杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

Зачитування проекту «Листа до Божого люду» на понед?лковому ранковому зас?данн? було зустр?нуте оплесками. На запрошення Генерального Секретаря кардинала Мар?о ?река, були внесен? ? прийнят? невелик? пропозиц?? щодо зм?н ? доповнень до тексту, зокрема, щодо переклад?в р?зними мовами, а також до 18:00 понед?лка до Генерального Секретар?ату Синоду можна було представити ?нш? пропозиц?? щодо зм?н. Лист буде затверджений ? опубл?кований в середу. Про це пов?домив Паоло Руфф?н?, Префект Дикастер?? в справах комун?кац?? та голова Ком?с?? з питань ?нформац??, п?д час понед?лкового бриф?нгу з журнал?стами. У бриф?нгу також брали участь деяк? учасники, як? под?лилися сво?м досв?дом ? в?дпов?ли на запитання.

В?н розпов?в, що день розпочався ?вхарист?йним богослуж?нням у базил?ц? Святого Петра, яке очолив кардинал Чарльз Бо, Архи?пископ Ян?она, по завершенн? якого розпочалося 16-е загальне з?брання в присутност? Папи, п?д час якого головував о. Джузеппе Бонфрате. Спочатку слово взяли духовн? асистенти синодально? асамбле? дом?н?канин о. Т?мот? Редкл?ф ? бенедиктинка мати Мар?я Анджел?н?, а також австрал?йський богослов о. Ормонд Раш. Оп?сля в?дбулося представлення та обговорення проекту «Листа до Божого люду». В?дпов?даючи на запитання, префект Руфф?н? пов?домив, що голосування, спос?б проведення якого ще не визначений, та оприлюднення п?дсумкового документа запланован? на веч?р суботи.

Розширення методу цього з?брання

?нше питання стосувалося методу, обраного для проведення асамбле?, ? можливост? його застосування в Церкв? на вс?х р?внях, розширюючи також участь мирян ? ж?нок. Кардинал Кр?стоф Шенборн, В?денський Архи?пископ, пригадав св?й виступ на тему синодальност? ?з 2015 року, коли, беручи за основу ?русалимський Собор, в?н пояснив, що, перш за все, метод поляга? в слуханн?. Висновок Синоду виплива? з цього слухання, з? сп?льного розп?знавання. Кардинал сказав, що вже звик до под?бного методу, який практику?ться у В?денськ?й архид??цез??, ? нагадав, що в?д 2015 року до сьогодн? в?дбулося п'ять д??цез?альних асамблей, в яких взяли участь 1400 ос?б, що представляли увесь Божий люд. За його словами, нав?ть якщо не було голосування, було пережито слухання ? сопричастя. Важливим, п?дкреслив в?н, ? те, що р?шення, врешт?-решт, повинн? бути прийнят?. Насправд?, ?русалимський Собор прийняв фундаментальне р?шення для ?стор?? Церкви; ? шлях до нього ? таким, як ми чита?мо в Д?яннях Апостол?в. Цей шлях характеризу?ться трьома етапами: слухання, мовчання, обговорення.

Природу синоду не зм?нилася

У в?дпов?дь на критику, яка ставить п?д сумн?в ц?л?сн?сть Синоду ?пископ?в через те, що делегатами ? миряни, кардинал Шенборн зазначив, що, на його думку, це не ? проблемою, оск?льки в?н залиша?ться ?пископським Синодом, нав?ть якщо в ньому беруть реальну участь не ?пископи. В?н ? органом, який служить для зд?йснення колег?ально? в?дпов?дальност?. Його природа не зм?нилася, в?н лише розширився, ? цей досв?д ? безумовно позитивним. З ?ншого боку, сказав в?н, завжди були миряни-експерти, як? мали дуже важлив? допов?д?, але тепер ?сну? набагато т?сн?ший зв'язок: Синод ?пископ?в з розширеною участю.

Читати тексти в ц?л?сност?

На рахунок того, що деяких представник?в сп?льноти ЛГБТК+ можуть ображати слова Катехизму Католицько? Церкви про моральний «розлад», кардинал Шенборн нагадав, що в?н сам був секретарем при п?дготовц? цього ж Катехизму. Це, за його словами, праця Церкви, проголошена Папою Римським. ? в?дтод? в?дбулася лише одна зм?на, коли Папа Франциск зробив втручання щодо смертно? кари. Чи будуть ?нш?, залежить виключно в?д р?шення Папи. Дал? кардинал порекомендував завжди «читати тексти в ц?л?сност?». Ц? питання, пояснив в?н, стосуються морального богослов'я, а принцип поляга? в тому, що «? об'?ктивний порядок ? ? людськ? особи. Вони завжди мають право на повагу, нав?ть якщо вони гр?шать – а ми вс? гр?шимо, нав?ть я. Ми ма?мо право на повагу. Ми ма?мо право бути прийнятими».

Врешт?, щодо зв'язку м?ж актуальн?стю маг?стер?уму та внеском богослов?в ? sensum fidelium, кардинал Шенборн запропонував приглянутися до сл?в ?вана ХХ???, як? в?н сказав на початку Другого Ватиканського Собору про незм?нн?сть доктрини ? про те, як вона пода?ться. В?н п?дкреслив, що ? великий розвиток на р?вн? розум?ння, але ? також незм?нн?сть в?ри: не можна зм?нити вчення про Тр?йцю, Вт?лення або встановлення Пресвято? ?вхарист??. На цьому ?рунту?ться Символ в?ри, який д?? скр?зь у св?т?, ? нав?ть якщо культури в?др?зняються, суть в?ри не може бути зм?нена, нав?ть якщо ?? розум?ння зробило значний поступ з час?в апостол?в.