Базил?ка святого ?вана на Латеран?: Христовий тр?умф
Maria Milvia Morciano – Ватикан
У базил?ц? святого ?вана на Латеран?, найстар?ш?й на Заход?, тр?умфу? Воскрес?ння Христове. Це добре пом?тно нав?ть здалеку: у верхн?й частин? церковного фасаду сто?ть статуя Воскреслого, Який п?дн?ма? руку ? простяга? долоню, притягаючи до себе людство. Базил?ка з'?днана прямими довгими л?н?ями з базил?ками Santa Maria Maggiore та Santa Croce in Gerusalemme. Перша представля? Р?здво, а друга св?дчить про страст? ? смерть нашого Господа; разом вони утворюють духовний трикутник, який розпов?да? про Христа.
Спочатку базил?ка була посвячена Христу Спасителю, пот?м за Папи Григор?я Великого були додан? свят? ?ван ?вангелист та ?ван Хреститель. ?? називають мат?р'ю вс?х церков: це перша церква, збудована за розпорядженням ?мператора Костянтина п?сля його перемоги б?ля М?льв?анського мосту в 313 роц?. Християни вперше отримали можлив?сть перестати ховатися ? в?льно спов?дувати свою в?ру саме тут, у ц?й базил?ц?.
Духовний зв’язок з ?ншими м?сцями Риму
Урбан?стичн? сполучення створюють духовний зв'язок, який посилю?ться в простор?, ?днаючись з ?ншими священними м?сцями Риму, а особливо з базил?кою Святого Петра. З м?сця поховання князя апостол?в, власне, вирушала процес?я ?нтрон?зац?? Папи, яка зак?нчувалася в базил?ц? святого ?вана на Латеран? вступом на престол ?пископа Риму. Цей маршрут, вперше задокументований у 858 роц? з Папою Миколою I, дуже символ?чний, оск?льки в?н також проходив повз Кол?зей, м?сце мучеництва перших християн, ? Кап?тол?йський пагорб, уособлення влади Римсько? ?мпер??, а згодом мун?ципал?тету Риму.
П?д час другого Юв?лею, того, що в?дбувався 1350 року, Папа Климент VI додав Латеранську базил?ку до в?дпустових поряд ?з базил?ками свого Петра ? святого Павла. Згодом паломницьк? юв?лейн? маршрути розгалужувалися, розпочавши в?д базил?ки Пресвято? Мар??, яка стала четвертою обов’язковою для в?дв?дування, щоб отримати ?ндульгенц?ю.
М?ж базил?кою Святого Петра та базил?кою святого ?вана на Латеран?
П?д час першого Юв?лею Папа Бон?фат?й VIII ще жив на Латеран?, ? його булла «Antiquorum Habet Fida Relatio» була датована 17 лютого 1300 року ?з зазначенням резиденц??, в?дпов?дно до канцелярських правил. Однак через к?лька дн?в Папа вир?шив проголосити ?? вдруге ? внизу булли написав «Datum Romae apud S. Petrum», тобто «дана в Рим? при базил?ц? Святого Петра». Це балансування м?ж двома полюсами, Ватиканом ? Латераном, яскраво демонстру? Петр?в характер, яким, зг?дно з Бон?фат??м, повинен був характеризуватися Юв?лей, а також непереборне притягання, яке святиня за Тибром зд?йснювала щодо в?рних, як? йшли молитися до гробу Апостола ? вшановували славнозв?сну Хустку Верон?ки. Все це було скр?плено 22 лютого, у свято катедри святого Петра, коли Папа Бон?фат?й прибув до базил?ки Святого Петра ? в урочистий спос?б, одягнений у розк?шн? шати, проголосив юв?лейну ?ндульгенц?ю та поклав буллу на в?втар Апостола.
Фреска Джотто
Типовим символом Юв?лею ? фрагмент фрески на перш?й колон? справа в базил?ц? святого ?вана, де зображено Папу Бон?фат?я VIII, який сто?ть на лодж?? в момент благословення або проголошення, що зазвичай ?нтерпрету?ться як акт проголошення Юв?лею. За коп??ю Якопо ?р?мальд?, що збер?га?ться в рукопис? Амброз?ансько? б?бл?отеки, можна реконструювати перв?сний вигляд фрески, яка значно б?льша за в?домий фрагмент: Папа Бон?фат?й промовля? до натовпу з висоти латерансько? лодж??, його оточують клирик ? кардинал, ймов?рно, Франческо Каетан?. За межами папського балдах?на стоять численн? духовн? особи, розташован? двома симетричними групами праворуч ? л?воруч. ?сторик Онофр?о Панв?н?о також у 1570 роц? згадував, що ця картина була частиною справжнього живописного циклу разом ?з «Хрещенням Костянтина» та «Зведенням Латерансько? базил?ки», уточнюючи, що початкове м?сце розташування було в лодж??, яка називалася pulpitum Bonifacii, що в?дпов?да? сьогодн?шн?й Лодж?? благословень, яка в початкованому вар?ант? була споруджена на доручення того ж Папи на передн?й частин? палацу, прибудованого до стародавнього Латеранського собору. Замовлення фрески дату?ться часом першого Юв?лею або, в усякому раз?, приблизно 1300 роком.
Ун?кальн?сть архибазил?ки
Базил?ка була серцем комплексу навколишн?х буд?вель, що називався Патр?арх??ю, де жили Римськ? Папи, починаючи з час?в Костянтина, за винятком Ав?ньйонського пер?оду в?д 1309 до 1377 року. Наприк?нц? XIV стол?ття папський дв?р почав пере?жджати до Ватикану, також тому, що фортеця Кастель-Сант-Анджело гарантувала неприступний захист у часи небезпеки.
