З в?йною в очах. Д?ти з Харкова зустр?лися з Папою Левом XIV
Isabella H. de Carvalho / Св?тлана Духович – Ватикан
«Це було неймов?рно. Я б сказала, що нав?ть зараз я ще не до к?нця усв?домлюю все, що в?дбулося», – каже 17-р?чна Тетяна, д?лячись сво?ми враженнями про зустр?ч д?тей та п?дл?тк?в з Харкова з Папою Левом XIV та можлив?сть з ним сфотографуватися п?д час загально? ауд??нц?? на площ? Святого Петра в середу, 11 червня 2025 року. Ця под?я в?дбулася в рамках подорож?, яку для 32 харк?вських хлопц?в та д?вчат орган?зував Харк?вський екзархат УГКЦ та м?сцевий осередок Кар?тасу Укра?ни. Завдяки ?хн?м контактам з р?зними ?тал?йськими гуман?тарними орган?зац?ями, д?ти та п?дл?тки мають можлив?сть подорожувати та в?дпочити в ?тал?? в?д 8 червня по 5 липня: спочатку в Рим?, а п?зн?ше в Комо та Понте-д?-Леньо в п?вн?чно?тал?ському рег?он? Ломбард?я.
Спекотний день, але це було того варте
У той час як Харк?в цими днями потерпа? в?д тяжких рос?йських обстр?л?в, ц? д?вчата ? хлопц? мали змогу зблизька побачити Главу Католицько? Церкви ? в?дчути його сол?дарн?сть. «Побачити Папу особисто – це вже дуже багато. Але бути з ним на одн?й фотограф?? – це те, що я нав?ть не м?г соб? уявити. Це справд? емоц??, як? неможливо передати словами, – каже 15-р?чний В?тал?й. – ? попри те, що ми всю першу половину дня просид?ли п?д пекучим сонцем, ми мали прекрасну винагороду – фото з самим Папою. Це було того варте».
Для сестри Олекс?? Погранично? з? Згромадження Святого Йосифа, яка зд?йсню? служ?ння при катедральному собор? святого Миколая УГКЦ, бачити емоц?? на обличчях д?вчат ? хлопц?в перед великим натовпом на площ? Святого Петра було моментом велико? радост?. Так само, як ? п?дтримку, яку вона в?дчула в?д Папи, коли вони мали нагоду прив?тати його п?сля ауд??нц??. «В?н сказав нам: “Я завжди молюся за вас”, – под?лилася черниця. – Це була справд? зворушлива сцена». Окр?м не? групу з Харкова супроводжу? отець Андр?й Нас?нник, директор м?сцевого осередку Кар?тусу Укра?ни, та дв? прац?вниц? ц??? орган?зац??, залучен? у проекти для д?тей.
Д?ти в?дчувають тягар в?йни
На ауд??нц?? з? Свят?шим Отцем з ними був також волонтер Н?кола Дж?н?, представник асоц?ац?? “Frontiere di Pace”, що в п?вн?чно?тал?йськ?й д??цез?? Комо. Коли в?н сказав Пап?: «Не забувайте про Укра?ну», Папа в?дпов?в: «Н?коли». ?тал?йський волонтер, який вже не раз возив до Харкова гуман?тарну допомогу, розпов?в, що його вразив вираз очей деяких харк?вських д?тей, як? п?дняли оч? до неба, коли почули звук л?така, що прол?тав над площею Святого Петра. «В ?хн?х очах було видно, про що вони думають. Вони д?йсно глибоко переживають цей тягар в?йни. Для них, мабуть, було великим полегшенням усв?домлювати, що з цього неба не впаде н?чого небезпечного». Харк?вськ? хлопц? ? д?вчата подарували Пап? Леву XIV фотограф?ю ?хньо? подруги Мар??, яка у 12-р?чному в?ц? загинула разом з? сво?ю мамою внасл?док влучання рос?йсько? ракети в супермаркет “Еп?центр” минулого року. Це сталося за м?сяць до того, як вона повинна була по?хати в ?тал?ю разом з ?ншими ровесниками. «Вони немовби були присутн? в груп?, ? я думаю, що цей зв'язок ще б?льше зм?цнився сьогодн?»,– каже Н?кола, який особисто знав Мар?ю, бо часто бачив ?? на греко-католицьк?й параф??, куди привозив гуман?тарну допомогу.
