杏MAP导航

Stefano Leszczynski – Ки?в

Укра?нський народ – це народ поранений, але водночас, дуже мужн?й ? дуже р?шучий. Ми не можемо не рахуватися з великими стражданнями цього великого народу. Потр?бно поновити зусилля, щоби вир?шити конфл?кт шляхом дипломатичного та пол?тичного д?алогу. В ?нтерв’ю для ватиканських мед?а архи?пископ Пол Р?чард ?алла?ер, Секретар у справах стосунк?в Святого Престолу з державами, п?дсумову? св?й в?зит в Укра?ну.

П?сля трьох дн?в дуже насичених зустр?чей завершу?ться Ваша м?с?я в Укра?н?. Як? Ваш? перш? враження та висновки щодо ?? результат?в?

Я хот?в би розпочати з? слова подяки, насамперед, Богов?, за те, що дав нам змогу зд?йснити цю м?с?ю. Все п?шло дуже добре. Пот?м, очевидно, подякувати вс?м, хто посприяв подорож?: церковн?й ? цив?льн?й влад? Польщ?, що супроводжувала нас в?д Кракова до кордону з Укра?ною, Церкв? в Укра?н? – греко-католицьк?й ? римо-католицьк?й – та представникам влади, як? в р?зний спос?б допомагали. Очевидно, окрема подяка Апостольському Нунц??в? архи?пископу В?свалдасу Кулбокасу та його сп?вроб?тникам, як? нас приймали в Ки?в? та в р?зний спос?б допомагали. Таким чином, ми мали змогу подорожувати в безпец?, побачити ситуац?ю, зустр?чатися з людьми. Я дуже радий, що м?с?я досягла усп?ху на цьому р?вн?. Вважаю, що це дало можлив?сть уприсутнити увагу та стурбован?сть Свят?шого Отця, Святого Престолу загалом, як також доторкнутися до д?йсност?, зустр?тися з представниками влади, як? в?дчувають тиск в?йни, з Церквою та з ус?ма ?? турботами. Ми побачили та почули також ? з боку влади велике признання за всю ту працю, яку Церква тут в Укра?н? викону? п?д час надзвичайно? ситуац??: за гуман?тарну д?яльн?сть ? духовну п?дтримку народу. ? це дуже важливо. Я знаю, що Свят?ший Отець буде дуже радий отримати пов?домлення такого зм?сту.

Ви мали нагоду пере?хати кра?ною в?д Львова до Ки?ва: зустр?ч? з багатьма людьми, багато св?дчень геро?зму в простих речах, у простих жестах, але також багато страждань, до яких була змога доторкнутися…

Так. Для нас, що, загалом, зручно живемо в сво?х кра?нах, год? уявити соб? ц? м?сяц? в?йни, страждань, людей, як? змушен? вт?кати за к?лька хвилин, залишивши все, людей, як? переживають тривогу, не знаючи про долю сво?х р?дних… Також ? на психолог?чному р?вн?. У бенедиктинському монастир? у Львов? ми зустр?лися з травматизованими с?м’ями, з д?тьми, як? страждають, як? дос? налякан?. Так ми доторкнулися до страждання цього народу. Я думаю, що як на сход?, так ? на заход? це те саме: йдеться про нечувану р?ч, яко? н?хто не оч?кував. ? шок дуже великий серед цього народу. Також ? дивлячись у майбутн?, непевн?сть, сумн?ви, зусилля, спрямован? на те, щоби залишатися мужн?ми, мати силу прямувати дал?. Також ? почуття в?дпов?дальност? за те, щоби п?дбадьорювати ?нших ? не виявляти, принаймн? подекуди, власн? почуття. Це справд? поранений народ, але водночас – дуже мужн?й, дуже р?шучий: ми не можемо не рахуватися з великим стражданням цього великого укра?нського народу в цей пер?од.

Укра?нський народ представля? велике розма?ття та багатство культур, що в?дображене також у рел?г?йному розма?тт? та багатств?. Наск?льки важливим ? екумен?чний дух у в?дбудов? миру майбутньо? Укра?ни?

Я вважаю, що це важливо, бо у такий час у будь-як?й кра?н?, незважаючи на згуртован?сть, – а тут ? ця ?дн?сть, ми ?? в?дчули, – проявля?ться також загроза початку суперництва, образ один на одного. Тому незам?нним ?, щоб вс? залишалися твердо налаштованими трудитися на користь ?дност? кра?ни, пол?тичного корпусу кра?ни, ?дност? м?ж християнами, ?дност? католицько? Церкви, ?дност? з ?ншими рел?г?ями, щоби могти черпати з духовних ресурс?в, з благодат?, яку Бог нада? в так? хвилини, а не розс?яти ц? реч? в труднощах ? суперечках. Це ? необх?дним. Це також ? шансом, коли постають деяк? ?сторичн? непорозум?ння та труднощ?, що можуть бути подолан? в цей час.

Ви мали можлив?сть сп?лкуватися з ?нституц?йними л?дерами Укра?ни. Одне з великих питань стосу?ться ?снування простору для д?алогу, щоби прийти до мирного майбутнього. Який прост?р Ви змогли визначити п?д час цих переговор?в?

