杏MAP导航

Massimiliano Menichetti - Ватикан

П?сля найтривал?шо? подорож? в сво?му понтиф?кат?, яка к?лька тижн?в тому привела його до Аз?? та Океан??, Папа Франциск знову вируша? в дорогу. Невтомний св?док Христового обличчя, в?н подорожуватиме ?вропою, пораненою в?йною, часто розд?леною ? такою, що пережива? д?сн?сть скорочення населення. Того ж дня, 26 вересня, Франциск прибуде в Люксембург ? в Бельг?ю. У Брюссел? в?н перебуватиме до 29 вересня. За словами кардинала П'?тро Парол?на, Державного Секретаря Святого Престолу, в «?вроп? дещо втрачена пам'ять про величезн? катастрофи минулого, ? тому зроста? ризик знову потрапити в траг?чн? помилки минулого». На думку кардинала, цей в?зит принесе далекоглядн?сть сол?дарност? та в?двагу в?дкритися назустр?ч майбутньому.

Ваше Високопреосвященство, як виникла ?дея ц??? подорож?, яка почина?ться з коротко? зупинки в Люксембурз??

Подорож ? пастирським в?зитом, зосередженим передус?м на в?дзначенн? 600-р?ччя Лувенського католицького ун?верситету в Бельг??, але вона також включа? зупинку в Люксембурз?. Це дв? кра?ни, як? ? засновниками ?вропейського Союзу ? м?сцем розташування його ?нституц?й, де католицизм, хоча формально все ще становить б?льш?сть, часто зда?ться, що в?н б?льше не розгляда?ться як житт?вий горизонт ? майже вит?снений на задв?рки сусп?льства.

?пископи Бельг?? говорили про «неспод?ванку» ? про «велика рад?сть» з огляду на в?зит Папи Франциска, який в?дбува?ться з нагоди 600-р?ччя Лувенського Католицького Ун?верситету. Чи стане ця р?чниця нагодою п?дкреслити т?сний зв'язок м?ж наукою ? в?рою?

Д?алог м?ж в?рою ? наукою ? фундаментальним. Протягом ?стор?? були як довг? етапи порозум?ння ? сп?впрац?, так ? моменти вза?много нерозум?ння. Непорозум?ння виникало через надм?рне зм?шування метод?в, коли, з одного боку, люди помилялися, розглядаючи Б?бл?ю не лише як священний текст, але й як наукову книгу, а з ?ншого боку, вважали науков? знання ?дино ?стинно науковими, недооц?нюючи та обмежуючи саму ж сферу розуму. Безумовно, подорож Свят?шого Отця в Бельг?ю з нагоди 600-р?ччя заснування Лувенського ун?верситету буде пров?д?нною для того, щоб наново в?дкрити т?сний зв'язок м?ж в?рою та наукою, у ?хн?х в?дпов?дних сферах д?яльност? та з ?хн?ми в?дпов?дними методами.

Папа поверта?ться в ?вропу, часто розд?лену питаннями щодо життя, м?грант?в та зранену в?йною. Чи матиме цей в?зит силу в?дновити кор?ння батьк?в-засновник?в, Шумана, де ?аспер?, Аденауера, в?дновлення пол?тичного проекту, що сприя? розвитку, заснованому на мир?, братерств? та сол?дарност??

В?дразу п?сля Друго? св?тово? в?йни народи ?вропи були виснажен?. Попередн? тридцять рок?в були наст?льки сповнен? нещасть ? страждань, що вони були р?шучими ? см?ливими у побудов? нового порядку, здатного уникнути в?дродження роздутих нац?онал?зм?в, як? стали причиною во?н. Тепер же, навпаки, пам'ять про величезн? катастрофи минулого в ?вроп? дещо втрачена, а тому зроста? ризик повернення до траг?чних помилок минулого. Спод?ваюся, що в?зит Свят?шого Отця стане ц?нною нагодою для ?вропи наново в?дкрити для себе сво? основоположн? ц?нност?. Якщо в 1945 роц? народи ?вропи були направлен? в майбутн?, яке вони могли соб? уявити лише як краще, н?ж минуле, то сьогодн? вони, зда?ться, думають про майбутн? як про щось зовс?м нев?доме або нав?ть г?рше, н?ж нещодавн? минуле. Такий спос?б мислення вплива? на саму здатн?сть до в?дкритост? на життя та поширю? атмосферу приреченост?, в як?й нема? м?сця для над??. Натом?сть Свят?ший Отець ? паломником над??. В?н прагне, щоб ?вропа наново в?дкрила для себе основи сво?? будови, щоб кожну проблему, в тому числ? економ?чну чи м?грац?йну, вона могла вир?шувати в далекоглядному дус? сол?дарност?, в?днайшовши в?двагу в?дкритися назустр?ч майбутньому та перемогти «демограф?чну зиму».

Чи цей в?зит до одного ?з сердець ?вропейсько? пол?тики може причинитися до протид?? страхов?, поляризац?? та попул?змам?

