杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

«Церква п?дтриму? вс? ?н?ц?ативи, спрямован? на подолання скандалу голоду в св?т?, под?ляючи почуття свого Господа ?суса, Який, як розпов?дають ?вангел??, побачивши, що до Нього наближа?ться великий натовп, щоб слухати Його слово, перш за все подбав про те, щоб нагодувати його, ? тому доручив сво?м учням вир?шити цю проблему, щедро благословивши ?хн? зусилля», – пише Папа Лев XIV учасникам 44-го блоку зас?дань Конференц?? Продовольчо? та с?льськогосподарсько? програми ООН (FAO), яка цього року в?дзнача? сво? 80-р?ччя. Глава Католицько? Церкви п?дкреслив, що ?вангельська розпов?дь, яку назива?мо «помноженням хл?ба», говорить нам про те, що «ключ до подолання голоду лежить у тому, щоб д?литися, а не жад?бно накопичувати».

Папа з г?ркотою визна?, що хоч ? були «зроблен? важлив? кроки», продовольча безпека на св?товому р?вн? пог?ршу?ться, ? ми ? «далекими в?д виконання доручення, яке в 1945 роц? дало початок ц?й м?журядов?й орган?зац??». За його словами, «пост?йна трагед?я голоду та недо?дання», сьогодн? присутня в багатьох кра?нах, ста? ще ганебн?шою, коли усв?домлю?мо, що «земля спроможна виробити достатню к?льк?сть поживи для вс?х людей».

Голод як зброя

Лев XIV з особливим розчаруванням вказу? на застосування голоду як збро?, адже «причинятися до голодно? смерт? населення стало дуже економним способом ведення в?йни». П?дпал пол?в, викрадення худоби, блокування допомоги стали тактикою, яка «дедал? част?ше застосову?ться тими, хто ма? нам?р контролювати беззахисне населення». У таких конфл?ктах першими ц?лями стають мереж? водопостачання та шляхи забезпечення, виробники не можуть продавати продовольство, шалено зростають ц?ни. «Це призводить до того, що величезна к?льк?сть людей гине в?д голоду, а ситуац?я ускладню?ться тим, що, поки цив?льне населення знемага? в?д злидн?в, пол?тичн? верх?вки збагачуються завдяки корупц?? та безкарност?», – зауважу? Свят?ший Отець, наголошуючи, що настав час, щоб св?т «застосував ч?тк?, пом?тн? та сп?льн? обмеження для того, щоб накладати санкц?? на ц? зловживання». За його словами, «ми не повинн? забувати, що рано чи п?зно нам доведеться в?дпов?дати перед майбутн?ми покол?ннями, як? отримають у спадок несправедлив?сть ? нер?вн?сть».

Стал?сть продовольчих систем неможлива без миру

Папа п?дкреслив, що пол?тичн? кризи, збройн? конфл?кти й економ?чн? пертурбац?? в?д?грають центральну роль у поглибленн? продовольчо? кризи. Перешкоди для допомоги та п?дрив с?льського господарства не лише позбавляють доступу до ?ж?, але й права на г?дне життя. «Кр?м того, – дода? в?н, – без миру та стаб?льност? не буде можливим забезпечити ст?йк?сть агропромислових систем, а також здорове, доступне та стале харчування для вс?х». З цього виплива? усв?домлення необх?дност? д?алогу.

Кл?матичний виклик

Продовольч? системи також «мають великий вплив на кл?матичн? зм?ни ? навпаки». Тому сл?д зупинити «соц?альну несправедлив?сть, спричинену природн?ми катакл?змами та втратою б?орозма?ття». Для захисту екосистем ? населення, як п?дкреслив Свят?ший Отець, потр?бн? «моб?л?зац?я ресурс?в з боку уряд?в, громадських та приватних ?нституц?й», бо без «р?шучих ? скоординованих» д?й щодо кл?мату не буде можливим «забезпечити агропродовольч? системи, здатн? прогодувати населення св?ту, к?льк?сть якого зроста?», бо не вистачить лише виробити продовольство, потр?бно, щоб продовольч? системи були сталими й доступними для вс?х.

Ставати рем?сниками миру

Врешт?, Лев XIV зверта? увагу на величезну поляризац?ю м?жнародних стосунк?в. Це спричиня?ться до того, що «?нновац?йн? ф?нансов? й технолог?чн? ресурси, зам?сть бути використаними для викор?нення б?дност? та голоду в св?т?, скеровуються на виробництво й торг?влю збро?ю». Тому ще н?коли не було нев?дкладним як сьогодн? те, щоб «ми ставали рем?сниками миру, трудячись у цьому сенс? задля сп?льного блага». «Для забезпечення миру та розвитку, що розум??ться як покращення умов життя населення, яке стражда? в?д голоду, в?йни та б?дност?, необх?дн? конкретн? д??, заснован? на серйозних та далекоглядних п?дходах», – наголошу? Свят?ший Отець, запевняючи у тому, що в «зд?йсненн? ц??? шляхетно? справи» Святий Престол «завжди залишатиметься на служ?нн? злагод? м?ж народами й не втомлюватиметься сп?впрацювати задля сп?льного блага родини народ?в», особливо маючи на думц? тих, «хто стражда? в?д голоду та спраги».