Папа на Юв?лей хворих ? медпрац?вник?в: вчитися любити ? приймати любов
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«Ось Я творю щось нов?тн?: воно ось-ось уже сходить. Чи ж ви його не вп?зна?те?» – ц? Господн? слова, передан? через пророка ?саю, стали в?дправною точкою для роздум?в, якими Папа Франциск под?лився у сво?й пропов?д? з нагоди п’ято? нед?л? Великого Посту. Цю пропов?дь у нед?лю, 6 кв?тня 2025 р., прочитав архи?пископ Р?но Ф?з?келла, Пропрефект Дикастер?? у справах ?вангел?зац??, який з доручення Свят?шого Отця очолив на площ? Святого Петра у Ватикан? Святу Месу з нагоди Юв?лею хворих ? св?ту охорони здоров’я.
Народження нового народу
Як зауважу? Папа, ц? слова були звернен? до ?зра?льського народу п?д час перебування у вавилонському вигнанн?. Для ?зра?льтян це важкий пер?од, зда?ться, що все втрачено, згаса? будь-яка над?я… ? саме в цей момент звучить Господн? запрошення звернути увагу на щось нове, що народжу?ться, тобто, не на щось, що буде в майбутньому, але вже в?дбува?ться. Але про що йдеться? «Те, що народжу?ться, – це новий народ. Народ, який, п?сля того, як розпалися фальшив? гарант?? минулого, в?дкрив для себе те, що ? найважлив?шим: перебувати в ?дност? ? разом прямувати вперед у Господньому св?тл?. Народ, який зможе в?дбудувати ?русалим, бо далеко в?д Святого М?ста, де зруйнований храм, не маючи можливост? в?дправляти урочист? богослуж?ння, в?н навчився зустр?чати Господа в ?нший спос?б: у наверненн? серця, у зд?йсненн? права ? справедливост?, у п?клуванн? про вбогих ? потребуючих, у д?лах милосердя», – п?дкреслю? Свят?ший Отець.
Завжди присутн?й поруч
Дал? Наступник святого Петра заохочу? розглед?ти таке саме послання в еп?зод? про зустр?ч м?ж ?сусом ? ж?нкою, вп?йманою на перелюб?, про який розпов?далося в ?вангельському уривку. Також ? тут бачимо ж?нку, життя яко? спустошене, але не географ?чним вигнанням, а моральним осудом. Гр?шниця далека в?д закону, приречена на смерть. ?й також зда?ться, що над?? нема?. Але Бог ?? не полиша?, ? саме в той момент, коли обвинувач? стискають у руках кам?ння, щоб каменувати ??, ?сус входить у ?? життя та захища?, даючи можлив?сть розпочати нове життя. «Цими драматичними ? зворушливими ?стор?ями сьогодн?шня л?тург?я заохочу? нас в?дновити в наш?й великопосн?й мандр?вц? дов?ру до Бога, Який завжди поруч з нами, щоб нас спасти. Н? вигнання, н? насильство, н? гр?х, н? будь-яка ?нша житт?ва реальн?сть не може перешкодити Йому стати б?ля наших дверей ? стукати, з готовн?стю ув?йти, як т?льки ми це дозволимо», – наголошу? Папа.
М?сце спас?ння та в?дкуплення
Переходячи до контексту Юв?лею хворих ? св?ту охорони здоров’я, Свят?ший Отець зазнача?, що хвороба – одне з найважчих житт?вих випробувань, в якому перекону?мося у наш?й нем?чност?. Вона теж може привести до почуття безнад??. «Але також ? в ц? моменти Бог не залиша? нас наодинц?, ? якщо вв?римося Йому саме там, де наших сил браку?, можемо в?дчути розраду Його присутност?», – зауважу? пропов?дник, нагадуючи, що Бог став людиною, щоб розд?лити з нами нашу слабк?сть, В?н зна?, що таке б?ль. ? не т?льки це. Його любов, за словами Папи, залуча? нас, щоб ми могли бути одн? для одних «ангелами», тобто, «посланцями» Його присутност?, так що часто «як для того, хто стражда?, так ? для того, хто йому допомага?, ложе недуги може перетворитися в святе м?сце спас?ння та в?дкуплення».
Дар на зц?лення серця
Звертаючись до л?кар?в ? медперсоналу, Наступник святого Петра нагаду?, що коли вони п?клуються про сво?х пац??нт?в, Господь да? ?м нагоду «пост?йно оновлювати сво? життя, п?дтримуючи його вдячн?стю, милосердям ? над??ю», а також кличе ?х «просв?тлювати його смиренним усв?домленням того, що н?що не ? дан?стю, що все – Божий дар». «Дозвольте, – закликав в?н, – щоб присутн?сть хворих входила немов дар у ваше життя, щоб зц?лювати ваш? серця, очищаючи ?х в?д усього того, що не ? любов’ю».
Школа любов?
«З вами ж, дорог? хвор? браття ? сестри, в цей пер?од мого життя я багато чого под?ляю: досв?д нем?чност?, в?дчуття слабкост?, залежност? в?д ?нших у багатьох речах, потреби в п?дтримц?. Це не завжди легко, але це школа, в як?й ми щодня вчимося любити ? дозволяти себе любити», – зверта?ться Папа Франциск до недужих, вказуючи на те, що л?карняна палата чи ложе недуги може стати тим м?сцем, де можемо почути голос Господа, Який ? нам каже: «Ось Я творю щось нов?тн?: воно ось-ось уже сходить. Чи ж ви його не вп?зна?те?». За словами Свят?шого Отця, «долати страждання разом робить нас людян?шими, а розд?лити б?ль – це важливий етап кожно? дороги освячення».
«Найдорожч?, – п?дсумову? пропов?дник, – не в?дсуваймо того, хто слабкий, далеко в?д свого життя, як це на жаль сьогодн? робить певна ментальн?сть, не виганяймо б?ль з нашого середовища. Зроб?мо його радше нагодою для того, щоб зростати разом, щоб плекати над?ю завдяки любов?, яку Бог першим влив у наш? серця, яка, н? на що не зважаючи, залиша?ться назавжди».
