Кардинал Парол?н: не мир?мося з думкою про нев?дворотн?сть в?йни
Andrea Tornielli – Ватикан
«Ми не можемо скоритися нев?дворотност? в?йни! Щиро спод?ваюся, що цей сумний день, тисячний з початку повномасштабно? в?йни проти Укра?ни, викличе сплеск в?дпов?дальност? в ус?х ?, зокрема, в тих, хто може зупинити криваву б?йню, що в?дбува?ться», – заявив кардинал П'?тро Парол?н в ?нтерв'ю для ватиканських мед?а напередодн? свого в?д'?зду на сам?т «Велико? двадцятки» в Бразил??. Державний Секретар Святого Престолу в липн? цього року в?дв?дав Укра?ну, побувавши у Львов?, Одес? та Ки?в?.
Що Ви в?дчува?те з цього приводу?
Це може бути лише глибокий смуток, бо не можна звикнути чи залишитися байдужим до новин, як? щодня приходять до нас ? говорять про смерть ? руйнування. Укра?на – це кра?на, яка зазнала агрес?? та мучеництва, яка ? св?дком жертовност? ц?лих покол?нь чолов?к?в, молодих ? старих, в?д?рваних в?д навчання, роботи та с?м'?, щоб в?дправитися на фронт; вона пережива? драму тих, хто бачить, як ?хн? близьк? гинуть п?д бомбами або п?д ударами безп?лотник?в; вона бачить страждання тих, хто втратив сво? дом?вки або живе у вкрай нестаб?льних умовах через в?йну.
Що можемо зробити ми, щоб допомогти Укра?н??
Перш за все, як в?руюч? християни, ми можемо ? повинн? молитися. Благати Бога навернути серця «повелител?в в?йни». Ми повинн? ? надал? просити заступництва Пресвято? Д?ви Мар??, Матер?, Яку особливо шанують на тих землях, що прийняли хрещення багато стол?ть тому. По-друге, ми можемо докладати зусиль, щоб н?коли не забракло сол?дарност? з тими, хто стражда?, хто потребу? оп?ки, хто потерпа? в?д холоду, хто потребу? всього. Церква в Укра?н? багато робить для населення, розд?ляючи день за днем долю кра?ни, яка перебува? в стан? в?йни. По-трет?, ми можемо зробити так, щоб наш голос був почутий, як сп?льноти, як людей, що вимагають миру. Ми можемо зробити так, щоб наш голос був почутий, вимагати, щоб запити про мир були почут?, щоб до них прислухалися. Ми можемо сказати «н?» в?йн?, божев?льн?й гонц? озбро?нь, яку не припиня? засуджувати Папа Франциск. В?дчуття безсилля перед обличчям того, що в?дбува?ться, зрозум?ле, але ще б?льш правдивим ? те, що разом, як один людський р?д, ми можемо багато чого зробити.
Що сьогодн? потр?бно, щоб принаймн? домогтися припинення брязкоту збро??
Ц?лком слушно сказано: «принаймн? домогтися припинення брязкоту збро?». Бо для переговор?в про справедливий мир потр?бен час, тод? як перемир'я, на яке погодилися б ус? сторони, – передус?м Рос?я, яка розпочала в?йну ? яка повинна припинити агрес?ю, – може настати нав?ть протягом к?лькох годин, якби лише цього захот?ли. Як часто повторю? Свят?ший Отець, нам потр?бн? люди, як? роблять ставку на мир, а не на в?йну, люди, як? усв?домлюють величезну в?дпов?дальн?сть, пов'язану з триванням в?йни з? страшними насл?дками не лише для Укра?ни, але й для вс??? ?вропи та всього св?ту. В?йни, яка ризику? втягнути нас у ядерну сутичку, тобто у пр?рву. Святий Престол намага?ться робити все можливе, п?дтримувати канали д?алогу з ус?ма, але ? в?дчуття, що годинник ?стор?? повернувся назад. Дипломатичн? д??, терпелив?сть д?алогу, креативн?сть переговор?в, зда?ться, зникли, немов пережитки минулого. А розплачуються за це невинн? жертви. В?йна викрада? майбутн? у покол?нь д?тей та молод?, породжу? под?ли, розпалю? ненависть. Як же нам потр?бн? державн? д?яч? з далекоглядним поглядом, здатн? на мужн? жести смирення, здатн? думати про благо сво?х народ?в. Сорок рок?в тому в Рим? був п?дписаний мирний догов?р м?ж Аргентиною ? Чил?, який за посередництва Святого Престолу вир?шив суперечку навколо протоки Б??ля. К?лька рок?в перед тим обидв? кра?ни стояли на пороз? в?йни, з уже моб?л?зованими арм?ями. Дякуючи Богов?, все зупинилося: багато житт?в було збережено, багато сл?з вдалося уникнути. Чому ж не вда?ться в?днайти цей дух також ? сьогодн?, в серц? ?вропи?
Як Ви вважа?те, сьогодн? ? прост?р для переговор?в?
Хоча сигнали не ? позитивними, переговори завжди можлив?, окр?м того, що ? бажаними для вс?х, хто ц?ну? сакральн?сть людського життя. Вести переговори – це ознака не слабкост?, а мужност?. Дорога «чесних переговор?в» ? «благородних компром?с?в», ? тут я посилаюсь на слова Папи Франциска, сказан? п?д час його нещодавньо? подорож? в Люксембург ? Бельг?ю, дорога д?алогу – це маг?стральний шлях, яким повинн? ступати т?, в чи?х руках перебувають дол? народ?в. Це д?алог, який можливий лише тод?, коли м?ж сторонами ?сну? м?н?мум дов?ри. А це вимага? добро? вол? в?д ус?х. Якщо один не дов?ря? ?ншому, хоча б на м?н?мальному р?вн?, ? якщо не д?? щиро, то все залиша?ться заблокованим. Тому в Укра?н?, у Свят?й Земл?, як ? в багатьох ?нших частинах св?ту, продовжують воювати ? гинути. Ми не можемо скоритися нев?дворотност? в?йни! Щиро спод?ваюся, що цей сумний день, тисячний з початку повномасштабно? в?йни проти Укра?ни, викличе сплеск в?дпов?дальност? в ус?х ?, зокрема, в тих, хто може зупинити криваву б?йню, що в?дбува?ться.