杏MAP导航

Св?тлана Духович - Ватикан

В р?чницю широкомасштабно? рос?йсько? агрес?? проти Укра?ни, яка принесла велик? страждання та руйнування, ? водночас показала св?тов? мужн?сть укра?нського народу, не приглушивши прагнення жити на сво?й земл? в мир? та свобод?, в усьому св?т? в?дбуваються молитовн? ?н?ц?ативи в нам?р? миру. Римо-католицьк? ?пископи Укра?ни з?бралися на молитовне чування у всеукра?нському Мар?йському санктуар?? в Бердичев?, до яких при?днався Апостольський нунц?й в Укра?н? архи?пископ В?свалдас Кулбокас. В?н в?д самого початку вторгнення вир?шив залишитися в Ки?в?, а тепер в ?нтерв’ю для ватиканських мед?а под?лився думками про пережитий досв?д.

24 лютого, в сумну р?чницю рос?йсько? агрес?? проти Укра?ни, в Мар?йському санктуар?? в Бердичев? в?дбудеться молитовне чування, в якому Ви братимете участь разом з ус?ма римо-католицькими ?пископами Укра?ни. В ус?х д??цез?ях кра?ни, як також у багатьох ?нших кра?нах, в?дбуваються р?зн? схож? ?н?ц?ативи. Чому важливо спогадувати цю дату молитвою?

Чому молитвою? Я би пояснив це наступним чином. Минуло? нед?л? ми мали дуже важливе богослуж?ння в греко-католицькому катедральному собор? в Ки?в?: там в?дбулися ?пископськ? свячення Ки?вського ?пископа-пом?чника. В ?вангел?? говорилося про братерство… Наш Господь ?сус казав: «Те, що ви зробили одному з мо?х брат?в найменших, ви Мен? зробили: ви Мене одягнули, ви втамували Мен? спрагу, ви Мене нагодували, в?дв?дали у в’язниц?». Цей ?вангельський уривок, який сам у соб? повинен би бути зрозум?лим ?, можливо, в б?льшост? рег?он?в св?ту в?н зрозум?лий, бо коли ? бажання, то вда?ться напо?ти, нагодувати, одягнути, в?дв?дати, то тут, п?д час в?йни, це в багатьох ситуац?ях, на жаль, не вда?ться. Наприклад, минулого березня, отримавши також благословення Свят?шого Отця Франциска, я старався потрапити в Мар?уполь, аби евакуювати людей, привезти воду, хл?б… ? я не мав тако? можливост?, мен? це не дозволили. Кардинал Кра?вський у кв?тн? намагався зробити те саме, ? не м?г. Тепер наш? священики, ченц? та черниц?, волонтери стараються привезти допомогу в Херсон, Запор?жжя, Бахмут, Харк?в ? околиц?, й чимало з них потрапляють п?д обстр?ли, як це сталося також з тим же кардиналом Кра?вським у вересн?, або з? священиком, пораненим м?сяць тому в Харк?вськ?й област?, чи з черницею, що була поранена разом з ним. Не вда?ться привезти воду, нема? змоги привезти хл?б. Або ж наш? греко-католицьк? священики, ув’язнен? ще в листопад?, два редемптористи, що служили в Бердянську: нам не вда?ться в?дв?дати ?х. Це дуже сильний контраст: в цих умовах в?йни не ма?мо можливост? сповнити ?вангел??. Принаймн? не в ус?х ситуац?ях ? не в ус?х рег?онах. Отож, молитва, яку п?дноситимемо, буде благанням до Господа ? до Божо? Матер?: «Вчин?ть так, щоби ми повернулися до св?ту, який був створений Богом, бо св?т, у якому ми живемо тепер, ? створений насильством, агрес??ю, в?йною, в?н не ? Божим св?том!». Ще один важливий аспект знайдемо, якщо переглянемо ?стор?ю. К?лька дн?в тому я перечитав ?стор?ю Ки?всько? Рус?. Ки?вська Русь – це той самий Ки?в, у якому я тепер перебуваю – вже в Х? стол?тт?, десь у 1037 роц? була посвячена як держава, як княз?вство, п?д покров Д?ви Мар??. Ки?вське княз?вство в ?стор?? людства, в ?стор?? християнства належить до найдавн?ших утворень, серед найдавн?ших держав, як? були вв?рен? п?д захист Богородиц?. Отож, коли Свят?ший Отець Франциск минулого року, в ?дност? з ус?ма ?пископами св?ту, наново посвятив Укра?ну та Рос?ю Непорочному Серцю Мар??, то йшлося про акт, яким було поновлено, коли говоримо про Укра?ну, посвячення Д?в? Мар??. ? 24 лютого знову буде молитва до Д?ви Мар??, знаючи, що ми вже неодноразово вв?рили Укра?ну ?? захистов?, а тому звертатимемося до Не? як д?ти. Отож, чому молитва? Бо ми дуже ч?тко бачимо, що протягом року наст?льки ?нтенсивно? в?йни не вда?ться знайти ?нш? вир?шення, залиша?ться лише Боже чудо, залиша?ться лише молитва, ? вона ? нашою головною духовною збро?ю, ба б?льше, – найд??в?шою. ? ма?мо повну дов?ру – я маю повну дов?ру й уповання – на захист Д?ви Мар??.

