杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Antonella Palermo - Ватикан

В?рочительська ц?нн?сть К?нцевого документа, вза?мини як стиль, за допомогою якого Церкви творять сп?льноту, подальша праця «досл?дницьких груп» щодо окремих аспект?в, як? виникли п?д час роботи асамбле? ? як? Папа бажа? п?ддати подальшому розп?знанню, внесок мирян у розбудову Церкви, яка ста? дедал? б?льш партисипативною ? менш ??рарх?чною. Саме з цих питань журнал?сти попросили роз'яснень п?д час пресконференц?? у Ватиканському пресцентр?, яка в?дбулася ввечер?, 26 жовтня 2024 р., п?сля завершення роботи Друго? сес?? XVI Звичайно? загально? асамбле? Синоду ?пископ?в. На запитання в?дпов?дали кардинал Мар?о ?рек, Генеральний Секретар Генерального Секретар?ату Синоду, кардинал Жан-Клод Оллер?ш, S.I., Архи?пископ Люксембургський ? Головний допов?дач асамбле?, с. Мар?я де лос Долорес Паленс?я Гомес, C.S.J., Делегована Президентка асабле?, а також два спец?альн? секретар? асамбле? о. Джакомо Коста, S.I., та монсеньйор Р?кардо Баттокк?о.

В?роучительська ц?нн?сть К?нцевого документа

Як сл?д ?нтерпретувати р?шення Папи не публ?кувати постсинодальне напоумлення з точки зору майбутнього папських документ?в? Таким було перше запитання, щоб розв?яти сумн?ви щодо в?роучительського характеру К?нцевого документа. Богослов Баттокк?о в?дпов?в, що те, що задекларував Свят?ший Отець, в?дпов?да? конституц?? Episcopalis communio, яка говорить, що якщо документ виразно схвалений Римським Архи?ре?м, то в?н ста? частиною його Маг?стер?уму, не маючи нормативно? сили, але даючи напрямн? вказ?вки. «?сну? один документ, який ? неписаним, ? це досв?д, – додав кардинал Грек, – досв?д, який був прекрасним протягом останнього року. Першим плодом ? синодальний метод, який водночас ? ключем для того, щоб мати можлив?сть спрямовувати ?нш? теми». Кардинал Оллер?ш нагадав, що минулого року на асамбле? були групи б?льшост? ? меншост?, як? ставилися одна до одно? ?з вза?мною п?дозрою. З розвитком методу це ставлення зм?нилося: «Деяк? думки залишаються р?зними, це неминуче, але цього року ми справд? пережили синодальн?сть. Насправд?, ми з?бралися не для того, щоб просто розглядати структури Церкви чи вести боротьбу м?ж фракц?ями».

Зм?нити спос?б висловлювання: Церква – це не м?жнародна корпорац?я

У К?нцевому документ?, як було зазначено, спостер?га?ться тенденц?я б?льше не говорити про вселенську Церкву, сприймаючи ?? як багатонац?ональну корпорац?ю з р?зними ф?л?ями, або як комерц?йний центр з к?лькома перифер?йними в?дгалуженнями. Потр?бно засво?ти нову мову: ?сну? сопричастя Церков, яке св?дчить про те, що можна бути ?диними у в?ровченн?, як членами ?диного т?ла у Христ?. М?сцев? Церкви, таким чином, не ? «р?внями», а просто «р?зними способами проживання вза?мин». Наст?льки, що, як зазначив Баттокк?о, коли Папа каже, що Документ «не ? нормативним», це не означа?, що в?н не зобов'язу? Церкви, але вказу? напрямок, яким сл?д рухатися вс?м разом у плюрал?зм?, що в?д самого початку характеризу? Христову Церкву. «Тому не йдеться про закони, що походять з центрально? ?нстанц??, як? мають бути адаптован? на перифер??, але про в?дпов?дь на заклик до навернення (не лише морального), заклик по-?ншому проживати церковн? вза?мини».

