Свят? двер?, прощення ? повернення
Paolo Ondarza - Ватикан
Посилання на Христа, через Якого в?дкуплене людство, заклик ув?йти в гостинний д?м, але також зробитися малими, проходячи через вх?д невеликого розм?ру. Саме про це нагадують Свят? Двер?, характерний елемент Юв?лейного року. В?дчиняючи ?х у ватиканськ?й базил?ц? Святого Петра, ?пископ Риму запрошу? церковну сп?льноту ув?йти до Божого дому.
?сус ? ворота
Особливо значущим ? той факт, що через Свят? Двер? можна лише ув?йти, але не вийти. Фактично, ув?йти через них означа? висловити бажання ув?йти в Христове серце, у сп?взвучн?сть з Його почуттями, щоб впасти в милосердн? об?йми Отця. Сам ?сус у 9-му в?рш? 10-? глави ?вангел?я в?д ?вана каже: «Я – ворота, хто вв?йде через мене, той спасеться».
Обряд в?дкриття Святих Дверей собору Святого Петра розпочина? Юв?лей, який пропону? в?рним «надзвичайний шлях» до сво?? душ?. Свят? Двер? ? також в ?нших головних римських базил?ках ? в р?зних храмах, як? за традиц??ю ? м?сцями паломництва ? надають за папським благословенням можлив?сть отримати в?дпуст (?ндульгенц?ю).
Перш? Свят? Двер?
Ймов?рно, саме в 1423 роц?, вперше в ?стор?? Юв?ле?в, Папа Мартин V в?дкрив у Рим? Свят? Двер?. Це були двер? базил?ки Святого ?вана на Латеран?. Найстар?ш? Свят? Двер? ?снували ще до першого в ?стор?? Юв?лею, який Папа Бон?фац?й VIII проголосив у 1300 роц?: це двер? в л?в?й ст?н? базил?ки на Коллемаджо в Л?Акв?л?. Вони дату?ться к?нцем XIII стол?ття ? пов'язан? з в?дпустом, який 1294 року проголосив Папа Целестин V: ?х ? в наш? дн? в?дкривають один раз у роц?: з вечора 28 серпня до вечора 29 серпня.
Початки Святих Дверей базил?ки Святого Петра
Важко встановити точну ?стор?ю появи Святих Дверей у базил?ц? Святого Петра. «Вони ?снують вже багато стол?ть», – поясню? П'?тро Дзандер, кер?вник В?дд?лу некрополя та мистецько? спадщини Фабрики Святого Петра у Ватикан?. «?х наявн?сть вже засв?дчена в давн?й Костянтин?вськ?й та середньов?чн?й базил?ц?. Ц?лком ймов?рно, що ?х спорядив Папа Сикст IV Делла Ровере до Юв?лею 1475 року ? вони розташовувалися точно на тому ж м?сц?, що й нин?шн?: вони були ? ? меншими за ?нш? ? вели в праву б?чну наву давньо? базил?ки б?ля м?сця, де знаходився Оратор?й ?вана VII, прикрашений дуже давн?ми моза?ками ? дуже шанований, оск?льки в ньому давн?ше збер?галася рел?кв?я Святого Обличчя», – зазнача? досл?дник.
В?дкриття Святих Дверей базил?ки Святого Петра в?дбува?ться виключно п?д час Юв?ле?в, спочатку кожн? 50 рок?в, а пот?м, починаючи з 1475 року, кожн? 25. Про 30 Святих Рок?в, як? в?дзначалися протягом ?стор??, включаючи 6 надзвичайних, останн?м з яких був Р?к Милосердя в 2015-16 роках, св?дчать герби Пап, як? чергуються з? сценами, виграв?руваними на стулках тепер?шн?х Святих Дверей. Заввишки 3,60 метра ? завширшки 2,15 метра, вони ? в?дносно недавньою бронзовою роботою тосканського скульптора В?ко Консорт?. ?х було виготовлено п?д кер?вництвом богослова Манл?о Савелл? на ливарному завод? «Мар?нелл?» у Флоренц?? до Юв?лею 1950 року. Вони зам?нили старовинн? дерев'ян? двер?, як? 24 грудня 1749 року урочисто в?дкрив Папа Венедикт XIV.
