杏MAP导航

У ц?й останн?й катехиз?, присвячен?й дитинству ?суса, беремо за в?дправну точку еп?зод, в якому В?н, маючи дванадцять рок?в, залишився в храм?, не пов?домивши батьк?в, як? з тривогою шукали Його ? знайшли через три дн?. Ця розпов?дь м?стить дуже ц?кавий д?алог м?ж Мар??ю та ?сусом, який допомага? нам замислитися над шляхом матер? ?суса, який, безумовно, не був легким. По сут?, Мар?я зд?йснила духовну мандр?вку, п?д час яко? Вона вдосконалювалася у розум?нн? та?мниц? Свого Сина.

Пройд?мось р?зними етапами ц??? подорож?. На початку сво?? ваг?тност? Мар?я в?дв?ду? ?лизавету та залиша?ться в не? протягом трьох м?сяц?в, аж до народження ?вана. Пот?м, на дев'ятому м?сяц? ваг?тност?, через перепис населення Вона разом з Йосифом вируша? до Вифле?му, де приводить у св?т ?суса. Через сорок дн?в вони вирушають до ?русалиму на жертвування дитини, а пот?м щороку повертаються туди з паломництвом до храму. Але коли ?сус був ще немовлям, вони тривалий час переховувалися в ?гипт?, щоб захистити Його в?д ?рода, ? лише п?сля смерт? царя знову оселилися в Назарет?. Коли ?сус, ставши дорослим, почина? сво? служ?ння, Мар?я присутня ? ? головною д?йовою особою на вес?лл? в Кан?; пот?м Вона сл?ду? за Ним «на в?дстан?», включно з Його останньою подорожжю до ?русалиму, аж до страстей ? смерт?. П?сля Воскрес?ння Мар?я залиша?ться в ?русалим?, як Мати учн?в, п?дтримуючи ?хню в?ру в оч?куванн? зшестя Святого Духа.

Протягом ус??? ц??? подорож? Пречиста Д?ва ? паломницею над??, в тому сенс?, що вона ста? «донькою свого Сина», Його першою ученицею. Мар?я привела у св?т ?суса, Над?ю людства: Вона годувала Його, ростила Його, йшла за Ним, першою п?ддавшись формуванню Божим словом. У ньому, як сказав Бенедикт XVI, Мар?я «справд? перебува? вдома, Вона природно виходить ? поверта?ться до нього. Вона говорить ? дума? Божим словом [...]. Таким чином в?дкрива?ться також, що ?? думки сп?взвучн? з Божими думками, що ?? бажання – це бажати разом з Богом. Будучи глибоко проникнутою Божим словом, Вона може стати мат?р'ю воплоченого Слова» (Енцикл?ка Deus caritas est, 41). Ця ун?кальна сп?льн?сть з Божим словом, однак, не зв?льня? ?? в?д труд?в вимогливого «учн?вства».

Досв?д пропаж? дванадцятир?чного ?суса п?д час щор?чного паломництва до ?русалиму ляка? Мар?ю до т??? м?ри, що Вона ста? речником також ? Йосифа, в?днаходячи сина: «Дитино, чому ти це так зробив нам? Ось батько тв?й ? я, бол?ючи, тебе шукали» (Лк 2,48). Мар?я та Йосиф пережили б?ль батьк?в, як? втратили дитину: вони обо? в?рили, що ?сус перебува? в товариств? родич?в, але, не бачивши його протягом усього дня, починають пошуки, як? приведуть ?х у зворотну мандр?вку. Повернувшись до храму, вони виявляють, що Той, хто в ?хн?х очах ще донедавна був дитиною, яку потр?бно було захищати, немовби раптово подоросл?шав, ? тепер здатен вступати в дискус?? про Святе Письмо, г?дно сперечаючись ?з законовчителями.

На док?р матер? ?сус в?дпов?да? з холодною простотою: «Чого ж ви мене шукали? Х?ба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?» (Лк 2,49). Мар?я та Йосиф не розум?ють: та?мниця Бога, Який став дитиною, перевершу? ?хн?й розум. Батьки хочуть захистити цю найдорожчу дитину п?д крилами сво?? любов?; ?сус, натом?сть, хоче жити сво?м покликанням Сина Отця, який служить Йому ? живе, занурений у Його слово.

Таким чином, Розпов?д? про дитинство, записан? святим Лукою, завершуються останн?ми словами Мар??, що нагадують про батьк?вство Йосифа щодо ?суса, ? першими словами ?суса, як? визнають, що це батьк?вство бере початок в?д батьк?вства Небесного Отця, за Яким В?н визна? беззаперечну перш?сть.

Дорог? браття й сестри, под?бно до Мар?? та Йосифа, сповнен? над??, вирушаймо також ? ми сл?дами Господа, Який не да? нам обмежити Себе нашими схемами ? дозволя? знайти Себе не ст?льки в якомусь м?сц?, ск?льки в сповнен?й любов’ю в?дпов?д? на ласкаве Боже батьк?вство, у в?дпов?д?, якою ? син?вське життя.