Кардинал Парол?н: Церква в?рить, що мир ? можливим, ? тому бореться за нього
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
«Дипломат?я Святого Престолу не зв’язана з якоюсь державою, але з д?йсн?стю м?жнародно права, що не ма? пол?тичних, економ?чних ? в?йськових ?нтерес?в. Вона служить ?пископов? Риму, який ? пастирем Вселенсько? Церкви», – цими словами розпочина?ться ?нтерв’ю кардинала П’?тро Парол?на, Державного Секретаря Святого Престолу, що побачило св?т в ?тал?йському часопис? «Limes», який займа?ться геопол?тичними оглядами.
Розлоге ?нтерв’ю торка?ться р?зних тем. В?д дипломат?? Святого Престолу, що ? вселенською, бо «папськ? представники походять з м?сцевих Церков з усього св?ту» та ма? «ч?тку церковну функц?ю», до геопол?тики, «незам?нно? для того, щоби якнайефективн?ше виконувати дипломатичний фах». В?д м?жнародно? рол? Папи Франциска, який разом з? сво?ми попередниками ? символом «менш ?вропоцентрично? Церкви» та «багатостороннього погляду на м?жнародн? проблеми», до тривалого дипломатичного досв?ду кардинала Парол?на, за який в?н дяку? Богов?, Який у р?зних ситуац?ях дав йому благодать «незважаючи на слабкост? та обмеження, супроводити дипломатичну м?с?ю священичим служ?нням». У центр? розмови – вселенський характер Церкви посеред складного та роздробленого св?ту, позначеного «фрагментарною третьою св?товою в?йною», про яку Папа говорить в?д початку свого понтиф?кату.
Дорога ?вангел?я – зв?щення миру
Як зазнача? оч?льник ватикансько? дипломат??, компасом на ц?й дороз? ? та залиша?ться ?вангел??. «Зв?щення миру, об?тниця та дар миру, – пояснив в?н, – вс? його стор?нки наповнен? ним. Його призивають ангели в момент народження ?суса у Вифле?м?. В?н Сам бажа? його п?сля воскрес?ння. Церква йде за прикладом свого Господа: вона в?рить у мир, трудиться задля миру, змага?ться за мир, св?дчить мир ? стара?ться його будувати. В цьому сенс? вона ? пациф?стською».
Законн?сть самооборони
В тому, що стосу?ться можливост? вдаватися до збро?, кардинал Парол?н нагаду?, що катехизм Католицько? Церкви передбача? право на законний захист. «Народи мають право захищатися, якщо зазнали нападу. Але цей законний збройний захист повинен зд?йснюватися в рамках деяких умов, як? цей же катехизм перерахову?: вже вс? ?нш? засоби покласти край агрес?? виявилися нед??вими чи неефективними, ? об?рунтован? рац?? усп?ху, застосування збро? не викличе б?льшого лиха та безладу, в?д тих, як? сл?д усунути», – зазначив в?н, а на запитання про те, чи справедливо озброювати укра?нський спротив, додав: «В?дпов?м на це запитання, в?дсилаючи до щойно перерахованих принцип?в. Конкретн? р?шення лежать у компетенц?? правител?в, як це визна? катехизм Католицько? Церкви».
Голос «воп?ющого в пустел?»
Однак, дорогою до миру ? вза?мно п?дтримане роззбро?ння. Бо в багатьох частинах св?ту бачимо непропорц?йне та нерозсудливе застосування збро?. А це тому, що, за словами Державного Секретаря Святого Престолу, «в?йна почина?ться у серц? людини». Папа повторю? це в сво?х закликах, але «голос Папи часто ? vox clamantis in deserto (голос воп?ющого в пустел?)». «Це пророчий голос, з далекоглядним пророцтвом. В?н схожий до пос?яного зерна, що потребу? пл?дного ?рунту, аби принести пл?д», – п?дкреслив в?н.
«Також ? сьогодн?, в траг?чних укра?нських под?ях, не зда?ться, щоб з’явився момент готовност? с?сти за ст?л для реальних мирних переговор?в ? прийняти пропозиц?ю про посередництво super partes. Як ? очевидним, недостатньо, щоб лише одна сторона це пропонувала чи припускала в односторонньому порядку, нев?д’?мним ?, аби обидв? сторони висловили сво? бажання в цьому напрямку… Ще раз vox clamantis in deserto. Але слова Папи однаково залишаються св?дченням високо? ц?нност?, що вплива? на багато сумл?нь, допомагаючи усв?доми, що мир ? в?йна розпочинаються в наших серцях, що вс? ми покликан? зробити св?й внесок, аби п?дтримувати перший та запоб?гти друг?й».
