Кардинал ?уджеротт?: в?йна оживля? спокусу ?нcтрументал?зац?? Церкви
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Antonella Palermo – Ватикан
«Маю також на думц? траг?чну драму стражденно? Укра?ни, за яку молюся ? не втомлююся закликати до молитви: нехай же в?дкриються проблиски миру для цього дорогого народу, нехай будуть зв?льнен? в?йськовополонен? та репатр?йован? д?ти. Сприяння миру та зв?льнення ув’язнених ? характерними ознаками християнсько? в?ри (пор. Мт 5,9; Лк 4,18), яку не можна применшувати до ?нструменту влади», – сказав Папа Франциск, приймаючи нещодавно у Ватикан? учасник?в 97-? пленарно? зустр?ч? Ради Орган?зац?й (ROACO), що допомагають сх?дним Церквам, яка д?? при Дикастер?? для Сх?дних Церков. Сво?ми думками про ц? слова Свят?шого Отця в ?нтерв’ю для ватиканських мед?а под?лився кардинал Клауд?о ?уджеротт?, Префект ц??? дикастер?? та оч?льник ROACO.
Спокуса мати Церкву на сво?му боц?
На думку кардинала ?уджеротт?, пересторога Папи про те, що в?ру не можна применшувати до ?нструменту влади, стосу?ться р?зних аспект?в. «Важлив?сть зв?щення керигми в?ри н?коли не повинна бути п?дпорядкована будь-як?й пол?тичн?й ситуац??, чи то стосу?ться само? Церкви, чи то загально? ситуац?? або конфл?кту з ?ншими Церквами», – наголосив в?н, зауваживши, що вс? це розум?ють, але не завжди легко це вт?лювати в життя. Зокрема, християнам у контекст? в?йни важко не покликатися також ? на обставини пол?тичного характеру.
«?, можливо, це теж не зовс?м правильно, але християнська специф?ка поляга? не в цьому. Люди не спасаються випуском новин зам?сть пропов?д?, тому що вони ? так бачать трагед?ю по телев?зору. Людям потр?бна над?я, а ?дина над?я – це те, що Христос помер ? воскрес. Важко це зрозум?ти, коли священик?в забирають воювати на фронт, а параф?яльн? громади залишаються вакантними. Хто ? що може дати цим людям над?ю на виживання, як не л?тург?я, та?нства, молитва, священик, який вт?ша?, який допомага?, одним словом, Божа любов?» – зазначив кардинад ?уджеротт?, п?дкреслюючи, що для того, щоб так чинити, потр?бно в?рити в Бога. «А коли в?ра ста? сво?р?дним лоском, тод? ста?ться, що люди приймають р?шення, як?, будучи переконаними, що це робиться для блага народу, ставлять п?д сумн?в здатн?сть самого ж народу до виживання. ?нструментал?зац?я завжди ста? сильною спокусою влади мати Церкву на сво?му боц?, а Церкви – отримати якусь вигоду», – додав в?н.
Завдання рел?г?? – гасити, а не розпалювати ненависть
Префект Дикастер?? для Сх?дних Церков зазначив, що на Сход? завжди ?снувало глибоке ототожнення Церкви з нац?ональним життям. Б?льш?сть сх?дних Церков – глибоко ор??нтован? на ?дентичн?сть. ? цей аспект загострю?ться у пер?од в?йни. «Але не сл?д забувати, що це також Церкви мученик?в, як?, щоб не п?ддатися влад?, прожили у власному т?л? ?стор?ю Христа, Якого вбила пол?тика в?ри», – сказав в?н, звертаючи також увагу на р?зницю в сам?й же рефлекс?? на тему в?йни: «На Заход? щодо проблеми в?йни, ?? траг?зму та правом?рност? ми прокинулися у двадцятому стол?тт?. Ран?ше ми мали щонайб?льше посилання на "справедливу в?йну". В?йна здавалася неминучою, як еп?дем?я. "В?д пошест? ? в?йни визволи нас, Господи", – сп?валося в п?снесп?вах. Виразн? роздуми про в?йну з'явилися зовс?м недавно на Заход?, але майже в?дсутн? на Сход?. В?йна ?нод? ста? под??ю, в як?й людина в?дкрива? горд?сть за власну ?дентичн?сть ? протиставля? ?? ?дентичност? ?нших, ? ризик поляга? в тому, що рел?г?я ?нод? ста? ?нструментом для розпалювання ненавист?, зам?сть того, щоб ?? гасити». За словами кардинала ?уджеротт?, чудо поляга? не в тому, що Церква вигра? в?йну, чудом ? те, що Церква трудиться на користь примирення.
