Папа: коли йдемо через пустелю з Богом, ?з блукач?в ста?мо паломниками
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Наш? пад?ння не ? остаточними, бо Бог п?дводить нас сво?м прощенням, безмежно великим у любов?. Тож наше випробування не завершу?ться поразкою, бо в Христ? ми викуплен? в?д зла. Такими думками Папа Франциск п?дсумував свою пропов?дь з нагоди першо? нед?л? Чотиридесятниц?. Цю пропов?дь прочитав кардинал Майкл Черн?, Префект Дикастер?? служ?ння ц?л?сному людському розвитков?, що як папський делегат очолив у нед?лю, 9 березня 2025 р., Святу Месу на площ? Святого Петра у Ватикан? з нагоди Юв?лею св?ту волонтерства.
Не т?льки приклад, але й необх?дн? сили
Святий ?вангелист розпов?да?, що Святий Дух пов?в ?суса в пустелю. Як зазнача? Свят?ший Отець, ?сус проходить через цей прост?р ? перем?ню? його для нас, бо з Його приходом «м?сце тиш? ста? середовищем слухання». Йдеться про слухання, що п?дда?ться випробуванню, оск?льки необх?дно обирати м?ж двома протилежними голосами. Д?яльн?сть ?суса почина?ться актом послуху, адже Його в пустелю, «м?сце, де людина в?дчува? свою матер?альну та духовну злиденн?сть, в?дчува? потребу хл?ба та слова», веде Божий Дух. «?сус, як справжня людина, теж голодний ? сорок дн?в зазна? спокуси словом, яке походить зовс?м не в?д Святого Духа, а в?д лукавого, в?д диявола. Вступаючи в сорок дн?в Великого Посту, задумаймося над тим, що ми теж спокушуван?, але не самотн?: з нами ?сус, Який в?дкрива? нам шлях через пустелю. Божий Син, Який став людиною, не просто да? нам вз?рець боротьби з? злом. Набагато б?льше: В?н да? нам силу протистояти його нападам ? вистояти на цьому шляху», – зазнача? пропов?дник, запрошуючи приглянутися до початку, способу та результату спокус, як? зазнав ?сус.
Господь з нами в м?сц? випробування
Якщо йдеться про початок, то Папа зверта? увагу на те, що ?сус добров?льно п?дда?ться спокушуванню, В?н ?де в пустелю «не для того, щоби показати, який В?н сильний, але через син?вську слухнян?сть Духов? Отця». «Натом?сть нашо? спокуси ми зазна?мо: зло випереджа? нашу свободу, воно розтл?ва? ??, як внутр?шня т?нь ? пост?йна зас?дка. Просячи Бога не залишати нас у спокус?, пам'ятаймо, що В?н вже в?дпов?в на цю молитву через ?суса, Слово, що вт?лилося, щоб завжди залишатися з нами», – заохочу? Наступник святого Петра, наголошуючи на тому, що Господь п?клу?ться про нас у м?сц? випробування, коли п?дносить св?й голос спокусник, «батько брехн?», що зна? Боже слово, але не розум?? його та перекручу?.
Дар вза?мин з Отцем
Якщо йдеться про спос?б, то, як зазнача? Свят?ший Отець, спокуса чинить замах на вза?мини з Отцем. Диявол – це той, хто вносить под?ли, в той час як ?сус – посередник, той, Хто по?дну? Бога та людину. Диявол «у сво?й збоченост?» хоче зруйнувати цей зв’язок, спонукаючи почуватися прив?лейованим, Божий Син, натом?сть, «прийма? р?шення про те, в який спос?б бути сином». ? Його р?шення наступне: «ц? ун?кальн? та винятков? узи з Богом, Якого В?н – ?динородний Син, стають вза?минами, що залучають ус?х», Його вза?мини з Отцем – це дар, «яким В?н д?литься у св?т? задля нашого спас?ння». «Також ? ми зазна?мо спокус щодо наших стосунк?в з Богом, але в протилежний спос?б. Адже диявол наш?пту? нам у вуха, що Бог не ? насправд? нашим Отцем, що В?н у д?йсност? покинув нас. Сатана прагне переконати нас, що для голодних нема? хл?ба, тим б?льше з кам?ння, ? що ангели не приходять на допомогу в б?д?. Взагал?, св?т перебува? в руках злих сил, як? розчавлюють народи зарозум?л?стю сво?х розрахунк?в ? насильством в?йни», – п?дкреслю? пропов?дник, наголошуючи, що саме тод?, коли диявол стара?ться привести нас до в?дчаю, «Бог ще б?льше наближа?ться до нас, в?ддаючи Сво? життя за в?дкуплення св?ту».
З Богом – перемога над злом
Коли подивимося на результат, то бачимо, що ?сус, Божий Помазаник, перемага? зло. В?н в?дкида? диявола, який, однак, «в?д?йшов до певного часу». У пустел? спокусник подоланий, але перемога Христа ще не остаточна, «вона стане нею п?д час Його Пасхи смерт? й воскрес?ння». «Готуючись до святкування центрального та?нства в?ри, ми усв?домлю?мо, що результат нашого випробування ? ?ншим. З?ткнувшись з? спокусою, ми ?нод? пада?мо: вс? ми гр?шн?. Поразка, однак, не ? остаточною, бо Бог п?дносить нас п?сля кожного пад?ння сво?м прощенням, безмежно великим у любов?. Тому наше випробування не зак?нчу?ться поразкою, бо в Христ? ми в?дкуплен? в?д зла», – наголошу? Свят?ший Отець, додаючи, що коли йдемо через пустелю з ?сусом, В?н в?дкрива? перед нами новий шлях – шлях визволення та в?дкуплення, ? «йдучи з в?рою за Господом, ?з блукач?в ста?мо паломниками».
Паростки нового людства
Запрошуючи слухач?в саме в такому дус? розпочати великопосний шлях, заключну думку Папа скерову? до волонтер?в, як? прибули до Риму з юв?лейним паломництвом: «Щиро дякую вам, найдорожч?, за те, що за прикладом ?суса ви служите ближньому, не послуговуючись ближн?м. На вулицях ? в дом?вках, поруч з хворими, стражденними, ув'язненими, серед молод? та людей похилого в?ку, ваша самов?ддан?сть вселя? над?ю в усе сусп?льство. У пустелях убогост? та самотност?, завдяки численним маленьким жестам безкорисливого служ?ння розкв?тають паростки нового людства – того саду, про який мр?яв ? не припиня? мр?яти Бог для кожного з нас».
