Адр?ана ? Маргарита про дружбу, що зародилася в л?тньому табор? у Ватикан?
Св?тлана Духович – Ватикан
Наприк?нц? загально? ауд??нц?? у середу, 3 липня 2022 року, Папа Франциск, серед ?нших, прив?тав також д?тей, що взяли участь у л?тньому табор?, який вже трет?й р?к посп?ль в?дбува?ться в межах ватиканських мур?в. Цей таб?р для д?тей прац?вник?в Ватикану проводиться за ?н?ц?ативою Губернаторства Держави-М?ста Ватикану у сп?впрац? з ватиканською сп?льнотою салез?ян. Свят?ший Отець подякував орган?заторам та ан?маторам за ?хню дорогоц?нну працю.
?стор?я неоч?кувано? дружби
Серед д?вчат та хлопц?в у син?х футболках, в як? були одягнен? найстарш? учасники л?тнього табору, були також Адр?ана ? Маргарита. Дивлячись на них, зда?ться, що вони знають одна одну з дитинства. В них багато сп?льного, але найосновн?ше – це св?тло в очах, ц?кав?сть ? дов?ра, з якими вони дивляться на св?т. 13-р?чна Адр?ана живе в Рим?, ?? батько ?тало-швейцарець, мати – укра?нка. 12-р?чна Маргарита – дочка укра?нських б?женц?в, як? втекли в?д в?йни в перш? дн? п?сля ?? початку ? якими в Рим? оп?ку?ться одна з ватиканських структур. Коли д?вчата розпов?дали в ?нтерв’ю для Рад?о Ватикану – Vatican News про свою дружбу, яка зародилася п?д час л?тнього табору у Ватикан?, було видно ?хн? бажання почуватися добре та весело проводити час разом з ?ншими, але вони ч?тко розум?ють, що дружба – це також в?дпов?дальн?сть ? допомога ?ншим.
Маргарита ще вивча? ?тал?йську, але, будучи дуже комун?кабельною, ?й вдалося порозум?тися з ?ншими д?тьми в л?тньому табор?, трохи ?тал?йською ? трохи англ?йською. Але все зм?нилося, коли вона зустр?ла Адр?ану, яка розмовля? ?тал?йською та укра?нською (а ще н?мецькою та англ?йською).
«Я йшла в басейн – розпов?ла Адр?ана, – ? почула, що позаду хтось говорить укра?нською ? я зрозум?ла, що вона казала, а д?вчина б?ля не? не розум?ла ??. Тод? я повернулася ? переклала т?й д?вчин? те, що сказала Маргарита. ? тод? Маргарита мене запитала: “А, ти говориш укра?нською?”. ? тод? ми почали говорити, познайомилися, ? тепер ми – подруги».
Сум за Укра?ною
Для Маргарити участь у ватиканському л?тньому табор? була справд? житт?во необх?дною: в Укра?н? залишилося багато ?? родич?в ? друз?в, з якими вона пост?йно на зв’язку. Коли вона говорить про них, то ледве стриму? сльози. «Якби тут в ?тал?? я залишилася сид?ти вдома, – д?литься вона, – то я би багато думала про Укра?ну, а так я в?двол?клася ? ц? три тижн? були чудовими ? веселими, ? я змогла не думати про в?йну ? в?дчути нормальне життя».
Про те, що в?дбува?ться в Укра?н?, Адр?ана зна? з розпов?дей родич?в ?? матер?, як? мешкають в кра?н?, в яку вторглася рос?йська арм?я. Вона зазначила, що не була в них вже три роки посп?ль: спочатку через пандем?ю, а тепер через жорстоку в?йну. Д?вчина засмучена цим ще й тому, що там вона розмовля? лише укра?нською ? може вдосконалювати мову. «Я спод?ваюся, що в?йна скоро зак?нчиться», – дода? вона.
«Дякую» – це слово, незважаючи на св?й юний в?к, Маргарита добре зна? ? повторю? його сво?й нов?й подруз?, товаришам по л?тньому табору та вс?м тим, хто допомага? ?й та ?? с?м’? на новому м?сц?.
