Гр?б святого апостола Павла ? початки римського християнства
Paolo Ondarza – Ватикан
Початок 2000-х рок?в. Навколо постат? Павла з Тарсу виник новий ?нтерес. Сенсац?йн? в?дкриття спочатку виявили найдавн?ший портрет Апостола народ?в у римських катакомбах свято? Текл?, а згодом саркофаг з необробленого мармуру п?д папським в?втарем базил?ки був пов’язаний ?з автором тринадцяти послань Нового Запов?ту.
П?дтвердження з глибоким хвилюванням надав Папа Венедикт XVI 29 червня 2009 року п?д час веч?рн? з нагоди закриття Року святого Павла. Тод?шн?й Римський Архи?рей оголосив результати ретельного наукового анал?зу, проведеного над гробницею через дв? тисяч? рок?в п?сля народження Павла: спец?альний зонд, введений в саркофаг, виявив сл?ди дорогоц?нно? лляно? тканини, пофарбовано? в багряний кол?р, ?нкрустовано? чистим золотом, блакитну тканину з лляними нитками, зерна червоного ладану, а також б?лков? ? вапняков? сполуки. Також були знайден? дуже др?бн? фрагменти к?сток. Експерти, яким не було пов?домлено про ?хн? походження, досл?дили ?х за допомогою рад?овуглецевого анал?зу ? встановили, що вони належать людин?, яка жила м?ж ? та ?? стол?ттями. «Це, зда?ться, п?дтверджу? одностайне ? незаперечне передання про те, що йдеться про тл?нн? останки апостола Павла», – з трепетом прокоментував Венедикт XVI.
Гробниця, яку не в?дкривали
Через п'ятнадцять рок?в п?сля цього оголошення ми вируша?мо до гробниц? у супровод? отця Лодов?ко Торр?з?, маг?стра новик?в в абатств? Святого Павла за мурами, яким в?д VIII стол?ття оп?куються монахи-бенедиктинц?. «Гробницю н?коли не в?дкривали, – поясню? в?н, – тому що в?брац?? при знятт? кришки, контакт з? св?тлом ? киснем могли б зруйнувати, розкласти те, що залишилося в?д т?ла Павла».
Б?ля п?дн?жжя в?втаря, п?д чудовим кивор??м, виготовленим у 1285 роц? в?домим скульптором Арнольфо д? Камб?о, видн?ються камен? саркофагу, виявлен? досл?дниками у 2006 роц?. Вдень ? вноч? безперервно горить плом?нь, що вказу? на сакральн?сть цього м?сця. Поруч сто?ть бронзова та скляна урна з ланцюгом з римського ув'язнення апостола, що збер?га?ться в базил?ц? в?д IV стол?ття. Кр?зь реш?тку можна побачити нижче р?вня земл? мармурову плиту, складену з двох частин: вона ма? розм?ри 2,12 х 1,27 метра. На н?й викарбувано напис PAULO APOSTOLO MART ? ? три отвори: один круглий ? два квадратних. Вона дату?ться IV-V стол?ттями ? св?дчить про культ, який був на цьому м?сц? в?д самого початку, ще до того, як тут збудували храм. Отвори мали функц?ю отримання контактних рел?кв?й, тобто смужок тканини, як? вводили до тих п?р, поки вони не торкалися поховання.
Мучеництво поза м?ськими мурами
«Обезголовлення святого Павла, – розпов?да? дал? отець Лодов?ко Торр?з?, – в?дбулося дуже близько до м?сця поховання. Приблизно чотири к?лометри в?д базил?ки, в Акве-Сальв?, де сьогодн? сто?ть Абатство Трьох Джерел. Сюди Павла привели з Мамертинсько? в'язниц?, де в?н був ув'язнений. ?сторики дос? не з'ясували, чому його мученицька смерть сталася саме тут. В?н був обезголовлений за Аврел?анськими мурами б?ля Ост?йсько? дороги м?ж 65 ? 67 роками, за час?в ?мператора Нерона.
