杏MAP导航

Св?тлана Духович – Ватикан

«Те, що Папа Франциск кожно? середи ? кожно? нед?л? закликав весь св?т молитися за Укра?ну, ма? велике значення», ? лише час покаже, «наск?льки зусилля Папи ? його сп?впрац?вник?в впливали на зв?льнення наших в?йськових полонених, ? наск?льки Папа старався, щоб до Укра?ни повернулися наш? д?ти». Такими думками в ?нтерв’ю для Рад?о Ватикану - Vatican News под?лився архи?пископ Борис ?удзяк, Митрополит Ф?ладельф?йський УГКЦ, який цими днями перебува? в Рим?, де в?зьме участь у похорон? Папи Франциска. ?рунтуючись на особистих розмовах з Папою, владика Борис зазнача?, що Свят?ший Отець Франциск визнавав, що не кожен його висл?в був точним чи вдалим, але в?н визнавав, що, як ? вс? ми, в?н ? гр?шником, ? йому властиво помилятися, але в?н хот?в, щоб укра?нц? розум?ли, що в?н ?х любить ? за них пережива?.

Владико, ми перебува?мо у великодньому пер?од?, але вся Церква тепер пережива? сумну под?ю смерт? Папи Франциска. Якими думками ви би хот?ли под?литися з цього приводу?

Цей сум огорта?ться пасхальною рад?стю. Папа Франциск мав благодать в?ддати дух на другий день Пасхи. Останн? його слова Urbi et Orbi (до м?ста та до св?ту) були “Христос Воскрес!”. Попередн?ми днями в?н в?дв?дав в'язн?в. В?н об'?хав [ред. панорамним автомоб?лем] площу Святого Петра, н?би прощаючись, ? в?н в?дчував уже, що гряде смерть, я так думаю. Це було б?льш-менш очевидно. ? для кожного в?руючого смерть повинна бути моментом над??. Ми пропов?ду?мо в?чн?сть, ми пропов?ду?мо те, що Господь нам Сам казав: В?н чека? на нас. Небесний Отець в Сво?му дом? ма? багато к?мнат, ? ми ? запрошен? до ц??? в?чно? трапези. ? в тому сенс? я за Папу Франциска рад?ю. Я думаю, що останн? м?сяц? ? нав?ть останн? роки для нього були непрост?: в такому в?ц? нести таку в?дпов?дальн?сть. Ми соб? не можемо уявити, яка це ноша складна ? важка. ? в?н це робив з рад?стю. Я мав нагоду к?лька раз?в сп?лкуватися особисто з Папою Франциском: в?н завжди був уважливим, ? в?н був рад?сним, позитивним. В?н не був пригн?ченим. Я не чув в?д нього нар?кання. В?н, навпаки, рад?в зустр?ч? ? хот?в под?литися натхненням. Приходить час, коли наша м?с?я в цьому св?т? завершу?ться, ? це ? добре ?? завершити ? ув?йти у цю в?чн?сть, яку нам Господь об?ця?.

Все, що тепер в?дбува?ться у Ватикан? навколо под?? в?дходу до в?чност? Папи Франциска, приверта? увагу журнал?ст?в ? св?тових мед?а. В таких обставинах, мабуть, ?сну? ризик, що з поля зору може втратитися щось сутт?ве…

