杏MAP导航

Paolo Ondarza ? Eugenio Murrali – Ватикан

В?н приваблю? увагу, заспокою? душ?. Владний ? спок?йний жест Христа-Судд? М?келанджело ? центром ? руш?йною силою для широкого ? обертального руху приблизно чотирьохсот персонаж?в, серед яких душ?, свят?, ангели ? проклят?, що утворюють велику ст?ну розм?ром приблизно 14 на 12 метр?в позаду в?втаря Сикстинсько? каплиц?. У цьому м?сц?, вершин? мистецтва й духовност?, у найближч? дн? буде обрано Наступника апостола Петра.

П?д пильним поглядом ?суса й Мар??

У центр? Страшного суду – нап?внагий Син Божий, Який сидить на хмарах, л?вою рукою В?н прикрива? пробитий б?к, а п?днятою правицею спов?ща? про винесення присуду. Поруч з ним, у сяйв? св?тла, зображена Д?ва Мар?я: Вона завжди заступалася за спас?ння людства ? тепер ?? голова в?двернена вб?к, наче жест смиренност?. Вона б?льше не може н?чим зарадити, а т?льки чека? на слова свого Сина. Материнський погляд Пресвято? Богородиц? звернений праворуч на вибраних, як? у воскрес?нн? т?ла п?дносяться до небес. Суворий погляд Христа спрямований на проклят? душ?, розпачлив? ? стражденн?, яких демони заганяють у пекельну безодню. Частина з них марно намага?ться врятуватися в?д в?чного осуду, ч?пляючись за хмари.

Харон ? М?нос

У нижн?й частин? композиц?? Харон, м?ф?чний керманич пекла, використову? сво? весло, щоб вибити проклятих з човна ? привести ?х до М?носа. Пекельний суддя з довгими ослячими вухами оповитий зм??ю, яка куса? його за ген?тал??, що символ?зу? к?нець людства. Очевидним тут ? покликання на Данте, зображеного серед блаженних душ.

Постат? святих

П?д впливом скульптурно? пластики М?келанджело, натхненно? шедеврами «Лаокоона» чи «Бельведерського торсу», що збер?гаються в Двор? статуй у Ватикан?, з’являються також ф?гури святих Петра з ключами, Лаврент?я з реш?ткою, Катерини Олександр?йсько? ?з зубчастим колесом, Себастьяна, що сто?ть навкол?шки з? стр?лами в руц?, Вартоломея з? шк?рою в руках, яку з нього здерли кати: у н?й митець в?дтворю? його спотворене ? страдницьке обличчя. Серед цих портрет?в геро?в в?ри недавн? досл?дження також ?дентиф?кували обличчя Мар?? Магдалини, апостолки над??, чи? л?тург?йне спогадування, за розпорядженням Папи Франциска, почали в?дзначати 22 липня з 2016 року. Цю ж?нку, вз?рець покаяння, прощення ? в?дкуплення в?д гр?ха, ототожнили з? св?тловолосою постаттю, яка ц?лу? великий хрест л?воруч в?д Христа-Судд?.

Ангели апокал?псису

З-п?д велично? постат? Христа прорива?ться сила звуку: довг? сурми ангел?в апокал?псису з розпаш?лими щоками наповнюють сво? труби пов?трям, щоб розбудити мертвих. Спасенний той, хто в?ддав сво? життя Христу. Схоже, що це послання бере початок в?д двох верхн?х люнет?в, розташованих праворуч ? л?воруч, де зображен? групи ангел?в з предметами страстей: хрест, жереб, терновий в?нець, колона для бичування, драбина ? жердина з замоченою в оцт? губкою.

Св?тло, яке перемага? темряву

За задумом М?келанджело, це ? паруз?я, тобто повернення ?суса наприк?нц? час?в, Який урочисто запроваджу? Царство Боже. Вт?м, усе це зболене, сповнене страждань бачення в траг?чн?й деформац?? т?л пронизане сяйвом Символу в?ри. Над п?тьмою бере гору св?тло, блиск неба, кол?р лазурно? блакит?. Бьяджо да Чезена, церемон?ймейстер Папи Павла ???, був обурений, сказавши, що непристойним ? зображати ст?льки «оголених людей, як? виставляють напоказ св?й сором», вважаючи, що композиц?я «б?льш придатна для таверни, н?ж для Папсько? каплиц?». П?сля Тридентського собору, художника Дан?еле да Вольтерра попросили приховати наготу деяких персонаж?в, як? вважалися непристойними; в подальш? стол?ття в?дбувалися й ?нш? втручання, пов?язан? з цензурою.