Попул?зм, поляризац?я, страхи часто ? насл?дком втоми духу ? мислення, а в?дтак – претенз?? на те, що можлив? майже маг?чн? спрощення, здатн? вир?шити складн? чи нав?ть епохальн? проблеми простими ? швидкими ефективними р?шеннями. Ця втома людей призводить до того, що вони охоче приймають радикальн? пропозиц??, як? об?цяють неможливе, щоб згодом з'ясувати, що ц? об?цянки були незд?йсненними, в результат? чого люди звертаються до ?нших наратив?в, протилежних за зм?стом, але дуже схожих за напорист?стю мови. Церква, яка ? «експертом з людяност?», а отже, ? Свят?ший Отець, послуговуються мовою в?дпов?дальност?, пом?ркованост?, попередження про ризики, на як? можна наразитися, ступивши на небезпечн? шляхи, засуджуючи при цьому найнебезпечн?ш? помилки. Ось чому така мова не п?дда?ться легкому спрощенню ? не завжди пропону? негайн? р?шення. Слова Свят?шого Отця, однак, випливають з ?вангел?я ? завжди ? словами мудрост?. Вони реал?стичн?, як реал?стичним ? ?вангел??, яке не об?ця? раю без хреста. Тому голос Папи вчить нас бути обережними ? збер?гати високий р?вень критичност? щодо тих, хто втомленим з найр?зноман?тн?ших причин народам негайно пропону? спрощен? рецепти в?дкуплення. Зазвичай вони виливаються в рецепти катастрофи.

Папа Франциск неодноразово наголошував на р?зкому зниженн? народжуваност? в ?вроп?, яка поступово стар??. Чи ?сну? потреба в душпастирств?, б?льш близькому до потреб с?мей?

Так. Я вважаю, що для протид?? р?зкому пад?нню народжуваност? терм?ново необх?дна низка д?й з боку р?зних суб'?кт?в. Церква, держави та посередницьк? орган?зац?? повинн? усв?домити важлив?сть, наважуся нав?ть сказати «житт?ву важлив?сть» ц??? проблеми, ? вжити низку заход?в, по можливост? добре скоординованих. Якщо говорити про душпастирську оп?ку, то, безумовно, сл?д планувати д??, як? вм?тимуть уважно вислуховувати с?м'?, щоб визначити ?хн? реальн? потреби ? надати ?м допомогу, торкаючись конкретики ?хнього життя, щоб усувати р?зн? перешкоди на шляху великодушного прийняття життя, що зароджу?ться. Проте я хот?в би сказати, що найкращою душпастирською оп?кою буде та, яка зум?? пос?яти в серцях ? умах людей над?ю. Без над??, без глибоко? переконаност? в допомоз? Провид?ння в нашому житт?, без ц??? в?дкритост? на допомогу, яка походить в?д Бога, кожна трудн?сть, якою б реальною вона не була, здаватиметься ще б?льшою, а его?стичн? спонуки матимуть б?льше в?льного простору для свого утвердження.

Старий континент, зда?ться, розгубив свою ?дентичн?сть, сво? кор?ння. Чого в?н, на Вашу думку, потребу?, ? яким чином Святий Престол в?дчува? пов’язан? з цим виклики?

Нема? сумн?ву, що ?вропейська цив?л?зац?я сяга? сво?м кор?нням греко-римсько? культури ? завдячу? сво?ми ц?нностями юдео-християнськ?й традиц??. Християнство, зокрема, протягом стол?ть глибоко зм?нило ?вропейський ландшафт. Доказом цього ? собори, ун?верситети, мистецтво, розвиток ?нституц?й та тисяч? ?нших аспект?в, як?, так би мовити, зробили ?вропу такою, якою ми ?? зна?мо. Скаж?мо, щодо цього всього в ?вропейськ?й Конституц?? було вир?шено не вказувати на м?цн? зв'язки з культурною та рел?г?йною спадщиною минулого, вважаючи, що вони так чи ?накше роз'?днують, або що при такому визнанн? ц? корен? можуть стати обтяжливими ? перешкоджати новому розвитку. Результатом такого вибору стало загострення певно? розгубленост?, яка не сприя? ?вропейськ?й розбудов?. Вона д?йсно потребу? перев?дкриття свого кор?ння, якщо хоче знайти сили для нового ?мпульсу, який дозволить ?й досягти нових ? важливих ц?лей, подолавши пост?йно зростаючий его?зм. Якщо вона ма? нам?р бути почутим ? авторитетним голосом у сучасному св?т?, якщо вона хоче подолати виснажлив? тупики, вона повинна наново в?дкрити велич ц?нностей, як? ?? надихали, ц?нностей, як? були дуже пом?тн? у засновник?в сучасно? ?вропи. Святий Престол може супроводжувати народи ?вропи на цьому дел?катному етап?, закликаючи ?х з впевнен?стю продовжувати св?й шлях ? не боятися збер?гати м?цний зв'язок з ц?нностями, як? надихали ?вропейське життя ? сусп?льство. Таким чином, ?вропа знайде новий ?деальний ?мпульс, який дозволить ?й протистояти складним викликам цього пер?оду.

Як? Ваш? побажання щодо ц??? подорож??

Спод?ваюся, що ця подорож Папи в Люксембург ? Бельг?ю буде немов ?скрою, яка запалить велике св?тло. ?скрою, яка допоможе виявити весь потенц?ал добра, що ? в Церкв? та в сусп?льств?, св?тлом, яке вселя? в?двагу в тих, хто, зда?ться, змирився з занепадом. Я спод?ваюся ? бажаю, щоб в?зит Папи став нагодою для поглиблених роздум?в про ?вропу ? про те, як бути Церквою в сучасн?й ?вроп?. Спод?ваюся, що це буде момент, коли в?руюч? ? нев?руюч? матимуть нагоду прислухатися до слова Наступника святого Петра ? пор?вняти св?й спос?б життя ? д?? в св?т? з пропозиц??ю, яка походить з ?вангел?я.