杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

«Як переналаштувати участь у м?с?онерському ключ?, в контекст? м?нливих час?в, перед обличчям явищ людсько? моб?льност?, в культур? цифрового середовища. До чого ми покликан? ? в?д чого готов? в?дмовитися, як? ? перешкоди ? що сл?д заохочувати?» та «Синодальн?сть як колег?альн?сть ? перш?сть, роль Римсько? кур?? у св?тл? Praedicate Evangelium, вселенського синоду, церковних ? континентальних асамблей, синод?в ? пом?сних собор?в». В рамках дискус?? на ц? теми в зал? зас?дань XVI Звичайно? Асамбле? Синоду ?пископ?в, в якому взяли участь 346 синодальних отц?в ? матер?в, у четвер, 17 жовтня 2024 р., звучали в?льн? допов?д?. ?х п?д час бриф?нгу в пресцентр? Святого Престолу представили Паоло Руфф?н?, Префект Дикастер?? у справах комун?кац??, Голова синодально? Ком?с?? з питань ?нформац??, та Шейла П?рес, Секретарка Ком?с??.

Драма м?грант?в

Багато промов стосувалися теми «труднощ?в ? драми м?грант?в, – сказала П?рес, – ? висловлювлено подяку за те, що Церкви роблять, щоб ?х приймати». На майбутн?, зокрема, було запропоновано «створити середземноморську церковну асамблею, але не ?вро-середземноморську, щоб мати можлив?сть безпосередньо слухати голос цих людей». Кр?м того, «було п?дкреслено важлив?сть роботи Церков Середземноморського басейну, що також творять структури, як? об'?днуються в мережу».

Оживити параф??

Також йшла мова про те, розпов?да П?рес, «як зробити так, щоб параф?? виходили назустр?ч потребам молод?, можливо, нав?ть зм?нивши час в?дправлення Свято? Меси». Кр?м того, «невелик? сп?льноти, присутн? там, де збираються люди, названо можливою дорогою». Але «без реконф?гурац?? параф?й в мереж? або невелик? сп?льноти, синодальн?сть ста? пов?льн?шою». Ще одне питання, яке розглядалося, стосувалося «в?ртуальних мереж», таких як «Тал?та Кум», як? п?дтримуються богопосвяченими ж?нками ? чолов?ками, а учасники походять з р?зних культур ? обм?нюються дарами. Зокрема, було поставлено питання, «як пов'язати ?х з параф?ями та ?пископськими конференц?ями». ?, знову ж таки, як зазначила П?рес, «обговорювали ставлення до людей з особливими потребами, з ?нвал?дн?стю, пригадуючи св?дчення ?суса, Який приходить з? словами ц?лковитого визволення, що не ма? н?чого сп?льного з почуттям приреченост? чи патернал?змом». Було заявлено, що «синодальна Церква повинна в?дчувати потребу в тому, щоб рахуватися з людьми з ?нвал?дн?стю», й у зв'язку з цим було запропоновано створення в?дпов?дно? ради. Учасники дискус?? також нагадали про першу апостольську рекомендац?ю: «не забувайте про вбогих».

М?сця синодальност?

Через р?зн? виступи, за словами секретарки Ком?с?? з питань ?нформац??, «пробували роздумувати над тим, як укор?нити досв?д Синоду в м?сцевих Церквах, зокрема – свободу говорити один з одним без страху». У зв'язку з цим було сказано, що Церква потребу? перебувати у «в?тряних м?сцях», де дме Дух, не ховаючись у безпечних притулках, посилаючись на фразу з Instrumentum laboris: Бог продовжу? промовляти через под??, як? в?дбуваються в простор? ? час?. Таким чином, п?дсумувала П?рес, «м?сцями синодальност? не можуть бути безпечн? будинки, ними ? не т?льки ?нституц?йн? прим?щення, а перехрестя, де розкрива?ться важлива р?ч: якщо ?вангел?? зустр?ча?ться з пекучими потребами м?сця, то з'являються р?зн? в?дпов?д? для р?зних культур».

Синодальн?сть ? перш?сть

Учасники дискус?? обговорили важлив?сть вза?мозв'язку м?ж синодальн?стю ? перш?стю, згадуючи передус?м документи католицько-православного д?алогу, а також п?дкреслили важлив?сть внеску Сх?дних Церков у цей процес. Про це допов?дав Паоло Руфф?н?, який зазначив, що на Асамбле? було сказано, що «очевидно, не йдеться про те, щоб надавати ?пископським Конференц?ям здатн?сть визначати нов? догмати чи проголошувати нов? артикули в?ри, але радше про те, щоб автентично навчати ?дино? в?ри Церкви в ?нкультурований спос?б у заданому контекст?», в?дпов?даючи на конкретн? виклики та питання народ?в, як? оч?кують християнського св?дчення, у синодальному стил? сопричастя з ус??ю Церквою.

У виступах, зокрема, «було наголошено, що ми не повинн? боятися синодальност?», а також не повинн? сприяти поляризац??, яка ставить п?д загрозу ?дн?сть навколо Петра, а отже, ? ?дн?сть Церкви. «Нам потр?бна конкретн?сть, – сказав Руфф?н?, – ? дещо дивно, що через ст?льки рок?в п?сля ?? Ватиканського Собору богословський статус ?пископських Конференц?й все ще залиша?ться неясним». Дал? звучала пропозиц?я б?льше консультуватися з м?сцевими Церквами при п?дготовц? документ?в, в тому числ? ? з боку Римсько? кур??. Було також зазначено, пов?домив Руфф?н?, що Папа завжди потребу? допомоги в?рних ? що м?с?я всього Божого люду поляга? в тому, щоб допомагати Свят?шому Отцев?. Було сказано, що Синод повинен бути переглянутий, а ?пископи повинн? радитися з ус?м Божим людом, щоб, у свою чергу, давати поради Пап? ? самим ?пископам, ?пископським конференц?ям. Було п?дкреслено, що «потр?бно б?льше дов?ри, а також, що необх?дно зм?нити спос?б комун?кац?? м?ж Римом ? м?сцевими ?пископами. Т?, хто працю? в дикастер?ях, повинн? част?ше в?дв?дувати мал? громади та р?зн? д??цез??».

Центральн?сть ?вхарист??

Врешт?, п?дсумував Паоло Руфф?н?, «було сказано, що Вселенська Церква вт?лю?ться у м?сцевих Церквах», як також «прозвучав заклик прид?лити в К?нцевому документ? м?сце центральн?й рол? ?вхарист??, оск?льки синодальна Церква отриму? форми сопричастя в?д ?суса Христа ? Його Духа, ?накше зосереджуватиме увагу лише на соб?».