Папа Франциск: дванадцять рок?в понтиф?кату, реформи й новий динам?зм
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Salvatore Cernuzio – Ватикан
Коли 13 березня 2013 року з лодж?? базил?ки Святого Петра у Ватикан? було оголошено ?м’я нового ?пископа Риму, – Буенос-Айреського архи?пископа Хорхе Мар?о Бер?ольйо, – обраного п?сля зречення Бенедикта XVI, часто лунало слово «вперше». Це був перший Папа-?зу?т, перший латиноамериканець ? аргентинець на Петровому престол?. Перший, хто обрав ?м?я Франциск. Згодом було ще чимало того «вперше», починаючи в?д того, що це був перший за понад ш?сть стол?ть Папа, обраний за життя свого попередника, та перший в сучасност?, що оселився поза Апостольським палацом. В?н також став першим Папою, який в?дв?дав деяк? частини св?ту, першим призначив на кер?вн? посади в Римськ?й кур?? мирянина та ж?нку.
Але Папа Франциск, на пороз? понтиф?кату, що простягнувся на понад 12 рок?в, напевно, не хот?в, щоб з ним асоц?ювалося поняття «перший», бо йшлося не про досягнення певних ц?лей чи здобуття визнання першост?, а про започаткування процес?в. Процес?, що тривають, процес?в, що завершилися або ще не завершилися, процес?в, як?, ймов?рно, ? незворотними нав?ть для тих, хто прийде йому на зм?ну. Д??, як? породжують новий динам?зм у сусп?льств? та Церкв?, як в?н написав у дорожн?й карт? свого понтиф?кату Апостольському напоумленн? «Evangelii gaudium».
П?д покровом Богородиц?
«Розпочина?мо цю подорож разом, ?пископ ? люд», – такими були перш? слова, виголошен? з лодж?? базил?ки Святого Петра п?зно ввечер? 13 березня 2013 року до натовпу, що заповнив площу перед храмом. У цього натовпу новообраний 76-р?чний Папа попросив про благословення, схиливши голову, а також запросив разом проказати молитву «Радуйся, Мар??». Вже наступного дня в?н захот?в прив?татися з народом, прибувши до параф?? свято? Анни у Ватикан?, а пот?м – до базил?ки Пресвято? Мар??, щоб вручити понтиф?кат п?д покров Матер? Божо? Salus Populi Romani, до чудотворно? ?кони яко? в?н при?жджав до останн?х дн?в свого життя, востанн? – 12 кв?тня 2025 року. ? саме в ц?й базил?ц? Папа Франциск висловив бажання бути похованим.
Близьк?сть з Божим людом
Близьк?сть з людьми, спадок служ?ння в Аргентин?, Папа виявляв протягом ус?х подальших рок?в р?зними способами: в?дв?динами прац?вник?в Ватикану в ?хн?х оф?сах, служ?нням щоденних Святих Мес у каплиц? «Дому свято? Марти», п'ятницями милосердя п?д час Юв?лею Божого Милосердя 2016 року в м?сцях марг?нал?зац?? та виключення, богослуж?ннями Великого Четверга у в'язницях, будинках для людей похилого в?ку та центрах тимчасового перебування, частими в?дв?динами параф?й, зокрема, в передм?стях Риму, неспод?ваними в?зитами та телефонними дзв?нками. В?н також проявляв ?? в кожн?й Апостольськ?й подорож?, починаючи з першо? – до Бразил?? в 2013 роц?, яку успадкував в?д попередника.
Загалом, Папа Франциск зд?йснив 47 м?жнародних подорожей, орган?зованих чи то в контекст? певних под?й, запрошень влади, певних м?с?й, як? потр?бно було виконати, або яко?сь внутр?шньо? «спонуки», як в?н сам з?знався п?д час зворотного рейсу з ?раку, подорож?, в?д яко? багато-хто в?дмовляв через стан здоров'я ? ризик замах?в; подорож?, яку в?н хот?в зд?йснити будь-якою ц?ною. «Найпрекрасн?шо?» подорож?, як завжди в?н сам повторював, перший Папа, який ступив на землю Авраама, куди не зм?г потрапити ?ван Павло ??. Ця добра вперт?сть привела його 2015 року до Бан??, столиц? Центральноафрикансько? Республ?ки, поранено? громадянською в?йною. В ц?й кра?н?, куди, за його словами, в?н хот?в потрапити нав?ть якщо б довелося стрибати з парашутом, Папа Франциск в?дкрив Свят? Двер? Юв?лею Милосердя п?д час зворушливо? церемон??, яка також знамену? ще одне «вперше»: Святий Р?к, в?дкритий не в Рим?, а в одному з найб?дн?ших рег?он?в св?ту. Така ж добра вперт?сть натхнула р?шення зд?йснити у вересн? 2024 року, маючи вже 87 рок?в найтривал?шу подорож понтиф?кату: ?ндонез?я, Папуа-Нова Гв?нея, Тимор-Лешт?, С?нгапур, п'ятнадцять дн?в, два континенти, чотири часов? пояси.