? певна частка тако? сенсац??: “помер кумир”, “померла якась в?дома особист?сть”. Але я думаю, що ц? довг? черги, як? тягнуться далеко поза площу Святого Петра до вулиц? Примирення (via della Concilliazione), св?дчать про те, що Папа Франциск промовив до багатьох. Багато людей в св?т? перебува? на мар??нес?: б?дн?, голодн?, безправн?, можливо, з якимось вадами чи ?нвал?дн?стю. Сьогодн? ? дуже багато людей, як? переживають депрес??, тривожн?сть, як? мають залежност?. ? цей заклик Франциска, що Церква ? «для вс?х, для вс?х, для вс?х» п?дн?с дух багатьох людей, яких, можливо, ми нав?ть не бачимо в Церкв?. Тому важливо звертати увагу на ц? основн? посили Папи Франциска ? розум?ти, що лише з часом пос?яне вчора нас?ння з?йде ? принесе св?й пл?д. Папа Франциск в?дзначався смиренням: в?н себе називав гр?шником. В?н так про себе сказав ? в мо?й довш?й розмов? з ним 26 серпня 2022 року, коли я старався пояснювати, чому укра?нц? не можуть сприймати певних постулат?в чи певних висловлювань. ? в?н сказав: “Я гр?шник”. ?ншими словами: “Я можу помилятися”. В?н додав: “Але я дуже хот?в би, щоб укра?нц? розум?ли, наск?льки я ?х люблю, наск?льки я за них переживаю”. ? це не було виключно звернене до укра?нц?в, хоча не знаю, чи ? ?нший народ, якого так часто згадував Папа Франциск. Я думаю, що за останн? три роки триста п'ятдесят раз?в звертався до укра?нц?в ? говорив св?тов? про укра?нц?в, закликаючи мол?ться за цю кра?ну, яка пережива? так? тортури. В?н казав: “Martoriata Ucraina”, тобто, кра?на, яка пережива? тортури. В?н хвилювався за людей. Це видно з фотограф?й, ?з в?деокл?п?в. ? я це пережив. В?н зустр?чав сотн? й тисяч? ос?б особисто протягом свого служ?ння. ? ця наснага, це бажання давати, служити, п?дняти, оц?нити – все це збер?галося. Мен? трохи прикро, що зараз ст?льки уваги в мед?а присвячу?ться якимось поверхневим питанням, як наприклад, яка ? труна, чи як? кардинали в який спос?б будуть голосувати, тощо. А нам сл?д пам'ятати, що Церква – це Т?ло Христове, ? Церква в цьому сенс? ? Божественною. Христос у сво?х страстях д?йшов вже до само? глибини нашого буття, до дна нашого гр?ха, яким ? смерть. ? у воскрес?нн? В?н це все переобразив, зв?льнив нас в?д цих кайдан?в. Ми про це сп?ва?мо у воскреслому тропар?: “Христос сво?ю смертю смерть подолав”. Церква ? Його т?лом з нашими ранами. Ц?каво, що Христос воскреша? з ранами, ? возноситься з ранами, ? В?н ? праворуч Отця з нашими ранами. Отже, в?дбува?ться щось дуже та?нственне… Папи м?няються, може зм?нюватися стил?стика Церкви, але нам важливо пам'ятати, що ? основним. ? Папа Франциск хот?в, щоб кожна людина в?дчула, зрозум?ла Божу любов. Сьогодн? дуже багато молодих людей, можливо, не т?льки молодих, не знаходять сенсу в житт?, не розум?ють, куди вони прямують, для чого, з якою метою. Папа Франциск просто повторював слова ?суса, бо Церква не ? якоюсь ?нституц??ю, яка видуму? свою суть, а це ? Господня воля, ? це ? Господня спасенна д?я в ?стор??. Для багатьох Папа Франциск наближав ?суса, ? багатьох в?н наблизив до Бога ц??ю безпосередн?стю, яка характеризувала ?суса, ц??ю н?жн?стю, близьк?стю. Майже кожну зустр?ч Папа завершував проханням: “Я прошу вас: мол?ться за мене”, ? ми сьогодн? повинн?, передус?м, за Нього молитись. В?н казав, що в?н був гр?шником. Ми вс? ? гр?шниками. В?н це спок?йно ? смиренно визнавав. ? сьогодн? ми ма?мо особливу нагоду стояти перед цим та?нством служителя, який в?д?йшов, перед та?нством смерт?. Ми це та?нство в укра?нському народ? пережива?мо в жахливий спос?б, ? наша над?я ? в Господ?, у воскрес?нн?. ? тому нав?ть серед в?йни, нав?ть в час смерт? Папи, перше ? найважлив?ше слово – це “Христос воскрес!”.

Владико Борисе, окр?м того, що ви очолю?те Ф?ладельф?йську Митропол?ю УГКЦ, ви також ? ?сториком Церкви. Що б Ви хот?ли сказати про понтиф?кат Папи Франциска з ?сторично? перспективи?

Дуже часто ми ? нев?льниками свого часу, сво?? пам'ят?, сво?? перспективи. Але якщо зважити, що астрономи, геологи, науковц? вказують на те, що цей всесв?т в ц?й конф?гурац?? ма? десятки м?льярд?в рок?в, то пер?од двох тисяч рок?в це ? дуже короткий пер?од, ? нам варто мати на уваз?, що ще може бути к?лька тисячол?ть, може ще буде десятки тисячол?ть. Дванадцять рок?в служ?ння Папи Франциска – це малий в?др?зок часу, який ми краще зрозум??мо з перспективи часу. Бо, дивлячись з дня на день, на вчора, на завтра ми не бачимо головних акцент?в. Я думаю, що найважлив?ше, чим под?лився з нами Папа, – це заклик до того, щоб рад?ти у ?вангел?? [ред. Апостольське напоумлення Evangelii Gaudium, укр. Рад?сть ?вангел?я]. Це був перший великий документ, який в?н видав наприк?нц? 2013 року. ? в?н сам жив ц??ю рад?стю. Дуже важливою ? також його критика клерикал?зму, яка, можливо, часом була дещо настирливою, ? дехто вважа?, не завжди справедливою. Але те, що в?н наближу? служителя до в?рного, те, що в?н каже, що “кожен пастир повинен мати запах овець” – це надзвичайно важливий принцип. Бо ?сну? небезпека, що Церква може бути ?нституц??ю, в як?й ? посади, ц? посади пов'язан? з якоюсь владою, ? Франциск нам показував приклад Христа. Ми хочемо спинатися кар'?рно, матер?ально, завжди йти вверх, бути ол?мп?йцями: “сильн?ше, дальше, скор?ше”, ?ти вверх. А Христос ?шов вниз, з неба до земл?,  жив нашим простим життям, вв?йшов в нашу смерть. Папа Франциск в р?зний спос?б показував це сходження вниз. Я думаю, що це залишиться його спадщиною. Цей Папа включив у р?зн? служ?ння Ватикану на в?дпов?дальних м?сцях ж?нок ? мирян, ? я думаю, що це буде важливо. В?н звертав увагу на еколог?ю. Поки що не вс? в св?т? переконалися, що в?дбува?ться глобальне потепл?ння внасл?док людсько? д??, але багато народ?в, як? ? приморськими, сьогодн? пережива? дуже поважну загрозу. ? його акцент на ц?л?сност? створ?ння буде промовляти ? в майбутньому. Мен? особисто було дуже ц?каво бачити людину, яка в похилому в?ц? несла тягар в?дпов?дальност?. Мен? ш?стдесят чотири роки, ? я усв?домлюю, що я вже немолодий, не маю то? само? наснаги. Для мене у цьому сенс? був вз?рцем Патр?арх Йосиф, який на с?мдесят першому роц? свого життя прибув до Риму ? ще понад двадцять рок?в працював ? служив. Приклад Патр?арха Йосифа для мене дуже важливий. Але тут Папа Франциск в аналог?чний спос?б служив, в?ддавав енерг?ю, хот?в людей духовно п?дняти, ? робив це з усм?шкою.