Голова, падаючи на землю, трич? в?дскочила ?, за переказами, в тих трьох точках чудесним чином забило три джерела: перше – гаряче, друге – тепле, трет? – холодне. Вздовж але?, яка проляга? збоку в?д трапп?стського абатства, пор?вняно недавно була реконструйована брук?вка, под?бна до давньоримсько?, щоб нагадати про дорогу, якою святий пройшов перед стратою. Мармуровий напис на фасад? церкви Сан-Паоло-аль-Март?р?о, збудовано? у V стол?тт? ? в?дреставровано? у 1599 роц?, яка ? частиною комплексу абатства, гласить: «S. Pauli Apostoli martyrii locus ubi tres fontes mirabiliter eruperunt» (М?сце мучеництва святого Павла Апостола, де чудесно забили три джерела). Всередин? храму добре видно три едикули, збудован? на кожному з джерел, розташованих на однаков?й в?дстан?, але на р?зних р?внях. П?сля 1950 року, через урбан?зац?ю ?, як насл?док, забруднення ?рунтових вод, пот?к води був перекритий, а ?? подача в?рним припинилася.
Святий, зображуваний з мечем
Ув'язнений юдеями, Павло прибув до Риму в 61 роц?, щоб постати перед судом як римський громадянин. Народившись юде?м на ?м'я Савло, в?н мав римське громадянство, як ? вс? жител? Тарсу, його р?дного м?ста в К?л?к??, на п?вдн? сучасно? Туреччини. Пере?хавши до ?русалиму, в?н став дов?реною особою Синедр?ону, а згодом – запеклим пересл?дувачем християн. По дороз? до Дамаску в 36 роц? в?дбулося його навернення. «Святого Павла, – зауважу? отець Лодов?ко, – зображують з мечем, щоб показати, як в?н захищав Боже Слово. Захищаючи ?вангел??, в?н загинув в?д меча жорстокою смертю, як доблесний борець». «Розпов?дають, що п?сля обезголовлення римська матрона, християнка, подбала про т?ло, пом?стила його в саркофаг ? поховала при Ост?йськ?й дороз?», – дода? отець Торр?з?. Зг?дно з переказами, що д?йшли до нас, цю ж?нку звали Люч?на. За дв? мил? в?д Акве-Сальв? вона волод?ла д?лянкою для поховання при язичницькому цвинтар?, який нал?чував близько 5 тисяч могил. Розкопки п?дтвердили ?снування цього некрополя з поховальними н?шами та з ямами для б?дняк?в ? безправних раб?в.
При початках Римсько? Церкви
М?сце поховання святого Павла одразу ж стало м?сцем паломництва в?руючих, як? приходили сюди молитися, а на честь святого збудували пам'ятну каплицю. Вже з перших рок?в численн? охрещен? бажали бути похованими поблизу, ? некрополь з поганського поступово перетворився на християнський. «Багато хто вол?в, щоб ?хн? могили були поруч з могилою апостола», – розпов?да? бенедиктинець, показуючи численн? еп?графи латиною, грецькою та ?вритом, прикр?плен? до ст?н внутр?шнього подв?р'я абатства святого апостола Павла за мурами. «П?д час р?зних в?дновлювальних роб?т, розкопок чи укр?плення фундамент?в тут було знайдено багато артефакт?в, язичницьких ? християнських поховань. Ймов?рно, це були люди певно? соц?ально? ваги. Римське християнство зароджувалося саме в ц?й м?сцевост?», – дода? в?н.