Чи протягом цього року в?йни зм?нилося Ваше розум?ння свого служ?ння як нунц?я?

Без сумн?ву, тут ? багато аспект?в, але я хот?в би окремо п?дкреслити духовний аспект. Насамперед, перебуваючи тут, ми н?коли не зна?мо, що станеться в наступний момент: чи вдасться провести зустр?ч, чи матимемо св?тло, чи буте телефонне сполучення, а чи прилетить ракета або безп?лотник… Тому пост?йно перебува?ш ?з поглядом, зверненим до Бога, це дуже ?нтенсивний духовний досв?д, за який я дуже вдячний Господев?, бо цей досв?д ? даром. Для себе самого вбачаю сповнення того, що розум?ю як м?с?ю апостольського нунц?я: з одного боку, ? дал? представляти Свят?шого Отця та Церкву, з ?ншого – особисто переживати пост?йний ? дуже ?нтенсивний духовний виклик.

Папа Франциск 28 грудня минулого року п?д час загально? ауд??нц?? зустр?вся з групою укра?нських ж?нок – матер?в, дружин, дочок ? сестер полонених рос?йською арм??ю укра?нських в?йськових. Зна?мо, що перед цим Ви зустр?чалися з ними в Апостольськ?й нунц?атур?. Протягом року нунц?атура п?дтримала багато под?бних ?н?ц?атив. Як? б Ви хот?ли згадати?

Так, було багато момент?в, як? закарбувалися в мо?му серц?. Я б окремо згадав про два з них. Перший – це моя зустр?ч ?з дружинами двох в?йськових, що в?дбулася в нунц?атур? в травн?: це були дн?, коли захисники Мар?уполя здавалися в полон. Одна з цих ж?нок, на жаль, вже втратила чолов?ка; ?нша в той момент була на телефонному зв’язку з? сво?м чолов?ком. ? я був св?тком т??? мит?, коли сполучення перервалося: зв’язок припинився ? ж?нка в цей момент не зна?, чи вона назавжди втратила чолов?ка, а чи в?н ще живий. Коли через к?лька хвилин зв’язок в?дновився, вона плакала, бо той, про кого вона думала, що м?г загинути, залишився живим. Це пост?йна травма, щосекундна. Ще один аспект, який я неодноразово пережив, пов’язаний з тим, що ц? групи, товариства матер?в, дружин, також ? сестер, а нав?ть ? брат?в полонених, при багатьох нагодах мен? казали: «Ми не зна?мо, чи в?н живий чи н?, чи порений, чи н?. Ми не ма?мо змоги в?дв?дати його, д?знатися де в?н перебува?. Ми не ма?мо змоги дов?датися, чи ма? теплий одяг п?д час зимових м?сяц?в». Це пост?йне незнання ? справжньою мукою. В мо?х думках закарбувалися вс? ц? св?дчення, я складаю ?х у молитв?, насамперед, п?д час Свято? Меси, п?д час щоденного розар?ю.

У р?зних частинах Укра?ни можна почути, що люди втомилися в?д в?йни. Чи Ви в?дчува?те те саме? Що можуть зробити католики всього св?ту, щоби допомогти укра?нському народов? в цей момент? Як зм?нилися потреби, пор?внюючи з першою частиною року?