Важлив?сть, нав?ть винятков?сть Латерансько? базил?ки виража?ться вже в ?? визначенн?, яке можна знайти в написах на головному фасад?: Omnium Urbis et Orbis Ecclesiarum Mater et Caput, тобто Мати ? глава вс?х Церков м?ста ? св?ту. Вона в?дображена в джерелах, починаючи з Liber Pontificalis: «Багата ? блискуча золотом ? мармуром, насл?дуючи палац цезар?в, базил?ка була названа aurea». У сво?му географ?чному словнику арабський вчений Якут, який жив м?ж XII ? XIII стол?ттями, описуючи вражаюч? пам'ятки Риму, склада? список церков ? припису? базил?ц? святого ?вана, яку в?н назива? Ecclesia universalis, тобто, церква народ?в, найб?льше значення.
Якут дода?, що храм святого ?вана ? також найкоштовн?шою церквою, ? з захопленням опису? його незл?ченн? двер?, сорок з яких виготовлен? з золота, л?с колон з чудового мармуру або позолочено? бронзи, в?втар, всипаний смарагдами, ? ще б?льше позолочених статуй з руб?новими очима. В?н не зупиня?ться на рел?кв?ях, за винятком тих, що належать до ?врейсько? сфери, таких як жезл Мойсея, залишки скрижалей Закону ? ковчег Запов?ту. Стол?ттями ран?ше «Liber Pontificalis» також говорила про пожертви, як? зробив Костянтин, щоб надати ?мператорсько? пишноти.
У пост?йному розвитку
Сучасне планування в?дпов?да? плану Костянтиново? базил?ки ? розд?лене на п'ять нав. З плином часу вона завжди була оздоблювана творами мистецтва велико? ц?нност?, в тому числ? завдяки пожертвам, як? дуже добре засв?дчен? джерелами, такими як «Liber Pontificalis». З часом вона зазнала руйнувань ? пограбувань. У 1300 роц?, за Бон?фат?я VIII, з нагоди першого в ?стор?? Юв?лею були розпочат? нов? роботи, а до Юв?лею 1650 року Папа ?нокент?й X знову доручив провести ц?лковиту реорган?зац?ю. В?дпов?дальним арх?тектором був призначений Борром?н?.
З к?нця 1702 року в н?шах борром?н?анських колон були встановлен? стату? дванадцяти апостол?в, здеб?льшого натхненн? малюнками художника Карло Маратта. Папа Климент XII додав гранд?озний фасад, ув?нчаний п'ятнадцятьма величезними статуями, спроектований Алессандро ?ал?ле?м ? завершений у 1734 роц?. Останн? велик? перебудови в?дбулися за час?в П?я IX у XIX стол?тт?, який в?дновив скин?ю та спов?дальню, а пот?м за Лева XIII, який доручив арх?текторов? Франческо Весп?ньян? м?ж 1876 ? 1886 роками знести апсиду ? в?дбудувати ?? б?льш позаду.
Рел?кв??
Та саме рел?кв?? найб?льше зац?кавлюють ? приваблюють паломник?в. Зг?дно з джерелами, жодна церква не мала б?льше рел?кв?й, н?ж базил?ка святого ?вана. Найц?нн?шими рел?кв?ями залишаються голови Петра ? Павла, ув?чнен? у ср?бних погруддях, розм?щених високо ? видимих кр?зь позолочену реш?тку, над перемичкою, що п?дтриму? склеп?ння готичного к?вор?ю, виготовленого Джованн? д? Стефано в 1367 роц?. Ц? погруддя-рел?кв?ар?? були виготовлен? на початку XIX стол?ття, тод? як ориг?нальн?, виготовлен? 1370 року за понтиф?кату Урбана V (1362-1370), були переплавлен? наприк?нц? XVIII стол?ття для сплати в?йськових репарац?й наполеон?вськ?й Франц?? зг?дно з Толентинським мирним договором 1797 року. Кр?м того, мармуровий в?втар м?стить у соб? другий дерев'яний, на якому, зг?дно з переказами, служив Святу Месу апостол Петро. Ця остання рел?кв?я виступа? контрапунктом до залишк?в стола, також дерев?яного, з Тайно? Вечер?, розм?щеного л?воруч в?д головного в?втаря в закрит?й к?мнат?. Безсумн?вно, що присутн?сть цих двох схожих рел?кв?й в одн?й базил?ц? нада? зм?сту важливому символ?зму: безперервност? та?нства ?вхарист??, в?д Христа до Петра.
Свят? Двер? базил?ки святого ?вана
У 2000 роц?, з нагоди Юв?лею, ?ван Павло ?? вир?шив оснастити Латеранську базил?ку новими Святими Дверми. Робота скульптора Флор?ано Бод?н?, учня Франческо Месс?ни, ма? одну бронзову стулку розм?ром 3,6 метра завширшки ? 1,9 метра заввишки. Через ус? двер? проходить великий хрест. Вгор? зображений Христос з? скорботним обличчям ? великими опущеними руками, а внизу – Богородиця яка н?жно об?йма? Сина, Який благословля? правицею. Внизу розм?щено папський герб. Над дверима висять мемор?альн? таблиц?, кожна з яких в?дзнача? проходження Папи через Свят? Двер? з нагоди попередн?х юв?ле?в. Вони прост?, невелик?, але зворушлив?, ще й тому, що кожна з них написана еп?граф?чними л?терами, характерними для кожного в?дпов?дного пер?оду, позначаючи час. Ц? двер? катедрального собору Римсько? д??цез?? будуть в?дкрит? 29 грудня, разом ?з в?дкриттям Святого Року в катедральних соборах всього св?ту.