Три базил?ки
Санкц?онувавши М?ланським едиктом 313 року свободу в?роспов?дання, ?мператор Костянтин побажав г?дно вшанувати пам'ять апостола народ?в, спорудивши у 324 роц? базил?ку на м?сц? його поховання, фундамент яко? ? сьогодн? можна побачити б?ля п?дн?жжя папського в?втаря. Т?ло святого було покладене в м?дну труну. Храм, спочатку не дуже великий, п?зн?ше розширили ?мператори Теодос?й, Аркад?й ? Валентин?ан II, перетворивши його на дуже велику п'ятинавову базил?ку, в?дому як «Теодос??ва» або «трьох ?мператор?в». М?ж XII ? XIII стол?ттями тут працювали так? видатн? митц?, як П'?тро Кавалл?н?, фрески якого, на жаль, були втрачен?, та Арнольфо д? Камб?о, автор кивор?ю, який уц?л?в разом ?з ц?нним канделябром для пасхально? св?чки роботи Вассаллетто, п?сля руйн?вно? пожеж?, що в липн? 1823 року протягом одн??? ноч? знищила Теодос??ву базил?ку.
Причина пожеж? нев?дома, дехто пов'язу? ?? з? смолоскипом, який, можливо, залишили без нагляду роб?тники, що ремонтували дах. Наступного дня п?сля катастрофи римляни ст?калися подивитися на те, що залишилося в?д храму. Картина була спустошливою ? жахливою. 25 с?чня 1825 року Лев XII енцикл?кою «Ad plurimas» звернувся до в?рних ?з закликом в?дбудувати храм. Його в?дбудували в ?дентичному стил?, використовуючи врятован? в?д пожеж? частини, щоб зберегти християнську традиц?ю, а 10 грудня 1854 року його освятив Папа П?й IX. Базил?ка, що постала, ? саме такою, як ми бачимо сьогодн?.
На заклик Лева XII масово в?дгукнулися не лише католики, але й увесь св?т. Павло з Тарсу утвердився як загальний ор??нтир як для в?руючих, так ? для нев?руючих. У посвяенн? взяли участь численн? кардинали та ?пископи, як? перебували в Рим? з приводу проголошення догми про Непорочне Зачаття.
Апостол християнсько? ?дност?
Як в?домо, апостольське служ?ння святого Павла поширилося в?д юде?в на вс? народи: в Арав??, Мал?й Аз??, Македон??, на К?пр? та в Грец?? в?н заснував численн? християнськ? сп?льноти. Символом мандр?в апостола народ?в ? рел?кв?я посоху, яким в?н користувався п?д час сво?х подорожей, що збер?га?ться в музе? базил?ки. «Павла вшанову? населення всього св?ту, як християнське, так ? нехристиянське, – дода? отець Лодов?ко Торр?з?. – В?н ? засадничою постаттю для християнсько? ?дност?».
У базил?ц? в?дбуваються екумен?чн? богослуж?ння та заходи. З цим м?сцем пов'язан? еп?зоди та предмети, як? ? особливо значущими з ц??? точки зору. Тут, у покоях абата, 25 с?чня 1959 року, святий ?ван ХХ??? оголосив кардиналам про св?й нам?р скликати Другий Ватиканський Вселенський Собор. У 2006 роц? Венедикт XVI також виконав бажання святого ?вана Павла ?? передати два к?льця з ланцюг?в апостола поган Атенському Архи?пископу Христодулу.
Святий Павло ? Юв?лей
Врешт?, на шляху до повного сопричастя м?ж християнами ч?льне м?сце займають Свят? Двер? базил?ки Святого Павла, як? будуть в?дкрит? 5 с?чня 2025 року. «Вони мають дуже важливе значення. Вони були побудован? в Константинопол? ? подарован? в 1070 роц?. Спочатку вони стояли перед головним входом. Пожежа пошкодила ?х, зменшивши розм?ри. Тому ?х перенесли до б?чного входу. З огляду на Юв?лей, – п?дсумову? отець Лодов?ко, – ми спод?ва?мося, що в?руюч?, паломники ? туристи з усього св?ту отримають тут прекрасний досв?д глибокого навернення ? в?ри, ?днання ? контакту з Господом через св?дчення апостола Павла».