Вкор?нен? та паломники

«Вкор?нен? ? паломники» – це перспектива, в як?й Церква хоче в?дпов?дати ? св?дчити в глобал?зованому св?т?, як зазначив о. Коста, в?дпов?даючи на питання про те, як узгодити вимоги Сх?дних Церков, особливо щодо л?тург??, ? вимоги Латинсько? Церкви, беручи до уваги м?грац?ю, часто вимушену, яка несе загрозу втрати традиц?й, обряд?в, рел?г?йних ? культурних особливостей. «Вкор?нен?сть ? важливою, – сказав спец?альний секретар, – але ми не можемо жити, будучи замурованими, застиглими на сво?х позиц?ях». За його словами, одним з найпрекрасн?ших аспект?в асамбле? було саме в?дкриття спадщини Сх?дних Церков, величезного багатства. Так само, як, наприклад, контакт з б?льш н?ж тридцятьма р?зними нац?ональностями, який сестра Мар?я пережива? у сво?й звичайн?й душпастирськ?й робот? в Мексиц?, ? великим багатством. Отець Коста нагадав про важливий момент: Латинська Церква ? Католицька Церква – це не одне ? те ж. Ц? поняття не зб?гаються саме тому, що ?сну? багатство, яке сл?д розглядати в диференц?йованому способ? вт?лення в?ри.

Вза?модоповнюван?сть м?ж мирянами й рукоположеними служителями

Щодо 76 пункту К?нцевого документа уточнено, що «не йдеться про протиставлення того, що може робити рукоположений священнослужитель, ? того, що може робити мирянин». Йдеться про р?зн? види служ?ння, як? можна зд?йснювати ?нтегровано ? динам?чно, миряни не повинн? розглядатися як «зам?нники». ? це, безумовно, повинно застосовуватися у в?ддалених куточках св?ту, але також ? в дедал? б?льш секуляризован?й ?вроп?, де, за словами кардинала Оллер?ша, «можна передбачити м?сце для багатьох постатей», розвиваючи бачення Церкви, яке ? не п?рам?дальним, а сп?льнотним. Щодо л?тург??, питання, яке ще потребу? вивчення, наголошено, що «не плану?ться зам?нити священик?в мирянами». Звичайно, там, де це доречно ? сприя? б?льш?й в?дпов?дност? конкретному досв?ду територ??, «може бути б?льш партисипативна л?тург?я». Люксембурзький архи?пископ розпов?в, наприклад, що в?н часто служить у сво?й д??цез??, де прожива? багато португальц?в, ?хньою мовою, ?нод? нав?ть використовуючи бразильський Месал, який передбача? ширше залучення. П?д час роботи Синоду багато говорилося про важлив?сть нед?льно? ?вхарист??, як «м?сця, де можна навчитися, а також символ?чно зрозум?ти, що означа? будувати сп?льноти, як? автентично живуть ?вангел??м».

Участь ж?нок у вишкол? священник?в

«Вже нин?шня Ratio formationis передбача?, що у формуванн? рукоположених служител?в беруть участь р?зн? постат?», – пояснив монсеньйор Баттокк?о щодо внеску ж?нок у сем?нар?ях ? того, як в?н може розвиватися: «Це потр?бно розглядати в р?зних контекстах. ? багато сем?нар?й, де ? активна участь с?мей, чолов?к?в ? ж?нок, як? не ? духовними особами». Щодо цього кардинал Грек розпов?в, як нещодавно в?дв?дував одне м?сце в ?вроп?, де подружжя допомага? в ц?й сфер?: «Це вже досв?д, а не винах?д синодально? асамбле?. Також ? в Латинськ?й Америц? вже ?снують ц? дари, харизми ? служ?ння, як? асамблея оц?нила позитивно».

Ж?ночий дияконат – в?дкрите питання

Чи питання ж?ночого дияконату – це питання, яке може залишатися в?дкритим? В?дпов?даючи на це запитання, кардинал Оллер?ш зазначив, що «це дуже дел?катне питання». В?н п?дкреслив, що Папа не сказав, що ж?нки будуть висвячуватися, але й не сказав, що не будуть: «В?н сказав, що це залиша?ться в?дкритим питанням».

Десять «Досл?дницьких груп» завершать свою роботу в червн?. Щодо подальшо? дол? ?хньо? прац?, то о. Коста вважа?, що не буде повернення до асамбле?, ? що справи розглядатимуться у контакт? з ?пископськими конференц?ями вс?х Церков, як? вони представляють. Папа сказав, що хоче продовжувати слухати ?х, не для того, щоб в?дкладати прийняття р?шень, але щоб дати б?льше часу для розп?знання.