?джень, що розпочався майже 50 рок?в тому з випадку двох сестер Чезар?ни й А?ост?ни, без яких мо? життя було б зовс?м ?ншим».
