Папа: свят? – не оздоба з минулого, а народжуються з бажання кращого майбуття
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
Коли подивимося на виклики нашого часу в економ?чн?й, пол?тичн?й ? культурн?й сфер?, завертаючи увагу на несправедлив?сть ? виключення, в?д якого страждають численн? ближн?, то усв?домлю?мо нагальн?сть св?дчення святих сьогодення, тобто людей, як? перебувають у ?дност? з Господом та несуть у св?т Його любов. На цьому наголошу? Папа Лев XIV у сво?му посланн? учасникам соц?ального тижня, який Церква в Перу проводить в?д 14 до 16 серпня 2025 року.
Спадщина «насиченост? свят?стю»
В?дправною точкою для роздум?в Свят?шого Отця ? переконан?сть у тому, що той, хто знайомиться з ?стор??ю Перу, не може не побачити, що ц? земл? «супроводжу? особливий задум провид?ння», зокрема в тому, що стосу?ться «нашо? католицько? в?ри, завжди спов?дувано? в гармон?? з увагою до найб?льш потребуючих та служ?нням ?м». «Лише так можна збагнути “насичен?сть свят?стю”, якою позначена ця кра?на, наст?льки близька мо?му служ?нню та мо?м молитвам», – пише Лев XIV, який значну частину свого життя служив у Перу.
Папа згаду? про св?дчення м?стично? глибини життя в свят?й Роз? з Л?ми, палаючо? милосердно? любов? – в святому Март?ну де Поррес, любов? до вбогих – у святому Хуанов? Мас?ясу. Ц? св?дчення, за його словами, говорять про «активну ? пл?дну присутн?сть ?вангел?я, що н?коли не занедбувала молитву задля служ?ння ближньому, як не забувала про найменших, п?дносячи ? оздоблюючи поклон?ння, належне в?чному Богов?». У цьому контекст? в?н наводить слова свого попередника святого Павла VI, який 1975 року в пропов?д? з нагоди канон?зац?? святого Хуана Мас?яса стверджував: «Ми не повинн? в?ддалятися в?д ?вангел?я, не мусимо порушувати закон любов?, щоб шукати б?льшо? справедливост? шляхом насильства. В ?вангел?? достатньо житт?во? сили, щоб проростити оновлююч? сили, що, перетворюючи людину зсередини, спонукатимуть ?? зм?нювати в усьому, що необх?дно, устро?, робити ?х б?льш справедливими, б?льш людяними».
Джерело сили
Ще одним св?дком, якого згаду? Свят?ший Отець, ? святий Тор?б?о з Мо?ровехо, «?спанець за походженням, але безсумн?вно перуанець за сво??ю м?с?онерською д?яльн?стю». В?н зд?йснював широку д?яльн?сть, заснувавши сотню параф?й, ? кожного дня присвячував сво? найкращ? сили служ?нню найб?льш покинутим, мешканцям географ?чних ? культурних контекст?в, як? Папа Франциск називав «перифер?ями». «Перуанськ? земл? бачили його не т?льки в бурхлив?й апостольськ?й д?яльност?, яка вража? нас ? сьогодн?, але також у споко? його умиротвореного обличчя, в його зосередженому ? побожному вигляд?, який добре показував, зв?дки черпалася його сила: з глибоко? молитви ? з'?днання з Богом», – п?дкреслю? Папа.
Без Христа внесок до крайнощ?в незначний
Переводячи погляд на сьогодення, позначене численними викликами, Лев XIV зазнача?, що б?ль через несправедлив?сть ? виключення, як? гн?тять численних наших ближн?х, спонука? охрещених «давати в?дпов?дь, яка в?дпов?да? знакам часу, з глибини ?вангел?я». Тобто, «нагальним ? св?дчення святих сьогодення», людей, як? перебувають у ?дност? з Господом, як г?лки з виноградною лозою. «Адже свят? не ? прикрасою барокового минулого, а народжуються з Божого поклику будувати краще майбутн?. Водночас ми розум??мо, що кожна соц?альна д?я Церкви повинна мати сво?м центром ? метою зв?щення Христового ?вангел?я, щоб, не занедбуючи насущне, ми завжди збер?гали усв?домлення належного ? к?нцевого напряму нашого служ?ння. Бо якщо ми не да?мо всього Христа, то завжди будемо давати вкрай мало», – пише Папа, нагадуючи, що не йдеться про «дв? р?зн? любов?», а про одну й ту саму, що «спонука? нас дарувати як матер?альний хл?б, так ? хл?б Божого слова, який, у свою чергу та через св?й динам?зм, пробуджу? голод за небесним Хл?бом, який з доручення Христа може дати т?льки Церква ? який жодна ?нша ?нституц?я, якими б добрими не були ?? нам?ри, не зможе зам?нити».
