Папа: кожен з нас повинен запитати себе, як ставимося до необх?дност? навернення
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«У цей прекрасний день, перш за все, я хот?в би заохотити вс?х, починаючи в?д себе, пережити те, що ми служимо серед краси, так би мовити, “природного” собору, з рослинами ? багатьма елементами створ?ння, як? привели нас сюди, щоб в?дправити ?вхарист?ю, що означа?: подякувати Господу», – цими словами Папа Лев XIV розпочав свою пропов?дь п?д час Свято? Меси, яку в?н у середу, 9 липня 2025 р., в?дслужив у «Селищ? Laudati si’», осв?тн?й ?н?ц?атив?, яку Папа Франциск створив на територ?? л?тньо? папсько? резиденц?? в Кастель-?андольфо. В?д минуло? нед?л?, 6 липня, Свят?ший Отець перебува? тут з метою л?тнього в?дпочинку. Саме в цьому контекст? в?дбулося богослуж?ння, яке в?н в?дслужив, вперше використовуючи молитви та тексти для Свято? Меси в нам?р? збереження створ?ння, як? були нещодавно схвален? та представлен? у Ватикан?.
Потреба навернення
Промовляючи на початку пропов?д? експромтом, Папа зауважив, що ? багато причин, щоб подякувати Богов?, зокрема, й за працю р?зних дикастер?й у приготуванн? тако? спец?ально? Свято? Меси. В?н також подякував присутн?м учасникам ?н?ц?ативи «Селище Laudato si’». Свят?ший Отець пров?в паралель м?ж ставком, б?ля якого звершувалося богослуж?ння, та хрестильницею, вказуючи на символ обмиття гр?х?в. «На початку Свято? Меси ми молилися за навернення, наше навернення. Я хот?в би додати, що ми повинн? молитися за навернення багатьох людей, як у Церкв?, так ? поза нею, як? дос? не усв?домлюють нагально? потреби дбати про сп?льний д?м. Численн? стих?йн? лиха, як? ми спостер?га?мо у св?т?, майже щодня в багатьох м?сцях, у багатьох кра?нах, частково також спричинен? надм?рностями людей, ?хн?м способом життя. Тому ми повинн? запитати себе, чи ми сам? пережива?мо це навернення: як же ми його потребу?мо!».
Буря ? над?я
Дал? Папа под?лився к?лькома думками, зачитавши заздалег?дь приготовану пропов?дь. Коментуючи ?вангельську розпов?дь про те, як ?сус вгамував бурю на озер?, в?н зазначив, що страх, який переживали апостоли, сьогодн? под?ля? значна частина людства, однак, «посеред Юв?лею ми визна?мо: над?я ?!». «Ми зустр?ли ?? в ?сус?, Спасителев? св?ту. В?н ? сьогодн? владно втихомирю? бурю. Його сила не розхиту?, а творить; вона не знищу?, а сприя? буттю, даруючи нове життя», – сказав пропов?дник, додаючи, що ми разом з учнями запиту?мо: «Ким ? В?н, що нав?ть в?тер ? море п?дкоряються Йому?». За словами Лева XIV, подив, який виража? це запитання, ? «першим кроком, який виводить нас з? страху». «Навколо Галилейського озера ?сус жив ? молився, – пояснив Свят?ший Отець. – Там В?н покликав сво?х перших учн?в у м?сцях ?хнього життя та прац?. Притч?, якими В?н зв?щав Боже Царство, виявляють глибокий зв'язок з ц??ю землею ? цими водами, з ритмом п?р року ? життям створ?нь».
Первородний усякого створ?ння
Дал? пропов?дник звернув увагу на те, що описуючи бурю, ?вангелист Матей використову? те саме слово «seismos», яким також опису? землетрус у момент смерт? ?суса та на св?танку Воскрес?ння. Тож коли ?сус випростову?ться у човн?, у цьому вже прогляда?ться «Воскреслий, присутн?й в наш?й ?стор??». Погроза, з якою В?н зверта?ться до в?тру та моря, виявля? «Його могутн?сть життя й спас?ння, яка перевищу? т? сили, перед якими створ?ння почуваються загубленими». В цьому контекст? Папа вказав на слова з Послання до Колосян, як? дають в?дпов?дь на запитання про те, ким ? ?сус: «В?н – образ невидимого Бога, первородний усякого створ?ння». Апостол назива? Його «головою Церкви», «началом, перв?стком воскреслих, щоб В?н в усьому мав перш?сть».
«Це слова, як? зобов'язують нас протягом вс??? ?стор??, як? роблять нас живим т?лом, т?лом, головою якого ? Христос. Наша м?с?я дбати про створ?ння, нести йому мир ? примирення ? Його м?с??ю: м?с??ю, яку нам доручив Господь. Ми прислуха?мося до крику земл? та б?дних, бо цей крик д?йшов до серця Бога. Наше обурення – це Його обурення, наша праця – це Його праця», – мовив Свят?ший Отець, п?дкреслюючи, що ?вхарист?я нада? сенсу та п?дтриму? цю працю, адже, як нагадував Папа Франциск в енцикл?ц? Laudato si’: «Благодать, яка прагне проявлятися в чутт?вий спос?б, досяга? дивовижного вираження, коли сам Бог, ставши людиною, приходить, щоб дати Себе спожити сво?му створ?нню. Господь, на вершин? та?мниц? Вт?лення, захот?в досягти нашо? близькост? через фрагмент матер??. Не згори, а зсередини, щоб ми могли зустр?ти Його в нашому власному св?т?».
