Папа: прагн?ть великого, прагн?ть святост?, не вдовольняйтеся меншим
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
«Прагн?ть великого, прагн?ть святост?, де б ви не були. Не вдовольняйтеся меншим. Тод? побачите, як св?тло ?вангел?я зроста? з кожним днем у вас ? навколо вас», – таким побажанням Папа Лев XIV п?дсумував свою пропов?дь п?д час Свято? Меси з нагоди завершення Юв?лею молод?, заохочуючи юнак?в ? д?вчат, коли повернуться до сво?х кра?н, ? дал? з рад?стю прямувати вперед сл?дами Господа, заражаючи вс?х, кого зустр?чають, сво?м ентуз?азмом та св?дчачи в?ру.
У нед?лю, 3 серпня 2025 р., вранц?, Свят?ший Отець повернувся до римського передм?стя Тор-Вер?ата, де напередодн? очолив молитовне чування за участ? понад м?льйона юнак?в ? д?вчат. Б?льш?сть з них ночували тут п?д в?дкритим небом, оч?куючи на заключне ?вхарист?йне богослуж?ння. Прилет?вши гел?коптером приблизно о 7:30, Папа об??хав сектори, в?таючись з паломниками, яких з?бралося понад м?льйон. Святу Месу сп?вслужили 450 кардинал?в ? ?пископ?в та с?м тисяч священник?в.
«Дорога молоде, п?сля вчорашнього чування, яке ми разом пережили, ми знову з?бралися сьогодн?, щоб звершити ?вхарист?ю, та?нство ц?лковитого дарування себе, яке Господь зробив для нас. Можемо соб? уявити, що в цьому досв?д? ми повторю?мо шлях, який пасхального вечора пройшли учн? з Емауса», – сказав в?н на початку пропов?д?, нагадавши, що спочатку вони поверталися з ?русалиму налякан? та розчарован?, але зустр?ч з ?сусом ? розп?знання Його п?д час ламання хл?ба проклали в ?хньому серц? шлях для рад?сного пасхального зв?щення.
Створен? для досв?ду любов?
Пропов?дник зауважив, що л?тург?йн? читання, хоч ? не розпов?дають про згаданий еп?зод, то однак допомагають замислитися над тим, про що в?н розпов?да?: про те, що зустр?ч з Воскреслим перем?ню? наше життя. Перше читання, взяте з Книги Пропов?дника, спонука? замислитися над досв?дом наших обмежень ? над ск?нченн?стю речей, а респонсор?йний псалом пропону? образ трави, яка пророста?, кв?те та, п?дтята, висиха?. Як п?дкреслив Папа, тенд?тн?сть, про яку вони говорять, ? частиною чуда, яким ми ?.
«Вдумаймося в символ трави: х?ба ж кв?тучий луг не прекрасний? Звичайно, в?н дел?катний, склада?ться з тонких, вразливих стебел, схильних до висихання, згинання, ламання, ? в той же час в?дразу ж зам?ню?ться ?ншими, як? проростають сл?дом за ними, ? з яких перш? великодушно стають поживою ? добривом, поглинаючись землею. Так живе поле, пост?йно оновлюючись, ? нав?ть протягом холодних зимових м?сяц?в, коли зда?ться, що все затихло, його енерг?я жевр?? п?д землею ? готу?ться вибухнути навесн? тисячами барв», – пояснив Свят?ший Отець, п?дкреслюючи, що ми також створен? «не для такого життя, де все ? дан?стю та застиглим», а до життя, «яке пост?йно в?дроджу?ться в дар?, в любов?». Таким чином ми пост?йно в?дкрива?мось на оте «б?льше», якого жодна створена д?йсн?сть не може дати, бо ми в?дчува?мо пекучу спрагу, «яку не може втамувати жоден нап?й цього св?ту». Тож не сл?д «обманювати сво? серце», стараючись згасити ?? сурогатами, краще «прислухатися до не?». «Зроб?мо з не? ст?льчик, на який можна вил?зти, щоб, як д?ти, навшпиньки припасти до в?кна зустр?ч? з Богом. Ми опинимося перед Ним, що чека? на нас, ба б?льше – лаг?дно стука? у в?кно нашо? душ?. ? як же прекрасно, також у двадцять рок?в, навст?ж в?дчинити Йому сво? серце, впустити Його, а пот?м разом з Ним вирушити у в?чн? простори неск?нченност?», – заохотив Лев XIV.
Благословенний неспок?й серця
Папа розпов?в, що святий Августин, говорячи про сво? наполеглив? пошуки Бога, звертав увагу на те, що предметом нашо? над?? не ? земля чи реч?, як? походять ?з земл?, як? ? добрими, але над??ю ? «шукання Того, хто ?х створив». Пропов?дник також нагадав слова Папи Франциска, сказан? п?д час Св?тових Дн?в Молод?, стверджуючи, що кожен з нас покликаний шукати в?дпов?д? на запитання, як? не мають простих в?дпов?дей, а «спонукають зд?йснити подорож». А тому не треба нар?кати, коли «почува?мося внутр?шньо спраглими, несповненими, прагнемо сенсу та майбуття», бо це не означа?, що ми хвор?, це означа?, «що ми ? живими».
«У наших серцях живе важливе питання, потреба в ?стин?, яку ми не можемо ?гнорувати, що спонука? нас запитати: що насправд? ? щастям? Який справжн?й смак життя? Що зв?льня? нас в?д беззм?стовност?, нудьги, посередност??» – сказав Лев XIV, вказуючи на досв?д, який учасники Юв?лею пережили протягом цього тижня: зустр?ч? з ровесниками з р?зних частин св?ту, д?алоги з м?стом, спов?дь. «У всьому цьому можна вловити важливу в?дпов?дь: повнота нашого ?снування не залежить в?д того, що ми накопичу?мо, або, як ми чули в ?вангел??, в?д того, чим ми волод??мо. Вона пов'язана радше з тим, що ми вм??мо з рад?стю приймати ? д?литися», – мовив пропов?дник, ще раз наголошуючи, що купувати, накопичувати, споживати не вистача?. Потр?бно п?двести погляд до над??, яка не розчарову?, якою ? ?сус Христос.
