Папа Лев XIV до управл?нц?в: будувати сусп?льство на основ? закону любов?
о. Як?в Шумило, ЧСВВ – Ватикан
У суботу, 21 червня 2025 р., Папа Лев XIV прийняв на ауд??нц?? в Апостольському палац? учасник?в Друго? парламентсько? конференц?? з м?жрел?г?йного д?алогу, яку орган?зував ?тал?йський парламент у сп?впрац? з М?жпарламентською сп?лкою (UIP) у контекст? Юв?лею управл?нц?в, чергово? юв?лейно? под?? Святого Року 2025. Серед управл?нц?в, як? з?бралися в Зал? благословень, була, зокрема, Джордж?я Мелон?, Прем’?р-м?н?стр ?тал?йсько? республ?ки, представники державно? влади та парламентських ?нституц?й з ш?стдесяти восьми кра?н. У сво?му слов? Свят?ший Отець под?лився роздумами про ор??нтири для пол?тик?в, щоб ?хня профес?я перетворювалася на м?с?ю для зростання в ?стин? й добр?.
Сприяти справедливому розпод?лу ресурс?в
Папа зазначив, що пол?тична д?яльн?сть визнача?ться як найвища форма любов?, оск?льки стосу?ться служ?ння «на користь сусп?льства ? сп?льного блага», а тому поста? як д?ло християнсько? любов?, яка завжди ? «знаком ? конкретним св?дченням Божо? д?? на користь людства». У цьому контекст? в?н заохотив управл?нц?в захищати найслабших ? найб?льш мар??нал?зованих, прагнучи, зокрема, подолати неприйнятну диспропорц?ю м?ж багатством, яким волод?ють одиниц?, ? надм?рною б?дн?стю. «Т?, хто живе в крайн?х умовах, волають про те, щоб ?хн? голоси були почут?, але часто не знаходять вух, готових ?х слухати. Цей дисбаланс породжу? ситуац?? пост?йно? несправедливост?, як? легко призводять до насильства ?, рано чи п?зно, до драми в?йни, – зауважив Свят?ший Отець. – З ?ншого боку, ефективна пол?тична д?яльн?сть, сприяючи справедливому розпод?лу ресурс?в, може ефективно служити гармон?? та миру як на соц?альному, так ? на м?жнародному р?внях».
В?дтак Лев XIV зазначив, що пол?тична д?яльн?сть може спричинитись до того, щоб створювати умови для ефективно? рел?г?йно? свободи та розвитку шанобливо? й конструктивно? зустр?ч? м?ж р?зними рел?г?йними сп?льнотами. «У житт? окремих людей ? сп?льнот в?ра в Бога з позитивними ц?нностями, як? з не? випливають, ? безм?рним джерелом добра та ?стини. З цього приводу святий Августин стверджував, що перех?д людини в?д amor sui – его?стично? любов? до себе, замкнено? ? руйн?вно?, до amor Dei – безкорисливо? любов?, яка ма? св?й кор?нь у Боз? ? веде до дарування себе – ? фундаментальним елементом у побудов? civitas Dei, тобто сусп?льства, в якому основним законом ? любов», – сказав Свят?ший Отець.
Природн? право – на сторож? г?дност? людини
Папа зазначив, що природн? право ? т??ю точкою в?дл?ку в пол?тичн?й д?яльност?, яка врахову? трансцендентний р?вень в процесах прийняття р?шень, оск?льки не ? написане людськими руками, «але визнане д?йсним повсюдно ? в ус? часи». Цитуючи Цицерона, в?н сказав, що природн?й закон «сво?ми настановами спонука? до виконання обов’язку, сво?ми заборонами утриму? в?д зла», в нього не можна в?дняти жодно? його частини або скасувати або зв?льнитися в?д нього за допомогою сенату чи народу.
«Природне право, яке ? загальнозначущим, незважаючи на ?нш? переконання б?льш дискус?йного характеру, уособлю? компас, на який сл?д ор??нтуватися при прийнятт? закон?в та зд?йсненн? д?й, особливо у дел?катних етичних питаннях, як? сьогодн? постають набагато переконлив?ше, н?ж у минулому, зач?паючи сферу особистого ?нтимного життя», – наголосив Свят?ший Отець. В?н пригадав Загальну декларац?ю ООН, яка ? актуальною, сприяючи тому, щоб «поставити особу, в ?? недоторканн?й ц?л?сност?, в основу пошуку ?стини», а також «повернути г?дн?сть тим, хто не в?дчува? поваги до свого внутр?шнього “я” ? до вимог свого сумл?ння».
Соц?альн? вза?мини перевершують можливост? штучного ?нтелекту
За словами Папи, п?д час досягнення поставлених ц?лей, пол?тики сьогодн? стикаються ?з труднощами у сфер? штучного ?нтелекту (Ш?), який може бути ц?нною допомогою для сусп?льства, «за умови, що його використання не призведе до п?дриву ?дентичност? та г?дност? людини та ?? фундаментальних свобод», а тому не потр?бно забувати, що Ш? покликаний бути «?нструментом на благо людини, а не принижувати ?? або нав?ть визначати ?? поразку».
«Особисте життя важить набагато б?льше, н?ж алгоритм, а соц?альн? стосунки потребують людського простору, що виходить за меж? обмежених схем, як? будь-яка бездушна машина може заздалег?дь розкласти по поличках, – п?дкреслив Лев XIV. – Не забуваймо, що, хоча штучний ?нтелект здатен збер?гати м?льйони даних ? за к?лька секунд пропонувати в?дпов?д? на безл?ч запитань, в?н залиша?ться над?леним статичною “пам’яттю”, яку жодним чином не можна пор?вняти з пам’яттю чолов?ка ? ж?нки, яка натом?сть ? творчою, динам?чною, генеративною, здатною об’?днувати минуле, тепер?шн? ? майбутн? в живому ? пл?дному пошуку сенсу з ус?ма етичними та екзистенц?йними насл?дками, як? з цього випливають». Тому пол?тика не може ?гнорувати виклик такого масштабу, а надавати в?дпов?дь громадянам, як? «ц?лком справедливо дивляться на виклики ново? цифрово? культури з дов?рою ? занепоко?нням».
Святий Томас Мор – приклад для насл?дування
Свят?ший Отець пригадав слова святого ?вана Павла ??, який у Юв?лейному 2000 роц? вказував пол?тикам на приклад англ?йського державного д?яча святого Томаса Мора, який ? ?хн?м небесним заступником. «Д?йсно, сер Томас Мор був людиною, в?рною сво?м громадянським обов’язкам, досконалим слугою держави саме завдяки сво?й в?р?, яка спонукала його трактувати пол?тику не як профес?ю, а як м?с?ю для зростання ?стини ? добра, – пригадав Папа. – Свою громадську д?яльн?сть в?н ставив на служ?ння людин?, особливо слабк?й чи б?дн?й; вир?шував соц?альн? суперечки з витонченим почуттям справедливост?; обер?гав с?м’ю ? захищав ?? з великою самов?ддан?стю; сприяв ц?л?сному вихованню молод?». Лев XIV звернув також увагу на мужн?сть святого Томаса Мора, завдяки як?й в?н пожертвував сво?м життя, щоб не зрадити ?стину, яка сьогодн? робить його «мучеником за свободу ? примат сов?ст?». «Нехай його приклад також стане джерелом натхнення та планування для кожного з вас», – сказав на завершення Свят?ший Отець.