Чи под?? в Укра?н? можуть причинитися до злиття «фрагмент?в», так що третя св?това в?йна стане реальн?стю? В?дпов?даючи на це запитання, кардинал Парол?н п?дкреслив: «В?йна в Укра?н? вража? нас з р?зних причин, насамперед, через те, що це конфл?кт у серц? ?вропи м?ж християнськими кра?нами, який розпочала кра?на, що ма? ядерн? бо?головки, з конкретною ймов?рн?стю того, що ситуац?я може вийти з-п?д контролю. Ви прав?, коли вказу?те на можлив?сть негативного стрибка до по?днання фрагмент?в у справжн?й ? властивий св?товий конфл?кт. Думаю, що ми ще нездатн? передбачити чи обрахувати насл?дки того, що в?дбува?ться. Тисяч? смертей, знищен? м?ста, м?льйони перем?щених ос?б, спустошене природне довк?лля, загроза голоду через нестачу зерна в багатьох частинах св?ту, енергетична криза…».
Щоб можлив? подорож? принесли мир
В?дпов?даючи на запитання журнал?ст?в про можлив?сть подорож? Папи Франциска до кра?н у стан? в?йни, Державний Секретар зазначив, що найб?льшим прагненням Папи, й, отже, «його пр?оритетом», ? те, щоб «завдяки його подорожам можна було досягти конкретну користь». «У ц?й перспектив? в?н сказав, що хоче по?хати до Ки?ва, щоби принести вт?шення та над?ю населенню, яке стражда? в?д в?йни. Так само в?н оголосив про свою готовн?сть зд?йснити подорож також ? в Москву, за наявност? умов, як? д?йсною будуть корисними для миру», – пояснив кардинал Парол?н, додаючи: «Я думаю, що на серц? Папи лежать жертви в?йни та вс?х забутих конфл?кт?в. Насамперед, загибл?, дал? – ?хн? родич?, т?, хто все втратив ? був змушений вт?кати. Папа Франциск хот?в конкретно виявити цю близьк?сть через подорож? кардинал?в Конрада Кра?вського та Майкла Черн? та через м?с?ю в Укра?н? Секретаря у справах стосунк?в з державами й м?жнародними орган?зац?ями архи?пископа Пола Р?чарда ?алла?ера».
Чи Папа пророс?йський?
П?д час розмови журнал?сти звернули увагу на те, що в р?зних колах Папу Франциска звинувачують у тому, що в?н займа? пророс?йську позиц?ю. В?дпов?даючи, кардинал Парол?н з?знався, що його ляка? «це спрощення». «Папа ? пророс?йським, бо заклика? до миру? Папа ? пророс?йським, бо засуджу? гонку озбро?нь ? залучення величезних кошт?в на придбання ново? ? дедал? потужн?шо? збро?, зам?сть того, щоби використати наявн? ресурси на боротьбу проти голоду та спраги в св?т?, на охорону здоров’я, на соц?альне забезпечення, на осв?ту та еколог?чний перех?д? Папа ? пророс?йським, бо заклика? замислитися над тим, що привело до цих тривожних ? небезпечних насл?дк?в, нагадуючи, що сп?в?снування, яке ?рунту?ться на в?йськових союзах й економ?чних ?нтересах, ? сп?в?снуванням на глиняних ногах? Папа ? пророс?йським, бо заклика? застосовувати “схеми миру”, зам?сть того, щоби дал? триматися “схеми в?йни”?» – запитував в?н, наголошуючи, що не можна наст?льки спрощувати д?йсн?сть. Оч?льник ватикансько? дипломат?? п?дкреслив, що «Папа в?д першо? мит?, з недвозначними словами, засудив рос?йську агрес?ю проти Укра?ни, н?коли не ставив на той самий р?вень агресора та жертву агрес??, ан? не був ? не позиц?онував себе як “р?внов?ддаленого”». В?н був, радше, «р?вноблизьким» до тих, «як? страждають в?д нищ?вних насл?дк?в ц??? в?йни».
Погляд на церковну ситуац?ю в Укра?н?
Сп?врозмовники торкнулися також теми церковних стосунк?в в Укра?н?. На думку кардинала Парол?на, «Церкви в Укра?н? дедал? б?льше усв?домлюватимуть як сво? в?дм?нност?, так ? те, що ?х об’?дну?». Якщо ж йдеться про становище католицьких сп?льнот двох обряд?в, то в?н зазначив, що «в Укра?н? як латинська, так ? греко-католицька Церкви ? дуже динам?чними, ? хоч покликаються на частково в?дм?нн? культурн? компоненти та сусп?льну д?йсн?сть, обидв? шанують ? розвивають ?дентичн?сть укра?нського народу». «Уявляю соб?, – зазначив в?н, – що сумний досв?д, який вони переживають разом, причиниться до зм?цнення уз сол?дарност?, не лише м?ж ними, але також з ?ншими Церквами в кра?н?. Сп?льне страждання, зазвичай, зм?цню? почуття дружби».