Простежуючи Апостольськ? подорож? та пастирськ? в?зити, не можна не згадати першу по?здку за меж? Риму, на маленький ?тал?йський остр?в Лампедуза, м?сце великих м?грац?йних трагед?й. В ?стор?? цього понтиф?кату також подорож до Свято? Земл? (2014); у Швец?ю на в?дзначення 500-р?ччя лютерансько? Реформац??; в Канаду (2022) з проханням прощення перед кор?нним населенням за зловживання, яких зазнали в?д представник?в Католицько? Церкви. А також до Демократично? Республ?ки Конго та П?вденного Судану (2023), остання разом з Примасом Англ?кансько? сп?вдружност? архи?пископом Джаст?ном Велб? та модератором Генерально? Асамбле? Церкви Шотланд?? Яном ?р?ншильдом, щоб п?дкреслити екумен?чну волю до зц?лення ран м?сцевого люду. ? ще: Куба ? США (2015), по?здка, щоб скр?пити встановлення дипломатичних стосунк?в м?ж двома кра?нами, чи Абу-Даб? в ОАЕ (2019) та п?дписання Документа про загальнолюдське братерство разом з Великим ?мамом Аль-Та?бом.
Енцикл?ки ? Апостольськ? напоумлення
Досв?д, д?алоги, жести, пережит? п?д час цих подорожей, влилися в документи понтиф?кату. Чотири енцикл?ки вийшли за п?дписом Папи Франциска. Перша, Lumen Fidei, на тему в?ри, приготована «в чотири руки» з попередником Бенедиктом XVI. Дал? – Laudato si', заклик до зм?ни курсу щодо сп?льного дому, поставленого на кол?на кл?матичними зм?нами та експлуатац??ю, а також до стимулювання д?й, спрямованих на викор?нення б?дност? та справедливий доступ до ресурс?в планети. Третя енцикл?ка, Fratelli tutti, основа його навчання та пл?д документа Абу-Даб?, була пророчим словом – перед початком нових во?н – про братерство як ?диний шлях вперед. Врешт?, Dilexit Nos, щоб простежити традиц?ю ? актуальн?сть думки про людську ? божественну любов серця ?суса ? над?слати послання св?тов?, який, зда?ться, втратив сво? серце.
Папа Франциск оприлюднив с?м Апостольських напоумлень: в?д Evangelii Gaudium до C'est la confiance, з нагоди 150-р?ччя в?д дня народження Терези в?д Дитятка ?суса. М?ж ними – постсинодальн? напоумлення: Amoris Laetitia (Синод про с?м'ю), Christus Vivit (Синод про молодь), Querida Amazonia (Синод для Панамазонського рег?ону), Gaudete et Exsultate про покликання до святост? в сучасному св?т?, Laudate Deum, яке ? продовженням Laudato si'.
Реформи в Церкв? та в Римськ?й кур??
Протягом дванадцяти рок?в понтиф?кату було видано майже 60 Motu Proprio для переформатування структур Римсько? кур?? та територ?? Римсько? д??цез??, внесення зм?н до канон?чного права та судово? системи Ватикану, видання б?льш суворих правил та процедур у боротьб? з? зловживаннями. Цього останнього стосу?ться Vos estis lux mundi, документ, який ув?брав у себе результати, вказ?вки та рекомендац?? Зустр?ч? на вищому р?вн? з питань захисту неповнол?тн?х, що в?дбулася у Ватикан? в лютому 2019 року. У документ? Vos estis lux mundi Папа Франциск встановив нов? процедури пов?домлення про домагання та насильство ? вв?в поняття п?дзв?тност?, тобто забезпечення того, щоб ?пископи та чернеч? настоятел? в?дпов?дали за сво? д??.
