Папа: поглиблювати сп?льнотний вим?р над??, щоб долати багатовим?рну кризу
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
З огляду на «сп?льнотний вим?р над??», маючи перед собою складну кризу планетарного масштабу, ми заохочен? ц?нувати засоби, що мають глобальне охоплення. Про це пише Папа Франциск у сво?му посланн? учасникам пленарно? асамбле? Папсько? Академ?? «За життя», яка в?дбува?ться у Ватикан? в?д 3 до 5 березня 2025 р. на тему: «К?нець св?ту? Кризи, в?дпов?дальн?сть ? над??».
Багатовим?рна криза
У лист?, датованому 26 лютого й приготованому в л?карн?, Свят?ший Отець зазнача?, що йому завжди при?мно промовляти до людей науки, як також до тих, хто у Церкв? плека? д?алог з науковим св?том. «Разом ви можете служити справ? життя та сп?льного блага», – пише в?н, пропонуючи дал? к?лька думок щодо прац? цьогор?чно? асамбле?, яка зосереджена на «пол?криз?», тобто, багатовим?рн?й криз? нашого часу, коли накладаються одна на одну в?йни, кл?матичн? зм?ни, енергетичн? проблеми, еп?дем??, явище м?грац?? та технолог?чн? ?нновац??. «Переплетення цих важливих питань, як? одночасно зач?пають р?зн? вим?ри життя, спонука? нас ставити запитання про долю св?ту ? про наше ?? розум?ння», – стверджу? Папа, пропонуючи деяк? кроки.
Фундамантельний вим?р слухання
Перший крок, як зазначив Наступник святого Петра, вимага? звернути увагу на те, «яким ? наше представлення св?ту та космосу». Йдеться про те, щоб подолати «наш глибокий спротив зм?нам», щоб не змарнувати шанси, як? нам дають кризи, як це, за його словами, сталося з нещодавньою пандем??ю. Другий крок, «щоб не залишатися нерухомими, пришвартованими до наших гарант?й, звичок ? побоювань», поляга? в тому, щоб «уважно дослуховуватися до внеску наукових знань». Папа п?дкреслю?, що «тема слухання ? вир?шальною», нагадуючи про те, що це також ключове слово всього синодального процесу, що перебува? на стад?? вт?лення в життя. «У наших зустр?чах з людьми та ?хн?ми ?стор?ями, а також у слуханн? наукових знань, ми усв?домлю?мо, наск?льки наш? параметри щодо антрополог?? та культур потребують глибокого перегляду», – стверджу? в?н, п?дкреслюючи, що слухання наук пост?йно пропону? нам нов? знання.
Небезпечна дерегуляц?я
У цьому контекст? Свят?ший Отець зверта? увагу на те, що сьогодн? р?зн? галуз? науки говорять про еволюц?ю живих ?стот, пропонуючи «набагато динам?чн?ше бачення природи, н?ж те, як про не? думали в часи Ньютона». Це вимага? переосмислити «наш спос?б розум?ння “пост?йного створення”, знаючи, що не технократ?я нас вряту?», а тому «потурання утил?тарному ? неол?беральному планетарному дерегулюванню означа? нав'язувати право найсильн?шого як ?диного правила; а це закон, який дегуман?зу?».
Над?я – це не пок?рливе оч?кування
Папа наводить приклад спроби о. Теяра де Шардена входити в д?алог з науками через трансдисципл?нарн?сть. В?н поставив у центр? категор?ю вза?мозалежн?сть м?ж ус?ма речами, ставлячи homo sapiens в т?сний зв’язок з вс??ю системою живих ?стот. Так? способи ?нтерпретац?? св?ту та його розвитку, з нечуваними дос? способами вза?мин, як? цьому в?дпов?дають, можуть, на думку Свят?шого Отця, надати нам «знаки над??, яких ми як паломники шука?мо протягом цього юв?лейного року». «Над?я – це основоположне наставлення, яке п?дтриму? нас у наш?й подорож?. Вона поляга? не в тому, щоб пок?рливо чекати, а в тому, щоб з запалом прямувати до справжнього життя, яке веде далеко за меж? вузького ?ндив?дуального периметру», – пише Наступник святого Петра, нагадуючи також повчання свого попередника Бенедикта XVI про те, що над?я пов’язана ?з перебуванням «в екзистенц?йн?й ?дност? з “народом” ? може сповнитися для кожного окремо лише всередин? цього “ми”». З цього виплива? ствердження про те, що «саме через цей сп?льнотний вим?р над??, перед обличчям складно? планетарно? кризи ми в?дчува?мо спонуку ц?нувати т? засоби, як? мають глобальний вплив».