Яким, на Вашу думку, ? значення понтиф?кату Папи Франциска для Церкви в Укра?н?, яка вже в?д 2014 року ?, особливо, протягом останн?х трьох рок?в, п?д час повномасштабно? в?йни в Укра?н?, разом з ус?м народом, пережива? один ?з сво?х найважчих пер?од?в?

Те, що Папа Франциск кожно? середи ? кожно? нед?л? закликав весь св?т молитися за Укра?ну, ма? велике значення. Ми щойно тепер бачимо, наск?льки про нас не знають, про наше ?снування. Ми не ма?мо ще дипломатично? здатност? промовляти у вс?х кра?нах, на вс?х континентах. А тут, правдопод?бно, найб?льш шанований моральний авторитет в св?т? – бо ми живемо в час упадку авторитет?в – Папа Франциск регулярно, дв?ч? в тиждень, ?нод? част?ше ? в ?нших формах говорив про нас, говорив про Укра?ну. Це звучало всюди, ? десь в П?вденн?й Америц? ? в Африц?. ? це був не лише заклик, це не лише ?нформац?йний прив?д, але це ? заклик до молитви. Ми н?коли не будемо знати, як ц? заклики, як? спонукали людей до молитви, вплинули на нас безпосередньо. Я дов?дався в сорок два роки, наск?льки на мо? життя впливала молитви мо?? мами – це ?нша ?стор?я, в яку я зараз не буду заглиблюватися. Але я думав, що я себе знав, що я знав свою ?стор?ю. Ми також дума?мо, що ми зна?мо свою ?стор?ю. Але те, як молитва Франциска, молитва тих людей, яких Франциск по ц?лому св?т? закликав до молитви, як ця молитва м?льйон?в вплинула, ми колись, можливо, зрозум??мо, можливо, вже в Царств? Господньому. Чуда в?дбуваються… Укра?на не мала вистояти н? трьох тижн?в, н?, можливо, нав?ть трьох дн?в. А ми сто?мо. Очевидно, ? дуже велик? жертви, велик? кал?цтва, велик? втрати. Це болить нас ус?х ? нас придавлю?. Це також дуже бол?ло Папу Франциска. В?н визнавав, що не кожен його висл?в був точним чи вдалим, але в?н хот?в про нас говорити св?тов?. В?н думав про нас, ? в?н за нас молився. Т?, як? з ним зустр?чалися – ? сьогодн? ми чу?мо ?хн? голоси – про це св?дчать. Також колись з часом виявиться, наск?льки зусилля Папи ? його сп?впрац?вник?в впливали на зв?льнення наших в?йськових полонених, ? наск?льки Папа старався, щоб до Укра?ни повернулися наш? д?ти. Час покаже.

Дуже Вам дякую, владико Борисе, за ?нтерв’ю, я дякую за те, що в так? важк? часи нагаду?те, що «перше ? найважлив?ше слово – це “Христос воскрес!”».

Я дякую Богов? за цей п?ст, за Великий тиждень, за цей Св?тлий тиждень. Наш? богослуж?ння, наш сп?в ? сама драма переходу в?д смерт? до життя – у черговий раз я мав нагоду все це пережити. ? я дякую Богов?, що В?н нас так любить, що В?н став одним з нас ? Сво?ю Божественною присутн?стю нас зв?льня? в?д гр?ха ? в?д всього лукавства. Воно не ма? над нами остаточно? сили. Стараймося позбутися р?зних немоч?в, але роб?мо це, знаючи, що основну роботу зробив ? робитиме сам Господь.