Реформи були константою понтиф?кату Папи Франциска, який врахував рекомендац?? кардинал?в з конгрегац?й, що в?дбувалися перед початком Конклаву й п?д час яких звучали заклики до майбутнього Папи реструктурувати Римську Кур?ю ?, зокрема, ф?нанси Ватикану, що роками перебували в центр? скандал?в. ? одразу ж п?сля обрання Папа створив Раду кардинал?в, яка мала допомагати йому в управл?нн? Вселенською Церквою ? працювати над реформою Кур??. Об'?днання дикастер?й та ?нш? зм?ни в назвах ? орган?грамах були ознаками роботи, що розпочалася з перших рок?в, а останн?м кроком стала Апостольська конституц?я Praedicate evangelium, оприлюднена у 2022 роц?, яка запровадила значн? нововведення. Призначення першого префекта-мирянина Паоло Руфф?н? в Дикастер?ю у справах комун?кац?? та першо? префектеси в Дикастер?ю ?нститут?в богопосвяченого життя сестри С?мони Брамб?лли, а також першо? губернаторки Держави-М?ста Ватикану сестри Раффаелли Петр?н? ? плодом цих зм?н.
Убог? та в?дкинен?
З цього понтиф?кату запам'ятаються вислови, як? ув?брали в себе значущ? церковн?, пол?тичн? та соц?альн? реал??: «культура в?дкидання мов в?дход?в», «глобал?зац?я байдужост?», «убога Церква для вбогих», «Церква, що виходить назовн?», «пастир? ?з запахом овець», «глобальна етика сол?дарност?». Залишиться увага до б?дних з? встановленням у 2017 роц? Дня, присвяченого ?м, який завжди характеризувався об?дом Папи в зал? Павла VI поруч з бездомними. Залишатиметься вчення про м?грант?в, виражене чотирма д??словами «приймати, захищати, сприяти та ?нтегрувати», як програмно? вказ?вки, щоб долати «одну з найб?льших трагед?й цього стол?ття».
Зусилля на користь миру
Мир був пост?йною спрямован?стю цього понтиф?кату. Папа Франциск пост?йно закликав молитися за мир, оголошував Дн? посту ? молитви, залучаючи в?рних з ус?х широт; в?н посвятив Рос?ю ? Укра?ну Непорочному Серцю Мар?? у 2022 роц?; орган?зовував ?сторичн? под??, так? як посадка оливкового дерева у Ватиканських садах 8 червня 2014 року разом з президентами ?зра?лю Шимоном Пересом ? Палестини Махмудом Аббасом. В ?м'я миру Папа робив непротокольн? жести, наприклад, наступного дня п?сля початку повномасштабного рос?йського вторгнення в Укра?ну та масового ракетного обстр?лу укра?нських м?ст, по?хав до оф?су рос?йського посла при Святому Престол?, намагаючись ?н?ц?ювати контакти з президентом Пут?ним ? запевняючи в сво?й готовност? до посередницько? д?яльност?.
Труднощ? з? здоров’ям
У ц? завжди напружен? роки, з дуже р?дк?сними моментами в?дпочинку (? скасуванням традиц?йних папських в?дпусток в Кастель-?андольфо), не бракувало важких момент?в, включаючи судов? процеси, – зокрема, довгий ? складний судовий процес щодо розпорядження коштами Святого Престолу, – зловживання ? корупц?йн? скандали. ? не бракувало труднощ?в з? здоров'ям м?ж операц?ями в л?карн? ?м. А?ост?но Джемелл? в 2021 ? 2023 роках, госп?тал?зац??ю в т?й же л?карн? того ж 2023 року з приводу респ?раторних ускладнень, кр?м того, проблеми з кол?нами, як? протягом останн?х трьох рок?в прикували його до кол?сного кр?сла. Проблеми, як?, однак, не завадили йому бути присутн?м ? близьким до людей, як це було в останн? тижн?, п?сля того, як в?н вийшов з л?карн? п?сля останньо? госп?тал?зац??, неспод?вано в?дв?давши площу Святого Петра, Ватиканську базил?ку ? базил?ку Пресвято? Мар??.
Ще деяк? статистичн? дан?
Ст?льки труднощ?в н?коли не ставали на завад? ?нтенсивн?й д?яльност? чи присутност? на заходах. Про це св?дчить низка статистичних даних: понад 500 загальних ауд??нц?й, десять консистор?й для введення в сан 163 нових кардинал?в, як? повернули вселенський вим?р обличчю Церкви; понад 900 проголошених святих (у тому числ? тро? попередник?в: ?ван XXIII, ?ван Павло II, Павло VI); спец?альн? роки, серед яких Р?к богопосвяченого життя (2015-2016), Р?к святого Йосифа (2020-2021) ? Р?к с?м'? (2021-2022); чотири Всесв?тн? дн? молод?: в Р?о-де-Жанейро, Краков?, Панам?, Л?сабон?. Два Юв?ле?: надзвичайний, присвячений Божому Милосердю у 2016 роц?, та звичайний, на тему «Паломники над??» у 2025 роц?, який трива?.