Виготовлен? всього протягом 9 м?сяц?в
«Замовлення, – згаду? П'?тро Дзандер, – дату?ться 1949 роком. Консорт?, який народився 1902 року ? помер 1979-го, виконав його всього за дев'ять м?сяц?в, тобто за терм?н виношування дитини, ст?льки ж, ск?льки знадобилося М?келанджело для створення П??ти у собор? Святого Петра». Було оголошено м?жнародний конкурс на виготовлення трьох дверей базил?ки, як? повинн? були зам?нити ?снуюч?. Ця ?н?ц?атива була реал?зована на основ? спадщини принца Георга Баварського, священика ? почесного канон?ка собору Святого Петра, який помер у 1943 роц?.
«У роки м?ж двома етапами конкурсу на виготовлення дверей до базил?ки Святого Петра, поза конкурсом були виготовлен? Свят? Двер?. Замовником, – зазнача? Дзандер, – був Людов?к Каас: в?н був секретарем-скарбником Фабрики Святого Петра, а також секретарем конкурсно? ком?с??». Контракт був п?дписаний 1 березня 1949 року, ? до 15 грудня обидв? стулки повинн? були бути завершен?.
Оздоблення панелей
Саме Каас запропонував сюжети, викарбуван? на бронзових панелях ? почерпнут? з Б?бл??: вони зображують, зг?дно з канонами естетики, запозиченими з тосканського мистецтва 14-15 стол?ть, ?стор?ю людства, що потребу? божественного прощення. Натхненням для всього ?конограф?чного проекту стала молитва Папи Пачелл?, опубл?кована в «L'Osservatore Romano» 1 с?чня 1949 року: «Нехай Святий Р?к буде для вс?х роком очищення ? освячення, внутр?шнього життя ? спокути, роком великого повернення ? великого прощення».
На ш?стнадцяти панелях на двох бронзових стулках Консорт? за допомогою зображень, що супроводжуються п?дписами, розпов?да? б?бл?йн? еп?зоди, пов'язан? з темами людського гр?ха ? Божого прощення. В?д безладно? втеч? прародич?в ? тварин ?з земного раю до сокровенно? тиш? Благов?щення, в як?й Мар?я сво?м «так» нагаду? нам, що Бог – не суперник, а справжн?й ? ?диний друг людини. В?д Хрещення Христа, Який занурю?ться в нашу ?стор?ю, щоб п?дняти ??, до драматичного жесту пастиря, який простяга? руку, щоб витягти загублену в?вцю, що впала в ущелину. В?д благословляючих об?йм?в Отця, як? повертають г?дн?сть блудному синов?, що поверта?ться додому, до парал?зованого, зц?леного т?лом, але насамперед душею. Прощення, яке завжди можливе, якщо людина готова визнати, що вона зробила неправильний виб?р, як у випадку ж?нки, яка сльозами ? волоссям омива? ? витира? ноги Христа. Безмежне прощення, яке вимага? навернення ? покаяння: в?дмовитися в?д людського способу мислення ? прийняти Божий. Це досв?д, який пережив Петро п?сля свого триразового зречення в драматичн? моменти Христових страстей, або ж добрий розб?йник, якому на пороз? смерт? було оголошено про спас?ння: «Сьогодн? ж будеш з? мною в раю».