Важка буденн?сть в?йни
Журнал?стам ватиканських мед?а харк?вська молодь розпов?ла також про труднощ? ?хнього щоденного життя: навчання в?дбува?ться лише онлайн, вони не мають змоги бачитися з друзями, пост?йно чувають звуки вибух?в, а багато з них були вимушен? покинути дом?вки, в яких виросли. «Наш розпорядок дня повн?стю порушений, наш сон порушений, нам пост?йно доводиться спускатися в укриття, ? ми пост?йно живемо в стрес?, – каже Тетяна. – Коли ми при?жджа?мо в ?тал?ю, як зараз, ? сп?лку?мося з нашими однол?тками, я завжди кажу ?м: “Ми дуже рад? за вас, що ви живете сво?м життям, не зна?те в?йни, не зна?те, як звучить протипов?тряна тривога. Ми захища?мо це, ми боремося, ми в Укра?н? ?, немов би, таким щитом. Ми теж хочемо жити так, як ви, але водночас ми дуже рад??мо, що ви живете сво?м життям. ? тому ц?нуйте так? моменти, ц?нуйте життя, спок?йне життя. Тому, що коли настала в?йна, тод? в нас люди почали ц?нувати нав?ть найдр?бн?ш? та найдр?бн?ш? реч?».
Жити нормальним життям
В?дчуття нормального, спок?йного життя – це саме те, що намага?ться запропонувати параф?я св. Джузеппе Коперт?но, яка прийма? групу в Рим?. Д?вчат ? хлопц?в з Харкова приймають р?зн? с?м'? параф??, але харчуються вони при параф??, де також беруть участь в л?тньому табор? разом з 280 ?ншими римськими однол?тками. «Вчора ввечер? один з укра?нських д?тей сказав: “А де мо? ?тал?йськ? батьки, чому вони так довго не приходять?”, бо вони затримувалися на к?лька хвилин, щоб забрати його, – розпов?да? парох о. Паоло П?ццут?. – Це дуже при?мний момент, але для нас в?н при?мн?ший, н?ж для них, тому що приймати ?х у наших дом?вках, у наш?й громад? для нас було збагаченням».
«Коли ми надсила?мо фотограф?? д?тей батькам, вони кажуть: “Дяку?мо, що наш? д?ти можуть бути там, у св?т?, де люди мають нормальне життя. Де вони можуть спок?йно гратися ? спати, не думаючи про те, коли пролуна? сирена чи прилетить ракета”», – зазнача? сестра Олекс?я. – Харк?в наст?льки близько до зони бойових д?й, що цей час нав?ть для д?тей – це мр?я. Вони повернуться дуже щаслив?».
Розпов?дь не з книги
?вген??в?, який навча?ться на першому курс? ?сторичного факультету, перебування в Рим? та у Ватикан? запам’ята?ться по-особливому: «Для мене Ватикан – це дуже особливе м?сце, дуже ?сторичне. ? для мене як студента ?сторичного факультету ? майбутнього вчителя ?стор??, було дуже важливо побачити це все. ? ц? в?дчуття, все, що я в?дчув ? побачив – це не передати словами». У майбутньому, коли ?вген стане учителем, про Папу Лева XIV в?н розпов?датиме не з книги, а з того, що побачив: «Зна?те, Папа ? дуже доброю людиною. Ми поки чекали свою чергу на те, щоб зробити фотограф?ю з ним, в?н п?д?йшов буквально до кожно? людини. В?н дуже довго стояв з людьми, сп?лкувався з ус?ма нареченими, яких в?н благословляв».
Наш? сп?врозмовники не ховали свого болю, коли розпов?дали про сво?х друз?в, як?, на жаль, занадто швидко в?д?йшли у в?чн?сть. П?д час загально? ауд??нц?? на площ? Святого Петра молод? харк?вчани сид?ли неподал?к помосту, з якого промовляв Папа Лев XIV. Синьо-жовтий прапор, який вони тримали перед собою ? який було видно вс?м присутн?м на площ? ? тим, хто дивився в?деотрансляц?ю ауд??нц?, спонукав до молитви за укра?нц?в, за харк?в’ян ? за тих, кого вони оплакують.