Очевидно, що втома в?дчува?ться на вс?х р?внях, бо це був дуже напружений р?к. Я к?лька дн?в тому переглядав статистику: 150 тисяч знищених дом?вок. Це не т?льки цифри, бо кожен знищений д?м не т?льки завда? болю, не лише ? втратою, але створю? труднощ?. Наприклад, чого потребують люди в Микола?в? ? Херсон?? Тож про потреби: людям потр?бна нижня б?лизна, бо нема достатньо чисто? води, щоби випрати ??. Волонтери ? священики розпов?дають мен?, що коли привозять хл?б, люди починають ?сти в?дразу на м?сц?, щойно отримають його. Те саме стосу?ться води, одягу, як от термоб?лизни, яку неодноразово доставляв кардинал Кра?вський… Втома в?дчува?ться ? в Харк?вськ?й област?, де багато помешкань залишилися без в?кон, а багато людей живуть у п?двалах. Або в Бахмут?, де люди виходять з укритт?в лише для того, щоби взяти ?жу, привезену волонтерами Кар?тасу, й знову б?жать ховатися. Потреби зб?льшилися, ? нав?ть набагато, пор?внюючи з початком, бо тепер, кр?м потреби в ?ж?, браку? огр?вання, й чимало орган?зац?й, багато доброчинц?в подарували генератори чи печ?. ?снують також ще складн?ш? потреби: в багатьох м?сцях ? великий запит на психолог?в, як? би були здатними допомагати с?м’ям долати психолог?чн? травми, як? отримали безпосередньо вони, або ж хтось з родич?в, як от в?йськов?, що повертаються з фронту. ? багато поранених. Кр?м того, нагальн? потреби д?тей. ? багато орган?зац?й з рад?стю готов? прийняти, якщо це можливо, укра?нських д?тей в сус?дн?х з Укра?ною кра?нах, де б вони могли провести к?лька тижн?в у спок?йному м?сц?, де би не були змушен? пост?йно переживати стрес в?д в?йни.

Папа Франциск увесь р?к носив Укра?ну в сво?му серц?, практично п?д час кожного богослуж?ння чи ауд??нц?? виявляючи свою сол?дарн?сть, свою близьк?сть з людьми, ураженими ц??ю жахливою трагед??ю. Який сл?д ц? слова залишили у Вас ? в людях, з якими Ви перетиналися?

У першу чергу я хот?в би п?дкреслити те, що мен? кажуть як представники уряду, так ? представники р?зних рел?г?й: «На жаль, не вс? рел?г?йн? л?дери виражають ? виявляють цю близьк?сть стражденному народов?». У той час як у випадку Папи це ? очевидним, бо вистачить взяти в руки книжку, що побачила св?т минулого грудня, названу «Енцикл?ка про мир в Укра?н?», яка м?стить виступи Папи Франциска протягом цих десяти м?сяц?в. Не згадуючи вже про Лист Папа Франциска до вс?х укра?нц?в, опубл?кований 25 листопада. Цей лист виража? два дуже важлив? аспекти. Першим ? велика теплота, велика близьк?сть з? страждаючими: вс? це в?дчули. Дал?, як ви це могли побачити в Рим? та в ?нших м?сцях, ?нод? трапля?ться так, що використан? символи чи слова не однаково ?нтерпретуються в р?зних кра?нах, а ще гостр?ше це в?дбува?ться в Укра?н?, де безпосередньо трива? в?йна. Цей лист був дуже важливим ? ч?тко показав сприйняття, яке ма? Свят?ший Отець. Використан? пор?вняння, як от прекрасна аналог?я з холодом, який переносила Свята Родина у Вифле?м?, а тепер укра?нський народ стражда? в?д такого ж холоду. Отож, чимало пор?внянь, використаних у цьому лист?, були сприйнят? як ковток св?жого пов?тря, бо це був дуже ч?ткий текст. Мен? про це говорили також л?дери ?нших Церков, тут не говорю лише про католик?в, але й про дипломат?в, представник?в уряду та ?нших рел?г?й. Ч?тк?сть ? велике тепло, що ? в цьому лист?, були високо оц?нен?. ? в?н став немовби ключем для розум?ння вс?х ?нших виступ?в. Свят?ший Отець надав герменевтику для сво?х багатьох коротших текст?в. ? за це я також дуже вдячний йому, дуже вдячний особисто.

На завершення розмови, що в?дбувалася ?тал?йською мовою, архи?пископ В?свалдас звернувся до в?рних ?з коротким побажанням укра?нською: