杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Salvatore Cernuzio – Ватикан

Бути патр?отами, тобто любити свою Батьк?вщину, поранену в?йною, яка вбива? ? призводить до голоду. Таким було одне з побажать Папи Франциска для укра?нсько? молод?. Протягом години пополудн? в суботу, 1 лютого 2025 р., Свят?ший Отець сп?лкувався з «Дому свято? Марти» з 250 молодими укра?нцями п?д час онлайн-зустр?ч?, яка складалася з? св?дчень, молитов, запитань та в?дпов?дей. Це були хлопц? та д?вчата латинського та в?зант?йського обряду, що з р?зних куточк?в Укра?ни прибули до греко-католицького катедрального собору Воскрес?ння в Ки?в?, а також п?дключилися з Варшави, Мюнхена, Лондона та Чикаго.

В?йна знец?ню? життя

П?сля вступних в?тань, молитви «Отче наш» та читання з Послання до Римлян, в якому йшлося про над?ю, прозвучали св?дчення укра?нських юнак?в ? д?вчат, п?сля чого Свят?ший Отець запросив ?х ставити запитання. В?дпов?даючи на запитання про те, чи «варто помирати за Батьк?вщину» та «як плекати нашу в?ру в боротьб? за життя, коли у св?т? знец?нюються саме життя», Папа погодився, що сьогодн? ми ? св?дками знец?нення життя. Зокрема, сама в?йна ? тим, що завжди несе винищення. Протиотрутою ж в?н назвав д?алог. «Завжди д?алог, д?алог м?ж собою, нав?ть з тим, хто проти нас. Будь ласка, не втомлюйтеся вести д?алог. Мир буду?ться через д?алог. Це правда, що ?нод? це не вда?ться, через уперт?сть декого, але завжди потр?бно робити зусилля», – сказав в?н.

Ностальг?я за Батьк?вщиною

В?дпов?даючи Анастас??, яка з Варшави запитувала про те, як знайти сво? м?сце в св?т? та не загубити в?ру серед цих випробувань, Папа Франциск вказав на ностальг?ю за Батьк?вщиною, назвавши ?? силою. «Вас, укра?нц?в за кордоном, прошу не втратити ностальг?ю за Батьк?вщиною. Часто це боляче, але прямуймо дал?!», – сказав Свят?ший Отець, й пом?тивши усм?шку д?вчини, додав: «Думай про Батьк?вщину та усм?хайся ?й».

Пам’ятати про геро?в

«Ворожими кулями ? ракетами знищен? ц?л? м?ста. В?дбува?ться геноцид нашого народу», – сказала Юл?я, згадуючи також ? про обстр?ли, що сталися минуло? ноч? та про небезпеку голоду. «Як у цьому побачити мир?» – запитувала вона. Папа Франциск, пом?тно зворушений, також вказав на в?йну, яка «завжди руйну?», ? на голод, серед перших насл?дк?в в?йн: «Це жахливо! Це одна з найпотворн?ших речей у в?йн?». Папа згадав, як кожного вечора телефону? до параф?? в Газ?: «Вони розпов?дають мен? про те, як вони голодують. Тому що в?йна призводить до цього...». Пот?м Папа взяв до рук маленький прим?рник ?вангел??, який належав Олександров?, молодому укра?нському солдатов?, про якого в?н розпов?дав на к?лькох загальних ауд??нц?ях. Хлопець взяв ?з собою на фронт, де загинув, цей «Новий Зав?т та Псалми», де вид?лив 129-й псалом: «У глибин? душ? до Тебе взиваю, Господи, вислухай м?й голос...». Папа також показав вервицю, з якою молився солдат: «Для мене це рел?кв?я вашого юнака, який в?ддав сво? життя за батьк?вщину. Вона лежить у мене на робочому стол?, ? я молюся щодня. Ми повинн? пам'ятати цих наших геро?в, як? захищали Батьк?вщину». Свят?ший Отець закликав укра?нську молодь насл?дувати Олександра. Як у тому, щоб завжди мати при соб? маленьку кишенькову ?вангел?ю: «Перечитайте маленький уривок протягом дня. В цьому – життя!». А також закликав юнак?в ? д?вчат бути, як ? Олександр, патр?отами.

М?с?я молод?

«У вс?х молодих людей ? м?с?я, - сказав Франциск, в?дпов?даючи на ?нше запитання, - коли в кра?н?, на батьк?вщин? ? труднощ?, молодь ма? обов'язок нести “м?стику батьк?вщини”. Сьогодн? м?с?я молодих укра?нц?в - бути патр?отами. ? ви не повинн? ховатися в?д ус?х проблем, як? у вас ?, в?д в?йни. Бути патр?отами, любити свою Батьк?вщину! Зараз Ваша Батьк?вщина поранена в?йною... Але любити Батьк?вщину. Це прекрасна р?ч».

Прощати – найважча р?ч

Звертаючись до молод?, тепер?шнього ? майбутнього кра?ни, Папа заклика? мр?яти: «Молода людина, яка не вм?? мр?яти, постар?ла». Згадуючи про людей похилого в?ку, в?н наполяга? на заохоченн? не занедбувати бабусь ? д?дус?в, щоб живити пам'ять. Погляд також спрямований на д?тей, завдяки 35-р?чн?й Тетян?, яка при?дналася з Чикаго, згадуючи про багатьох д?тей, як? втекли в?д «?род?в сьогодення». «Як пробачити ? навчити д?тей пробачати, коли б?ль ? несправедлив?сть в?йни залишають глибок? рани в серц??» – запитувала вона. «Одна з найважчих речей – це прощати, ? це дорого кошту? кожному, в тому числ? й мен?, – з?знався Свят?ший Отець. – Але мен? допомага? ця фраза: я повинен прощати, як ? мен? прощено. Кожен з нас повинен шукати у сво?му житт? моменти, коли ми були прощен?. Прощення – це дуже складно. Ми завжди стара?мося воювати ? в?дпов?дати на удар ударом». «Мен?, – дода? Франциск, – допомага? думка: я був прощений ? я повинен прощати. А це нелегко... Мистецтво прощення не ? легким, ми повинн? рухатися дал?. Ми повинн? прощати один одному. Завжди».

Уперед, встаючи також ? п?сля помилки

На завершення з уст Свят?шого Отця прозвучало заохочення не зупинятися, нав?ть помилившись: «Ми вс? помилялися в житт?, але коли помиля?мося, треба взяти себе в руки, п?двестися ? рухатися дал?. Не б?йтеся! Ризикуйте ?, якщо впадете, не залишайтеся лежати». В?дтак, п?сля виконання Духовного Г?мну Укра?ни «Боже Великий, ?диний», перед тим, як уд?лити благословення, Папа висловив заключне побажання: «Будь ласка, не забувайте ваших молодих геро?в, таких як Олександр, молодих людей, як? в?ддали сво? життя за Батьк?вщину».