Кардинал Парол?н: розмова з матерями, як? втратили д?тей, розрива? серце
о. Мар?уш Крав?ц, SSP, - Ки?в
? дипломат?я, як?й не завадив би додатковий поштовх винах?дливост?. ? ? людська сторона, живе т?ло кра?ни, яка вже два з половиною роки несе на соб? рану, яка, на його думку, «потребуватиме багато часу, щоб заго?тися». На завершення в?зиту кардинал П'?тро Парол?н, Державний Секретар Святого Престолу, п?дбива? в ?нтерв’ю для ватиканських мед?а перш? п?дсумки дн?в, проведених в Укра?н?. Розмова в?дбулася ввечер?, 22 липня 2024 р., п?сля зустр?ч? з представниками Всеукра?нсько? Ради Церков ? рел?г?йних орган?зац?й.
В?зит доб?га? до завершення. Яке головне послання, яке Ви привезете Свят?шому Отцев?, ? з яким посланням Ви б хот?ли звернутися до громадсько? думки?
Я думаю, що головне послання поляга? в тому, щоб утримати увагу м?жнародно? сп?льноти до ц??? в?йни, щоб вона не стала ще одним забутим конфл?ктом. Нав?ть якщо така ймов?рн?сть ? меншою, тому що це в?йна, яка в?дбува?ться в самому центр? ?вропи, то й уваги до не? б?льше, н?ж до ?нших во?н, як? в?дбуваються на ?нших континентах. Але ? певна небезпека, що ми все «перемелю?мо», нав?ть дуже важк? реч?, дуже серйозн?, що в?йна ризику? перетворитися на новину ? н?чого б?льше. Кр?м того, потр?бно й надал? п?дтримувати Укра?ну, насамперед, у сенс? гуман?тарно? п?дтримки. Це мен? зда?ться важливим. А дал? – бути трохи креативними, в сенс? пошуку формул, як? можуть допомогти в?дкрити шляхи до миру. Я думаю, що це трохи суть мого в?зиту сюди ? послання, яке я передам Свят?шому Отцев?. Також тому, що мен? зда?ться – ? це ще одна думка, яку я хот?в би висловити, – що ми дуже далек? в?д р?шення, яке можна було б досягти шляхом переговор?в, таке мо? враження. Треба буде ще багато працювати. Звичайно, ? мирна платформа президента Зеленського, яку ми п?дтримували з самого початку, в тому сенс?, що нам зда?ться, що це спроба миру, хоча ми також добре усв?домлю?мо ?? слабку сторону, яка поляга? в тому, що Рос?я не була залучена. Очевидно, що коли мир уклада?ться, в?н повинен бути укладений м?ж двома сторонами, але в даному випадку ми вир?шили, що це може допомогти якимось чином. Однак мен? зда?ться, що до цього ще далеко. Тому я також спод?ваюся, що можна буде знайти й ?нш? формули, як? в?дкриють якийсь проблиск в цьому напрямку.
Ви в?дв?дували р?зн? м?сця в Укра?н? протягом цих дн?в, зустр?чали р?зних людей. Що Вас найб?льше вразило п?д час цих зустр?чей?
Мене дуже вразили зустр?ч? з матерями, як? втратили сво?х д?тей. Це розбива? серце, це д?йсно розбива? серце, я не знаю, як це описати... Бо подумати, що мати, яка ще молода, втратила 25-р?чну дитину, то не зна?ш, що й сказати. Кр?м того, вража? факт, що ? дуже багато загиблих, у багатьох випадках нав?ть не повернут? т?ла. ? над цим теж треба працювати, бо ? людський обов'язок ? християнське чуття, яке вимага? в?д нас г?дного поховання загиблих. Ми про це говорили ще за тисячол?ття до християнства, яке пот?м дало нов? ? глибш? мотивац??. А ще ж ? багато поранених, скал?чених, ос?б з ?нвал?дн?стю... Це рана, яка, гадаю, ще довго го?тиметься, бо в?йна залиша? згубн? сл?ди в житт? ? т?л? сусп?льства.
