杏MAP导航

Св?тлана Духович – Ватикан

Над?я, молитва, св?дчення людяност?, скорбота з приводу жорстоких обстр?л?в, що мали м?сце в останн? години по вс?й Укра?н?. Вс?м цим Апостольський Нунц?й у стражденн?й кра?н? архи?пископ В?свальдас Кульбокас под?лився з? Свят?шим Отцем , який прийняв його у п'ятницю, 6 червня 2025 р., в Апостольському палац? у Ватикан?. Це була перша зустр?ч папського представника з Левом XIV. Про не? архи?пископ розпов?в в ?нтерв?ю для ватиканських мед?а.

Ваше Преосвященство, це була Ваша перша зустр?ч з Папою Левом XIV. Як пройшла ця зустр?ч?

Хочу, насамперед, зазначити, що йдеться про дуже важлив? зустр?ч?, тому я готувався до не? молитвою: мо?ю особистою, молитвою мо?х сп?вроб?тник?в у нунц?атур? в Ки?в?, ?пископ?в, нав?ть деяких державних службовц?в Укра?ни, мо?х друз?в, мо?х колишн?х параф?ян у Литв?. Адже, перш за все, це зустр?ч духовного, душпастирського характеру. Я при?хав до Риму на щотрир?чну зустр?ч апостольських нунц??в, яка в?дбува?ться в цьому Юв?лейному роц? над??. Це зустр?ч, яка присвячена дуже важлив?й тем? для кожного з нас в Укра?н?: над??. Бо з людсько? точки зору, яку над?ю ми можемо мати? Незначну. Але в Боз? ми ма?мо повноту над??, ма?мо нав?ть рад?сть, бо нав?ть в?йна не може вбити те, що ? християнським. Це моя перша зустр?ч з Папою Левом, ? я вдячний йому за не?. Зустр?ч була досить тривалою. Вона була присвячена, насамперед, питанням, що стосуються нас як Церкви в пер?од в?йни. Для мене було важливо в?дчути серце Папи, а також под?литися сво?м досв?дом, насамперед духовним, у цей час в?йни. Бо в цьому поляга? наша м?с?я. Що ми, як Церква, як Святий Престол, можемо зробити в час в?йни? Це була дуже п?дбадьорлива, церковна зустр?ч, сповнена молитви. Я хот?в би це п?дкреслити, бо молитва ? нашою головною збро?ю. Я так ?? називаю, ? Святий Отець також назива? ?? найпотужн?шою збро?ю з-пом?ж ус?х. Так каже Господь, так каже Д?ва Мар?я. У наших руках найпотужн?ша, добра, позитивна зброя для встановлення миру. Решта зустр?ч? була присвячена деяким конкретним питанням, серед яких також бомбардування ц??? ноч? [6 червня, ред.] в Ки?в?, Тернопол?, Луцьку та ?нших рег?онах ? м?стах Укра?ни. Це означа? жити, не маючи можливост? спати чи в?льно пересуватися м?ж м?стами ? в м?стах. П?дсумок зустр?ч? такий: ми ? Церквою, ? тому нав?ть у найг?рших ситуац?ях в?йни ми ? св?дками того, що ? Бог, того, що В?н може зробити, незважаючи на людськ? слабкост? та гр?хи. Це ? над?я, над?я для душпастир?в ? для в?рних. Тому я дуже вдячний Свят?шому Отцю за цю розмову ? за цей момент сп?льно? молитви, який в?н розд?лив з? мною. Коли я повернуся в Укра?ну, я хочу под?литися цим з ?пископами, в?йськовими капеланами, родичами цив?льних ? в?йськових полонених, родичами д?тей, як? ще повинн? повернутися в Укра?ну, ? з ус?ма.

Ви згадали про масштабний рос?йський удар по р?зних рег?онах Укра?ни. Яка загальна ситуац?я в кра?н??

