Папа: ?сус ? в?дпов?ддю на внутр?шн?й голод людини
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«Дорог? браття й сестри, як же прекрасно перебувати з ?сусом», – сказав Папа Лев XIV, розпочинаючи свою пропов?дь п?д час Свято? Меси, яку в?н у нед?лю, 22 червня 2025 р., в?дслужив на площ? перед базил?кою святого ?вана на Латеран?, катедральним собором Римсько? д??цез??. В цей день в ?тал?? в?дзначалася урочист?сть Пресвятих Т?ла ? Кров? Христа. ? хоч у Ватикан? вона в?дзначалася в четвер, саме нед?льного вечора Свят?ший Отець очолив урочисте ?вхарист?йне богослуж?ння, яке завершилося процес?йною ходою з Пресвятими Дарами вулицями м?ста до базил?ки Пресвято? Мар??.
?сус залиша?ться з нами в годину т?ней
Сво? роздуми, п?сля прочитання ?вангельського уривка про помноження хл?б?в, Папа розпочав ?з констатац?? того, що люди проводили години поряд з ?сусом, Який пропов?дував Боже Царство та оздоровляв недужих. «Сп?вчуття ?суса до страждаючих виявля? люблячу близьк?сть Бога, Який приходить у св?т, щоб нас спасти. Коли Бог царю?, людина визволя?ться в?д усякого зла», – сказав пропов?дник, зауваживши, що й до тих, хто прийма? добру новину, приходить час випробувань: на пустинне м?сце спустився веч?р ? нема що ?сти. «Голод людей ? зах?д сонця ? ознаками меж?, яка нависа? над св?том, над кожним створ?нням: день зак?нчу?ться, так само як ? життя людей. ? саме в цю годину, в час нестатку ? т?ней, ?сус залиша?ться серед нас», – мовив Лев XIV, додаючи, що саме в цей момент Христос вража? нас сво?м милосердям, доручаючи апостолам подбати про потребу голодних людей.
Знак д?лення одн? з одними
За словами Свят?шого Отця, голод не ? потребою, яка не ма? н?чого сп?льного з? зв?щенням спас?ння. Навпаки, в?н стосу?ться наших стосунк?в з Богом. Водночас, п’ять хл?б?в ? дв? риби не здаються достатн?ми для того, щоб нагодувати людей. «Розумн? на перший погляд розрахунки учн?в насправд? виявляють ?хню малу в?ру. Адже насправд? з ?сусом ? все, що потр?бно, щоб надати сили ? сенсу нашому життю», – зауважив пропов?дник, вказуючи на те, що ?сус в?дпов?да? на голод знаком д?лення: п?дводить оч? до неба, благословля?, розламу? хл?б ? пода? вс?м присутн?м. «Жести Господа не започатковують складний маг?чний ритуал, але з простотою св?дчать про вдячн?сть щодо Отця, син?вську молитву Христа та братерське сопричастя, яке п?дтриму? Святий Дух. Щоб помножити хл?б ? рибу, ?сус д?лить те, що ?: саме таким чином цього вистача? для вс?х, ба нав?ть вистача? з надлишком», – сказав Папа, пояснюючи, що саме така лог?ка ряту? зголодн?лих людей: ?сус д?? зг?дно з Божим стилем, навчаючи чинити так само.
Розк?ш марну? плоди земл? та прац?
Як зазначив Лев XIV, сьогодн? ц?л? народи зазнають приниження «не ст?льки через св?й голод, як через жад?бн?сть ?нших». Перед обличчям злидн?в багатьох людей нагромадження небагатьох ? «знаком байдужо? пихи», бо зам?сть того, щоб д?литися, «розк?ш марну? плоди земл? та людсько? прац?». «Особливо в цьому юв?лейному роц? приклад Господа залиша?ться для нас нагальним критер??м д?? та служ?ння: под?литися хл?бом, щоб примножити над?ю, спов?ща? про прих?д Божого Царства», – мовив пропов?дник, вказуючи на те, що рятуючи натовп в?д голоду, ?сус пров?ща? спас?ння вс?х в?д смерт?. Цю та?мницю в?ри ми в?дзнача?мо в та?нств? ?вхарист??: под?бно як голод ? знаком «радикально? злиденност? нашого життя», так «ламання хл?ба ? знаком Божого дару спас?ння».
В?дпов?дь на екзистенц?йний голод
«Люб?, Христос ? в?дпов?ддю Бога на голод людини, бо Його т?ло ? хл?бом в?чного життя: в?зьм?ть ? ?жте вс?! Запрошення ?суса охоплю? наш щоденний досв?д: щоб жити, ми повинн? харчуватися життям, в?дбираючи його у рослин ? тварин. Однак, коли ми ?мо щось мертве, це нагаду? нам, що ? ми, хоч би ск?льки ?ли, помремо. Коли ж ми харчу?мося ?сусом, живим ? справжн?м хл?бом, ми живемо для Нього. Жертвуючи всього Себе, Воскреслий Розп'ятий вруча? Себе нам, ? ми таким чином в?дкрива?мо, що створен? для того, щоб живитися Богом. Наша зголодн?ла природа несе в соб? знак нестач?, яку втамову? благодать ?вхарист??», – зазначив Свят?ший Отець, додаючи, що ?вхарист?я – це реальна присутн?сть Спасителя, що «перетворю? хл?б у Себе, що нас перетворювати в Нього». Таким чином, Христове т?ло робить нас Господн?м т?лом, й до ц??? ?дност? покликан? вс? люди. Й у цьому поляга? суть ?вхарист?йно? ходи: п?дкр?плен? поживою, яку Бог нам да?, несемо ?суса до вс?х, «до сердець в?руючих, щоб ще ст?йк?ше в?рували, до сердець нев?руючих, щоб пробудити запитання про голод, який в?дчува?мо в нутр?, ? про хл?б, який може його втамувати».