Перше, що я побачив: той факт, що я з мо?ми сп?вроб?тниками прибув сюди на к?лька дн?в був дуже високо оц?нений. Ми виконали об?цянку при?хати, дану м?н?стров? закордонних справ. Дал?, вс? висловили вдячн?сть за слова Папи, сказан? п?д час ауд??нц?й, молитви «Ангел Господн?й», ?нтерв’ю. Вони в?дчули, що Папа «в?дчува? пульс» страждання цього народу. Тому думаю, що вони вважають, що Святий Престол, сам Свят?ший Отець, ще можуть в?д?грати дуже важливу роль в цьому конфл?кт? та його вир?шенн?. Прост?р для цього ?. Президент Зеленський сказав, що перед обличчям в?йни, що трива?, врешт?-решт дипломат?я повинна знайти вир?шення; учасники конфл?кту повинн? с?сти за ст?л для переговор?в. Вже чинилися спроби, й це заслугову? на признання, але потр?бно поновити ц? зусилля, щоби вир?шити конфл?кт шляхом дипломатичного та пол?тичного д?алогу.

Ваше Преосвященство, дипломатичний ? пол?тичний д?алог в?дбува?ться на високих р?внях. Але ? ще людський вим?р. Ви мали можлив?сть в?дчути його в емотивному заряд? окремих людей, з якими зустр?чалися. Маю на думц? священика Православно? Церкви Укра?ни, який розпов?дав про св?й досв?д п?д час найважчих дн?в окупац??, як також слова нунц?я, який розпов?дав про св?й особистий досв?д п?д час бомбардувань ? з великою емоц?йн?стю показував реч?, як? були знайден? в зруйнованих будинках. Як можна пробудити цей людський вим?р у населення, щоби запевнити шлях до в?дновлення п?сля конфл?кту?

Цей народ пережив ? пережива? жахлив? дн?. Мене дуже вразила мужн?сть православного священика, якого ми зустр?ли в Буч?, що розпов?в про ц? жахлив? дн?, коли повсюди лежали т?ла, а в?н просив, щоб ?х поховати. Так, ми бачимо, що в глибин? душ?, можливо в деяких м?сцях цими днями справи йдуть краще, але рани залишаються ? також ми, в тому, що можемо, стара?мося говорити з ними, висловити сп?вчуття з ?хн?ми стражданнями, показати жест п?дтримки, п?дбадьорення. Але це, на мою думку, не та справа, яку ми, люди, спроможн? вир?шити сам?. Ми насправд? в?дчува?мо потребу, в?дчува?мо абсолютну необх?дн?сть зустр?ч? з Христом, Який го?ть наш? рани. В деякому сенс? Укра?на повинна насл?дувати Мар?ю Магдалину, що ходила в сад?, щоби зустр?тися з воскреслим Христом. Лише це може висушити сльози цього народу. Я переконаний, що коли бачимо цих людей, то бачимо велику людську сол?дарн?сть, але також велику в?ру. Я переконаний, що народ через поглиблення в?ри, не ма? значення, про як? традиц?? йдеться, – католицьку, православну, протестантську, юда?зм чи ?нш? рел?г??, – зможе прийти до воскрес?ння, також ? в цей великодн?й пер?од.

Ще к?лька сл?в про оч?кування Укра?ни з боку решти св?ту. З одного боку, була висловлена велика вдячн?сть за уважн?сть ?вропи до укра?нського народу. Але також звернено увагу на спад ц??? уваги, на деяке зменшення допомоги, що надходить в крану. Що можна конкретного зробити, щоби допомогти укра?нському народов?? Що б Ви хот?ли п?дказати?

Певна втома в надсиланн? будь-яко? допомоги ? природною, ми це бачили в багатьох частинах св?ту. Важко п?дтримувати зац?кавлення, симпат?ю, сол?дарн?сть протягом тривалого пер?оду часу. Так ста?ться всюди. Те, що на мою думку потр?бно зробити тепер, це шукати контакти з владою, громадянським сусп?льством, з Церквами, стараючись зрозум?ти, що д?йсно ? потр?бним. Це вже робиться, але мусимо це посилити. Одна деталь, яка дуже вразила, сп?лкуючись ?з м?н?стром закордонних справ, представником Оф?су Президента та з Прем’?р-м?н?стром, вс? повторювали: «Перебуваймо в контакт?. Здзвонюймося часто». Св?т, ?вропа, були дуже великодушними щодо Укра?ни; ми почули багато сл?в вдячност? на адресу Польщ?, Католицько? Церкви в Польщ?, разом з почуттям самотност? перед обличчям великих виклик?в цього часу. Таким чином, я вважаю, що м?жнародна сп?льнота на вс?х р?внях повинна в цей час згуртуватися навколо Укра?ни.

?нод? виника? в?дчуття, що на Заход? дискус?я щодо в?йни в Укра?н? часто вилива?ться у полем?ку на тему надсилання збро? чи ?нших форм допомоги. На Вашу думку, чи ?сну? правильне сприйняття ситуац?? та справжн?х потреб укра?нського та рос?йського народ?в, аби д?йти до примирення, до завершення конфл?кту?

Мен? зда?ться ч?тко зрозум?лим, що, на жаль, ще надто рано говорити спочатку про мир, а тод? про примирення. Багато-хто казали нам, що вони розум?ють значення цього питання, що йдеться про глибоко людськ? та християнськ? ц?нност?. Однак, на жаль, народ дуже багато вистраждав протягом цих м?сяц?в. Ще зарано про це говорити. Укра?на повинна захищатися, ? щоб це зробити, повинна отримати допомогу, також ? в?йськову. Ми завжди наполягали на тому, що потр?бно збер?гати певну пропорц?йн?сть, бо наново розпочати гонку озбро?нь у ?вроп? та св?т? не варто. Як я вже згадував, необх?дно, щоб Укра?на була залучена в ус? ?н?ц?ативи на користь миру в ц?й кра?н?.