Синодальна Церква: увесь Божий люд ? суб??ктом м?с??
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Antonella Palermo - Città del Vaticano
Божий люд – це не просто сукупн?сть охрещених, але «ми» Церкви, сп?льнотний та ?сторичний суб'?кт синодальност? та м?с??. Дискус?? навколо цього положення, що м?ститься в Instrumentum Laboris друго? сес?? XVI Звичайно? загально? асамбле? Синоду ?пископ?в був присвячений богословський форум «Божий люд як суб'?кт м?с??», який в?дбувся у друг?й половин? дня 9 жовтня 2024 р. в ос?дку Генерально? кур?? ?зу?т?в у Рим?. Як зазначалося п?д час презентац?? ц??? сес??, в рамках ?? проведення запланован? чотири богословськ? форуми для дискус?? про деяк? ключов? теми синодальност?, два з яких в?дбулися в середу.
На м?с?? через приваблив?сть, без виключень ? в свобод?
Н?мецький богослов Томас Зьод?н? з екзегетично?, герменевтично? та дуже виразно? екумен?чно? точки зору п?дкреслив, що м?с?я – це горизонт Церкви. В?н наголосив, що завданням учн?в ?суса було не контролювати в?ру людей, а зробити ?? можливою. Не в компетенц?? дванадцяти апостол?в виключати когось ?з м?с?онерсько? сп?льноти, ствердив в?н, бо м?с?я ?суса завжди вимага? протягнуто? руки. «М?с?я т?льки одна, – п?дкреслив Зьод?н? – а саме: спов?щати про наближення Божого Царства». Ключовим моментом ? м?с?я через приваблення. За словами апостола Павла, м?с?онерське зростання ? наст?льки ефективним, наск?льки воно сповнене в?ри, в?ри, яку н?коли не можна сприймати як дан?сть. «Треба сп?впереживати ?ншим, щоб залучати, п?дбадьорювати, також ? слабких», – напол?г в?н, вказуючи на те, що апостол «не ставить в?руючих у залежн?сть в?д себе, але проголошу? свободу в Христ?». Богословська компетентн?сть, наголосив в?н, не ? прив?ле?м ?пископ?в, як? ? даром для Церкви т??ю м?рою, якою стимулюють нов? форми участ? в церковному житт?.
Церква, сакраментальний суб'?кт, тлумач ?вангел?я тут ? тепер
Австрал?йський богослов о. Ормонд Раш у сво?му виступ? наголосив на ?нклюзивному розум?нн? Церкви, п?д якою сл?д розум?ти все т?ло в?рних, в яке включена ??рарх?я. В?н ?люстру? чотири аспекти: Божий люд ? суб'?ктом ?нтерпретац??; Божий люд ? суб'?ктом, зумовленим часом; Божий люд перебува? в м?сц?, яке ? важливим для вт?лення ?вангел?я; Божий люд ? сакраментальним суб'?ктом. В силу цих конотац?й о. Раш говорить про те, як ранньохристиянськ? сп?льноти потребували тлумачення ?вангел?я, щоб застосовувати його в р?зних м?сцевих Церквах, як? поступово виникали. З'являлися р?зн? канони, як? вважалися в?рними посланню Христа. «Цей Синод ? суб'?ктом тлумачення, який шука? проводу Святого Духа для розум?ння значення живого ? повного ?вангел?я», – зазначив священник. За його словами, час ? прост?р ? даними, як? формують Церкву ? саме ?вангел??. Покликаючись на конституц?ю Другого Ватиканського Собору Lumen Gentium богослов вказав на те, що применшення божественного може призвести до того, що синодальн?сть розглядатиметься як суто демократичний процес (б?льш?сть перемага?); з ?ншого боку, применшення людського елементу може призвести до того, що синодальн?сть розглядатиметься як суто консультативний процес (т?льки ??рарх?я може вир?шувати). Тож як п?дкреслив о. Раш, «ми повинн? запоб?гти цьому подв?йному ризику», а для збереження р?вноваги – дивитися на ?? Ватиканський Собор.
Наново в?дкрити зв'язок м?ж правом, богослов'ям ? життям
«Ми повинн? наново в?дкрити зв'язок м?ж правом, богослов'ям ? життям», – наголосила Доната Горак, викладачка канон?чного права в богословському ?нститут? Альберон? в П'яченц?, ?тал?я. ?? допов?дь пропону? ретельний анал?з зд?йснення влади ? представництва в синодальн?й Церкв?. Передумовою ? те, що «яку б реформу ми не робили, ми будемо робити ?? для того, щоб наново в?дкрити те, що ? автентичною перв?сною волею засновника», – п?дкреслю? вона. Мета ? шлях – зробити ?вангел?? достов?рним для справедливих вза?мин ? людського сп?в?снування, в якому ми вс? ? братами ? сестрами. Вона наголосила, що Церква – це народ ж?нок ? чолов?к?в, як? над?лен? священничою, пророчою ? царською функц??ю Христа. Вс? ? сп?вв?дпов?дальними за м?с?ю ? р?вними у Христ?. Вона також зупинилася на волод?нн? владою, що, за ?? словами, «? вузлом, який розв'язати мусить закон». Насправд?, на думку викладачки, необх?дно розплутати протир?ччя, в якому, як зда?ться, «виника? сво?р?дна подв?йна еклез?олог?я з певних фундаментальних питань». За ?? словами, потр?бно наново в?дкрити основу повернення кожного до зд?йснення влади, адже в кодекс? канон?чного права на даний момент нема? ясност? в цьому питанн?.
«Поточна дисципл?на синодальних ?нституц?й та орган?в участ? демонстру? м?н?мал?стичне бачення консультац?й», – пояснила Доната Горак, вказуючи на те, як у прав? Латинсько? Церкви вкоренилася жорстка б?нарн?сть, яка протиставля? Синоди – завжди ? «т?льки» дорадч? – Соборам, як? натом?сть мають повноваження приймати р?шення. Таке жорстке розмежування нев?доме у прав? Сх?дних Церков. «?сну? оп?р участ? Божого люду, який нав?ть виходить за меж? закону», – ствердила вона. «Якби кодекс принаймн? виконувався в ус?х його передбачених можливостях, ми б мали набагато б?льш активну ? партисипативну Церкву; наприклад, пом?сн? собори (пленарн? та пров?нц?йн?), як? мають владу приймати р?шення, залишилися практично невикористаними». Синодальн? органи майбутнього повинн? будуть представляти весь Божий люд, беручи до уваги профес??, компетенц??, особливост? територ??, наполяга? канон?стка, яка заохочу? в?дновити «автентичний сенс консультац?й, як? насправд? ? передумовою церковно? влади». За ?? словами, влада приймати р?шення, нав?ть якщо вона формально лег?тимна, ма? сенс, якщо вона ? результатом розп?знання сп?льноти, бо Церква не може бути монарх??ю.
