Кардинал Оллер?ш: п?клування та посл?довн?сть – ключов? аспекти стосунк?в
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Alessandro Di Bussolo – Ватикан
«П?клування та посл?довн?сть» – ось ключов? слова, з якими учасники Синоду запрошен? розглянути тему розд?лу «Шляхи», включеного як «Модуль 3» Робочого документа, над яким синодальна асамблея розпочала працю пополудн? 10 жовтня 2024 року. Представляючи цю частину синодально? прац?, кардинал Жан-Клод Оллер?ш, Головний допов?дач Асамбле?, зазначив, що тема охоплю? «перспективу шлях?в, що п?дтримують ? живлять динам?зм стосунк?в у конкретност?», продовжуючи те, що розглядалося в друг?й частин? Instrumentum laboris. В?н п?дкреслив, що «багатство мереж? стосунк?в, як? складають Церкву», ? водночас «потужним ? крихким», а тому потребу? дбайливого ставлення.
Без п?клування стосунки стають токсичними
Без п?клування, на думку кардинала, стосунки «в'януть» ? «стають токсичними». Отже, потр?бно запитати себе: «За допомогою яких ?нструмент?в ми можемо п?дтримувати ? живити тканину стосунк?в, яко? потребують люди ? сп?льноти? Що може зробити ?х сильн?шими», а що натом?сть «умертвля? ? гасить стосунки»? Вза?мини, як? «справедливо ? об'?ктом нашого споглядання ? молитви», як багатство, що «просв?тлю? наш розум ? з?гр?ва? наш? серця», це т? «стосунки, як? допомагають нам зростати!».
Практики, посл?довн? з нашими заявами
Але стосунки, в?в дал? Оллер?ш, проявляються «в конкретних, щоденних практиках», як? повинн? «в?дпов?дати тому, що ми стверджу?мо, ?накше люди будуть слухати наш? слова, але в?ритимуть нашим вчинкам». Запитання, яке сл?д поставити, на думку Архи?пископа Люксембурга, звучить так: «Яка артикуляц?я процес?в прийняття р?шень в Церкв? посл?довна з тим, що ми говоримо про вза?мини м?ж покликаннями, харизмами ? служ?ннями, про ?хню вза?мн?сть ? вза?модоповнюван?сть? ? з тим, що ми говоримо про г?дн?сть кожно? охрещено? людини?».
Чотири параграфи розд?лу «Шляхи»
Дал? Головний допов?дач представив чотири параграфи розд?лу «Шляхи». Той, що ма? назву «Ц?л?сна та сп?льна формац?я», ? в?дпов?ддю на сильну потребу у формац??, яка виявилася п?д час синодального процесу, ? першою з них «ма? бути слухання (Божого слова, брат?в ? сестер, контексту, в якому в?дбува?ться м?с?я, та голосу Святого Духа)». Параграф «Церковне розп?знавання для м?с??» зосереджу? увагу на «духовн?й, богословськ?й та душпастирськ?й глибин? автентичного процесу розп?знання, що в?др?зня? його в?д будь-яко? орган?зац?йно? чи управл?нсько? техн?ки або методолог??». Трет?й параграф, «Артикуляц?я процес?в прийняття р?шень», розм?ркову? над необх?дн?стю для «Церкви розвивати партисипативн? способи прийняття р?шень у круговерт? д?алогу м?ж ус?ма членами Божого люду та з повагою до р?зних ролей», особливо тих, хто зд?йсню? владу в ?м'я Господн?. У ньому також детально розгляда?ться ц?нн?сть консультац?й. Врешт?, параграф «Прозор?сть, п?дзв?тн?сть, оц?нка» заохочу? сприяти культурним зм?нам ? наверненню повед?нки, повертаючись до «практики ранньо? Церкви», усв?домлюючи, що «регулярна оц?нка роботи в?дпов?дальних ос?б ? ?нструментом для кращого виконання ?хньо? роботи».
Приклад вза?мин м?ж учасниками Асамбле?
Насамк?нець, говорячи про стиль стосунк?в на синодальн?й асамбле?, кардинал Оллер?ш зауважив, що «п?дготовка виступ?в у групах та на пленарних зас?даннях, повага до часу та тем, в?дверте висловлювання», до якого часто заклика? Папа, готовн?сть долати «можлив? перешкоди чи страхи та плекання вза?мно? дов?ри» – це способи «дбати про стосунки м?ж нами, для добра вс??? Церкви».
