杏MAP导航

Св?тлана Духович – Ватикан

У Ватикан? тривають зас?дання XVI Звичайно? Загально? Асамбле? Синоду ?пископ?в на тему «Задля синодально? Церкви: сопричастя, участь ? м?с?я». П?д час чергового бриф?нгу у середу, 11 жовтня 2023 р. Префект Дикастер?? в справах комун?кац?? Паоло Руф?н?, який очолю? Ком?с?ю з питань ?нформац?? Синоду, та секретар ц??? Ком?с?? Шейла П?рес розпов?ли про основн? теми, що були розглянут? у в?второк пополудн? та в середу вранц?. Гостями бриф?нгу були кардинал Жеральд С?пр??н Лакруа, Архи?пископ Квебеку, мирянка ?рейс Врак?я з Папуа-Ново? Гв?не? та Лука Казар?н?, ?тал?йський актив?ст ? засновник неурядово? орган?зац?? «Mediterranea Saving Humans».

Прислухатися до голосу б?дних

У вступному слов? Паоло Руф?н? розпов?в, що у в?второк, 10 жовтня, на об?д з Папою Франциском в «Дом? Свято? Марти» були запрошен? дек?лька б?дних, яких супроводжував кардинал Конрад Кра?вський, Префект Дикастер?? харитативного служ?ння. П?д час сп?лкування з б?дними ?х запитали, чого вони оч?кують в?д Церкви, на що вони в?дпов?ли: «Любов?. Т?льки любов?». Про цей еп?зод було згадано в контекст? того, що п?д час Синоду його учасники намагаються почути голос ус?х.

Поряд з голосом б?дних на Синод? також пролунала, гучно й одностайно, молитва за мир. Зокрема, в середу оп?вдн?, 11 жовтня, п?сля молитви «Ангел Господн?й» кардинал Маттео Дзупп? проказав молитву до святого ?вана ХХ???, л?тург?йний спомин якого припадав на той день. Мир був одн??ю з центральних тем, як? обговорювалися в зал? як у в?второк пополудн? (339 присутн?х), так ? в середу вранц? (345 присутн?х).

Синод не в?ддаля? в?д реальност?, а занурю? в не?

Кардинал Жеральд С?пр??н Лакруа, член звичайно? ради Синоду та Ради Кардинал?в, також пригадав про постать святого ?вана ХХ??? та про ?? Ватиканський Собор, що був ?сторичною под??ю для Вселенсько? Церкви. «? те, що ми досв?дчу?мо тут, ? продовженням всього цього», – сказав кардинал Лакруа.

Канадський ??рарх п?дкреслив, що для нього досв?д Синоду ?рунту?ться, передус?м, на готовност? прислухатися до Святого Духа, до Божого слова та до ?нших. Таким чином нав?ть особист? переконання можуть зм?нюватися або набувати р?зних в?дт?нк?в. Насправд?, кожна людина щодня в?дчува? власну недосконал?сть: «Ми вс? потребу?мо ?нших, а ?нш? потребують нас, – наголосив в?н, – ? ми це в?дчува?мо в робот?, яку тут викону?мо». Кардинал додав, що Синод «не в?ддаля? ?х в?д реальност?, але занурю? в не?», посилаючись, зокрема, на страждання людей внасл?док в?йни в Укра?н? та на Близькому Сход?, а також через надзвичайну еколог?чну ситуац?ю, пов’язану з? зм?ною кл?мату.

Черпати натхнення з власно? культури

Наступною виступила мирянка з Папуа-Ново? Гв?не? ?рейс Врак?а, мати трьох д?тей та координаторка мереж? “Lasallian family” (з англ. Ласальська родина, мережа сп?льнот, що черпа? натхнення з духовност? св. Жана Бат?ста де ля Саля). Пан? Врак?я представила свою кра?ну, де католицький ?пископат об'?днаний з ?пископатом Соломонових остров?в, ? де разом нал?чу?ться 23 д??цез??. З 8 м?льйон?в мешканц?в 25% ? католиками. Церква, за словами допов?дачки, присутня там вже 150 рок?в. Ця земля – багата на розма?ття: ?? населяють понад 1000 р?зних племен, що сп?лкуються понад 800 мовами. До християнства духовн?сть Меланез?? складалася з чотирьох елемент?в: життя в сп?льнот?, ц?л?сне св?тосприйняття, гармон?йн? стосунки з космосом, духовними ? ф?зичними ?стотами ?, врешт?, рел?г?йн? обряди. «Вони вже ?снували в наш?й культур?, ? це дозволило мо?м предкам прийняти християнство, зокрема католицизм, – п?дкреслила допов?дачка. – Цей спос?б життя продовжу?ться в мо?му покол?нн?, але важко зберегти ц? вс? чотири елементи, тому що ми зазнали багато вплив?в колон?зац??, глобал?зац?? та секуляризац??, як? зм?нили ц?л?сн?сть життя громади. Незважаючи на це, таке життя ? частиною нашого способу буття: ми живемо в сопричаст?, ? це сп?взвучне з одним ?з трьох засад синодальност?».

Св?т став залежним в?д драми

?тал??ць Лука Казар?н?, представник орган?зац?? «Mediterranea Saving Humans», який бере участь у Синод? як спец?альний г?сть, зазначив, що завдяки сво?й д?яльност? на судн?, де працю?, в?н в?дчува? себе прив?лейованим, бо, зазвичай, «у св?т? пану? конкуренц?я за те, хто вб'? б?льше людей, пану? ненависть». «Рятувати життя – це безмежний дар, який зм?ню? життя», – наголосив в?н, додаючи, що в мор? вони стикаються з двома б?дностями: «нашою ? ?хньою». У св?т?, який став залежним в?д драми, «ми – б?дн? духом, тому що вважа?мо жах?ття нормою». В?н додав, що ?сну? саме два види б?дност?: «матер?альна, економ?чна, яка змушу? б?дних залишати сво? ?дине багатство – свою землю; ? духовна, коли люди б?льше не здатн? плакати над дитиною, яка помира?. Але ц? дв? б?дност? допомагають одна одн?й ? творять м?сце для любов? у св?т? ненавист?».