Послання наст?льки ж прекрасне, наск?льки й неймов?рне: ?сус виходить назустр?ч наш?й неспроможност? прийняти Його ? дозволя? нам доторкнутися до живо? плот? Його воскреслого т?ла, як В?н зробив це з апостолом Томою. Пот?м В?н вилива? Святого Духа на апостол?в, щоб вони, в свою чергу, могли прощати гр?хи в Його ?м'я. «Вже не я живу, але живе в мен? Христос», – пише святий Павло до галат?в, зображений на п'ятнадцят?й плитц? в момент навернення по дороз? до Дамаска. У початковому проект? були деяк? сцени, як? так ? не були реал?зован?: на шост?й ? сьом?й панелях, наприклад, передбачалося зобразити святкування першого Юв?лею 1300 року ? Юв?лею 1950 року. П?зн?ше ц? сюжети були зам?нен? на ?вангельськ? притч? про загублену в?вцю та блудного сина в?дпов?дно.
Обряд розбиття ст?ни
«Коли ц? двер? були виготовлен?, – нагаду? Дзандер, – ?х використовували лише п?д час Юв?лею, щоб зачиняти базил?ку на н?ч. Насправд?, обряд в?дкриття Юв?лею не передбачав в?дчинення дверей, а був пов'язаний ?з символом розбиття ст?ни». Папа завдавав три удари молотком, ? ст?на сходила вниз, опускалася на спец?альну похилу площину ? ?? забирали «самп??тр?н?», тобто роб?тники Фабрики Святого Петра. Наприк?нц? Юв?лею ст?ну знову зводили, ? сам Папа оздобленим шпателем символ?чно вмуровував перш? три цеглини, одну золочену ? дв? поср?блен?.
В ?стор?? залишилась картина р?здвяно? ноч? 1974 року, коли п?сля того, як Павло VI завдав три удари молотком, самп'?тр?н? запустили механ?зм, але деяк? уламки впали на Папу. Можливо, саме цей ?нцидент став причиною зм?ни обряду. У 1975 роц?, завершуючи Святий р?к, Папа Монт?н? вир?шив в?ддати належне двом бронзовим стулкам роботи В?ко Консорт?, встановивши ?х на пост?йн? петл?.
Стати малими
В?дтод? Папа в?дкрива? Юв?лей, широко в?дчиняючи бронзов? двер? ? першим переступаючи через пор?г. «Ми вс? збер?га?мо в пам'ят? образ святого ?вана Павла ??, який широко в?дчинив двер? в Юв?лейному 2000 роц?, вводячи Церкву в нове тисячол?ття, – д?литься враженнями Дзандер. – Пройти через Двер? означа? стати малим, поставити себе в стан дов?ри до Божого милосердя, щоб отримати прощення ? таким чином ув?йти в Церкву з новим духом. Двер? справд? в?дкриваються Urbi et Orbi, для Риму ? для св?ту. Це дуже красива концепц?я, звернена до вс?х, як в?руючих, так ? нев?руючих, як? прибувають на площу Святого Петра, огорнут? великими об?ймами Матер?-Церкви, символом яких ? колонада Берн?н?, а пот?м прибувають до портика, щоб переступити через пор?г Святих Дверей».
Тепер, п?сля зак?нчення Святого року, двер? залишаються видимими у зовн?шньому атр?ум? базил?ки Святого Петра. З ?ншого ж боку, всередин? базил?ки, п?д моза?кою Святого Петра, створеною Ч?ро Ферр?, зводиться ст?на з цегли, позначено? гербом Фабрики Святого Петра. Ця проста ст?на, на як?й вид?ля?ться золотий хрест, без особливих урочистостей зноситься за к?лька дн?в до в?дкриття Юв?лею. З ц??? нагоди в?дбува?ться recognitio, тобто вилучення з? ст?ни скриньки, що м?стить акт попереднього закриття Дверей, ключ?, монети та папськ? медал?.
Протягом стол?ть м?льйони паломник?в кожного Святого Року подорожують до Риму. Вони приносять ?з собою житт?в? труднощ?, радощ?, печал? та молитви до Бога, Володаря ?стор??. Св?дченням цього потоку в?рних, як? залишили затишок сво?х дом?вок, спонукуван? бажанням нового ? в?дкупленого у Воскреслому Господ? життя, ? також граф?т?, викарбуван? на мармуров?й рам?, що обрамля? Свят? Двер? ватикансько? базил?ки.