Очевидно, що стосовно обстр?л?в ?снують певн? в?дм?нност? м?ж рег?онами. Наприклад, сьогодн? [вчора, ред.] у Херсон? було зруйновано буд?влю обласно? адм?н?страц??. Там це трива? вже четвертий р?к, можливо, нема? нав?ть 10 хвилин тиш?, наст?льки част? обстр?ли. ? й ?нш? м?ста, так? як Одеса, Запор?жжя, Харк?в, де також пост?йно звучать протипов?трян? тривоги, але з деякими перервами. А ще ? решта кра?ни, де тривоги не ? пост?йними. Але якщо взяти столицю Ки?в, то важко знайти одну-дв? ноч? на м?сяць, коли не було б хоча б атак безп?лотник?в. Наприклад, сп?вроб?тники нунц?атури, як? мешкають у багатоповерхових будинках, особливо на верхн?х поверхах, зап?знюються на роботу ? часто кажуть мен?, що не зможуть бути дуже ефективними в робот?, бо не мають ф?зичних сил для цього. До цього додаються ?нш? труднощ?, бо п?д час атак не працюють супермаркети, банки, державн? установи, школи, а також припиняються урядов? зас?дання. Вже д?ють п?дземн? школи, а ще 140 п?дземних шк?л будуються по вс?й кра?н?. Д?ти з ц?лих рег?он?в, наприклад, Сумсько? област?, зустр?чаються лише тод?, коли при?жджають групи, так? як, наприклад, асоц?ац?я «Ангели радост?», як? орган?зовують для них свята. Хот?в би також п?дкреслити ще один дуже важливий аспект. На фронт? в?йськов?, як? помирають, просять лише одного: прощення гр?х?в. Там вже не допомагають н? л?кар?, н? х?рурги, ?м може допомогти лише в?йськовий капелан або той, хто уповноважений молитися за них. Так само ? з пораненими або людьми, як? зазнали травми. Фах?вц?, нав?ть сам? психологи, часто кажуть мен?, що Церква ма? великий потенц?ал, оск?льки поранен?, також ? тяжкопоранен? сприймають набагато позитивн?ше священник?в та богопосвячених ос?б, як? накопичили пост?йний досв?д роботи з людьми, також у складних ситуац?ях. Отже, це робота, яку Церква здатна виконувати ? на психолог?чному р?вн?. Тут по?днуються два аспекти: людсько-психолог?чний ? духовний, що означа? нести рад?сть ?суса. Ми наближа?мося до П'ятидесятниц?, ? в П'ятидесятницю ?сус каже нам: «Я залишаю вам мир, даю вам м?й мир. Даю вам мою рад?сть, повноту мо?? радост?, ? нехай н?хто не см?? в?д?брати у вас цю рад?сть». Отже, це наша м?с?я: незважаючи на так? важк? руйнування, незважаючи на щоденн? вбивства – нав?ть ц??? ноч? [з 5 на 6 червня, ред.] загинуло к?лька цив?льних ос?б, ? також поранен? – ?сус каже нам: «Диявол не повинен мати влади над вами, в?н не повинен переконати вас, що ви безсил?. Бо ваша рад?сть у неб?, в об?ймах Всемогутнього Бога». Тому нав?ть коли наше земне життя перебува? п?д загрозою, коли його катують ? знищують, н?хто не може забрати у нас в?чне життя, життя Бога Отця. Це найб?льша над?я, яку ми ма?мо.

  (@VaticanMedia)

У мед?а ми часто бачимо картини в?йни, руйнувань ? страждань. Звичайно, це нас тривожить, ? ми схильн? думати, що для збереження свого спокою ? радост? потр?бно якось в?дгородитися в?д усього цього. Однак ? ризик втратити сп?вчуття. Як нам по?днати ц? дв? реч?: сп?вчувати перед обличчям дуже суворо? реальност? ? збер?гати внутр?шню рад?сть?

Тут ? два аспекти: один з них дуже траг?чний, тому що якщо в XXI стол?тт? м?жнародна сп?льнота не здатна захистити ан? м?жнародне гуман?тарне право, ан? м?жнародне право, це велика трагед?я. Це м?ркування п?дштовху? нас, п?дштовху? мене до ?ншого висновку: що ?дина над?я, яка у нас ?, – це над?я на Господа. Не в теоретичного Господа, а в Господа, Який надиха? на д??, самов?ддан?сть, жертовн?сть, витривал?сть, мужн?сть. Коли я говорю про над?ю ? рад?сть, я маю на уваз? також над?ю ? рад?сть, яку в?йськов? капелани несуть на фронт: вони моляться, посвячують в?йськових Непорочному Серцю Д?ви Мар??, роздають розар??. Я пам'ятаю, як один в?йськовий сказав мен?: «Вчора я бачив, як загинули дво? мо?х товариш?в по служб?. Я не можу сказати ?хн?м дружинам, що ?хн? чолов?ки померли, бо я не маю доказ?в. Я т?льки бачив це на власн? оч?. Для мене це великий б?ль». ? вони плачуть. Для мене, як нунц?я, розмовляти з ус?ма цими людьми, в тому числ? з командирами в?йськових п?дрозд?л?в, ? бачити, ск?льки чуйност? ? серед в?йськових, ? великою вт?хою. Розмовляючи з ними, я бачу не т?льки людян?сть, але, незважаючи на тяжк? втрати, я бачу в них бажання зростати в людяност?. Вони кажуть: «Коли не вистача? грошей, щоб оплатити реаб?л?тац?ю наших товариш?в по служб?, ми доклада?мо сво? грош?, з? сво?? зарплати». Для мене це св?дчення того, якою ма? бути людян?сть: допомагати один одному. Я не думаю, що ми досягли р?вня, на якому можемо сказати Богу Отцю: «Ми досконал?, ми добр?». Але ми блага?мо Його, просимо Його як недосконал? д?ти. Я б сказав, що це також роль Церкви, також моя роль: п?дтримувати все позитивне, що ?, незважаючи на в?йну.

Ваше Преосвященство, чи Ви хот?ли би щось додати?

Моя зустр?ч з Папою Левом в?дбулася п?сля бес?ди Свят?шого Отця з Президентом Укра?ни, з нагоди Свято? Меси на початку понтиф?кату, та п?сля телефонно? розмови з Президентом Рос?йсько? Федерац??. Пол?тики усього св?ту також св?дчать, принаймн? символ?чною мовою, про бажання продовжувати контакти з Церквою, з? Свят?шим Отцем у цих складних ситуац?ях. Я б сказав, що ц? контакти ще б?льше п?дкреслюють роль Папи не т?льки для Церкви, але й для людства. ? в цьому я б сказав, що обов'язок кожного католика в ц? дн? – молитися до Святого Духа: за Церкву, за Свят?шого Отця, щоб потенц?ал Церкви ? ?суса Христа прин?с плоди, дав ус? т? результати, як? ?сус Христос об?цяв нам, коли ми залиша?мося в?рними Його слову.