Церква – д?м ? школа сопричастя. Пропов?дь на Мес? перед Конклавом
У Д?яннях Апостол?в чита?мо, що п?сля вознес?ння Христа на небо ? в оч?куванн? П'ятидесятниц? вс? тривали й гуртувалися в молитв? разом з Мар??ю, Мат?р'ю ?суса (пор. Д?? 1,14).
Це саме те, що й ми робимо за к?лька годин до початку Конклаву, п?д поглядом Богородиц?, розм?щено? тут, б?ля в?втаря, в ц?й базил?ц?, що зд?йма?ться над гробом апостола Петра.
Ми в?дчува?мо, що з нами ?дна?ться увесь Божий люд, з його в?дчуттям в?ри, любов? до Папи ? дов?рливим оч?куванням.
Ми з?бралися тут, щоб призивати допомогу Святого Духа, випрошувати Його св?тло ? силу, щоб був обраний Папа, якого Церква ? людство потребують на цьому важкому, складному й тривожному ?сторичному поворот?.
Молитися, призиваючи Святого Духа, ? ?диним правильним ? належним п?дходом у той час, коли кардинали-виборц? готуються до акту найвищо? людсько? та церковно? в?дпов?дальност? та вибору винятково? важливост?; людського акту, для якого потр?бно в?дкинути вс? особист? мотиви та мати на думц? й у серц? лише Бога ?суса Христа ? добро Церкви та людства.
У прочитаному уривку з ?вангел?? прозвучали слова, як? переносять нас у саме серце найвищого послання-запов?ту ?суса, врученого апостолам у веч?р Прощально? вечер? у горниц?: «Це моя запов?дь: щоб ви любили один одного, як я вас полюбив». Немовби уточнюючи оте «як я вас полюбив», ? вказуючи, як далеко повинна зайти наша любов, ?сус дал? каже: «Н?хто б?льшо? любов? не ма?, як хто душу свою покладе за сво?х друз?в» (?в 15, 13).
Це послання любов?, яке ?сус назива? «новою» запов?ддю. Новою, бо вона перетворю? у позитивному ключ? та значно розширю? старозав?тну запов?дь, яка говорить: «Не роби ?ншому того, чого не бажа?ш, щоб тоб? чинили».
Любов, яку об'явля? ?сус, не зна? меж ? повинна бути характерною рисою думок ? вчинк?в ус?х Його учн?в, як? в сво?й повед?нц? повинн? завжди виявляти справжню любов ? докладати зусиль для побудови ново? цив?л?зац??, т???, яку святий Павло VI назвав «цив?л?зац??ю любов?». Любов – це ?дина сила, здатна зм?нити св?т.
?сус дав нам приклад ц??? любов? на початку Тайно? Вечер? дивовижним жестом: В?н понизився до служ?ння ?ншим, понизився, щоб вмити ноги апостолам, без будь-яко? дискрим?нац??, не оминаючи нав?ть Юду, який мав Його зрадити.
Це послання ?суса перегуку?ться з тим, що ми чули в першому читанн? Свято? Меси, в якому пророк ?сая нагаду? нам, що фундаментальною як?стю пастиря, як?стю пастир?в ? любов, любов аж до повно? самопожертви.
Отже, з л?тург?йних текст?в цього ?вхарист?йного богослуж?ння ми отриму?мо заохочення до братерсько? любов?, вза?модопомоги та зусиль задля церковного сопричастя та загальнолюдського братерства. Серед завдань кожного Наступника святого Петра ? завдання сприяти зростанню сопричастя: сопричастя вс?х християн з Христом; сопричастя ?пископ?в з Папою; сопричастя ?пископ?в м?ж собою. Не сопричастя, зосередженого в соб?, а сопричастя м?ж людьми, народами ? культурами, збер?гаючи в серц? те, що Церква завжди повинна бути «домом ? школою сопричастя».
Сильним ? також заклик збер?гати ?дн?сть Церкви в тому русл?, яке Христос накреслив апостолам. ?дн?сть Церкви ? волею Христа; ?дн?сть, яка не означа? одноман?тн?сть, а м?цне ? глибоке сопричастя в р?зноман?тност?, за умови, що завжди збер?га?ться повна в?рн?сть ?вангел?ю.
Кожен Папа ? надал? вт?лю? Петра та його м?с?ю ?, таким чином, представля? Христа на земл?; в?н ? скелею, на як?й побудована Церква (пор. Мт 16,18).
Обрання нового Папи – це не просто наступництво людей. Обрання нового Папи – це завжди повернення апостола Петра.
Кардинали-виборц? голосуватимуть у Сикстинськ?й каплиц?, де, як сказано в Апостольськ?й конституц?? Universi dominici gregis, «все сприя? усв?домленню присутност? Бога, перед Яким кожен повинен буде одного дня постати на суд».
У «Римському Триптиху» Папа ?ван Павло ?? висловлював побажання, щоб в години важливого р?шення через в?ддання голосу, нависаюче зображення ?суса-Судд? пензля М?келанджело нагадувало кожному про велику в?дпов?дальн?сть вручити «верховн? ключ?» (Данте) в правильн? руки.
Тому мол?мося, щоб Святий Дух, Який протягом останн?х ста рок?в подарував нам низку справд? святих ? великих Пап, дарував нам тепер Папу за Божим серцем для добра Церкви ? людства.
Мол?мося, щоб Господь дарував Церкв? такого Папу, який найкраще зможе розбудити сумл?ння вс?х та розбудити моральну й духовну енерг?ю сьогодн?шнього сусп?льства, яке вир?зня?ться великим технолог?чним прогресом, але схильне забувати про Бога.
Сьогодн? св?т багато оч?ку? в?д Церкви в збереженн? тих фундаментальних людських ? духовних ц?нностей, без яких людське сп?в?снування не буде кращим ? не буде нос??м добра для майбутн?х покол?нь.
Нехай же Пречиста Д?ва Мар?я, Мати Церкви, втрутиться сво?м материнським заступництвом, щоби Святий Дух просв?тив уми кардинал?в-виборц?в ? зробив ?х однозг?дними в обранн? такого Папи, якого потребу? наш час.