Святиня богослов’я людського т?ла

Тридцять рок?в тому «реставрац?я стол?ття» повернула фрескам блиск ?хн?х перв?сних кольор?в. Для того, щоб надал? п?дтримувати в належному стан? живописну поверхню, яку було в?дновлено у 1994 роц? завдяки проведеним заходам з ?? консервац??, щороку з середини с?чня до середини лютого Сикстинська каплиця проходить звичайне техн?чне обслуговування, яке зд?йсню? «Оф?с консервац??» з метою проведення еколого-кл?матолог?чного мон?торингу середовища каплиц?, яка зазна? пост?йного антропогенного впливу.

Усв?домлення Божо? присутност?

П?д час реставрац?? у 1990-х роках було прийнято р?шення прибрати т. зв. «бра?еттоне», елементи творчост? Дан?еле да Вольтерра, пов’язан? з приховуванням оголених т?л, збер?гши лише к?лька з них у якост? ?сторичного св?дчення Контрреформац??. У сво?й пропов?д? п?д час ?вхарист?йного богослуж?ння з нагоди завершення в?дновлення Сикстинсько? каплиц?, Папа ?ван Павло ?? не вагаючись окреслив Страшний Суд ? загалом Сикстинську каплицю як «Святиню богослов’я людського т?ла». В Апостольськ?й Конституц?? «Universi Dominici Gregis» 1996 року в?н розпорядився, щоб конклав ? надал? проходив у цьому прим?щенн?, «де все сприя? усв?домленню присутност? Бога, перед яким кожна людина повинна колись постати на суд». За словами Папи ?вана Павла ??, фрески М?келанджело, зокрема Страшний суд, створен? за 450 дн?в м?ж 1536 ? 1541 роками, допомогли п?дготувати душ? кардинал?в-виборц?в до сприйняття внутр?шн?х порух?в Святого Духа.

«Римський триптих» ?вана Павла ??

«Й саме тут – б?ля п?дн?жжя то? предивно? сикстинсько? пол?хром??, збираються вс? кардинали – сп?льнота, в?дпов?дальна за успадкування ключ?в Царства. Приходять саме сюди. ? М?келанджело знов огорта? ?х баченням», – писав Папа ?ван Павло ?? у твор? «Римський триптих», висловлюючи ун?кальн? св?дчення емоц?й, як? викликали в нього фрески М?келанджело п?д час участ? у двох конклавах 1978 року (?ван Павло ??, Римський Триптих, Пульсари 2011).

На пороз? Сикстинсько? каплиц?

У сво?му поетичному твор? Папа ?ван Павло ?? спогляда? каплицю:

«Стою при вход? до Сикстини –
Можливо, це все легше було висловити мовою
“Книги Буття” –
Але Книга чека? на образ. – ? слушно. Чекала на свого
М?келанджело.
Адже той, хто створював, “бачив” – бачив,
що “було добре”. “Бачив”, отже, Книга чекала на пл?д “бачення”.
О ти, людино, яка теж бачить, прийди – Кличу вас вс?х, “очевидц?в” одв?чних.
Кличу тебе, М?келанджело!
? у Ватикан? каплиця, яка чека? на пл?д твого бачення!
Бачення чекало на образ.
В?дколи Слово стало т?лом, бачення пост?йно чека?.

Бачення конклав?в

П?д час презентац?? «Римського триптиха» 6 березня 2003 р, кардинал Йосиф Ратц?н?ер зазначав: «Споглядання Страшного Суду в еп?лоз? друго? частини ?, мабуть, т??ю частиною (...), яка найб?льше зворушу? читача. З внутр?шнього погляду Папи знову поста? пам’ять про конклав в серпн? та жовтн? 1978 року. Позаяк я також був там, то добре знаю, як ц? образи впливали на нас у години великого р?шення, як вони кидали нам виклик, як вони вселяли в наш? душ? велич в?дпов?дальност?».

«До них промовля? бачення М?келанджело»

Так було в серпн?, а пот?м в жовтн? пам’ятного року двох конклав?в,
? так буде ?знову, якщо виникне потреба,
по мо?й смерт?.
Треба, щоб промовляло до них бачення М?келанджéло.
«Con-clave», сп?льний клоп?т про успадкування ключ?в,
ключ?в в?д Царства.
Вони бачать себе пом?ж Початком ? К?нцем,
пом?ж Днем Сотвор?ння ? Днем Суду…
Визначено людин? раз померти, а пот?м – Суд!
Остаточна прозор?сть ? св?тло.
Прозор?сть д?янь –
Прозор?сть сумл?ння –
Потреба, аби п?д час конклаву М?келанджело пояснив
людям –
Не забувайте: Omnia nuda et aperta sunt ant Oculus Eius.
Ти, котрий усе прозира?ш, – вкажи!
В?н вкаже…