Папа дипломатам: бажаю, щоб у 2025 роц? покладено край в?йн? в Укра?н?
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«У християнськ?й перспектив? Юв?лей – це пер?од благодат?. ? як би мен? хот?лося, щоби цей 2025 р?к був насправд? роком благодат?, багатим ?стиною, прощенням, свободою, справедлив?стю та миром!» – таким побажанням Папа Франциск п?дсумував свою промову до посл?в, акредитованих при Святому Престол?, приймаючи ?х у четвер, 9 с?чня 2025 р., на традиц?йн?й на початку року зустр?ч?. З огляду на застуду, в?н прочитав лише вступ, п?сля чого попросив прочитати ?? одного з? сво?х пом?чник?в. П?дбиваючи п?дсумки року, що минув, а також анал?зуючи поточн? виклики, що стоять перед м?жнародною сп?льнотою, Свят?ший Отець згадав ? про ситуац?ю в Укра?н?.
«Мо?м побажанням на цей 2025 р?к ?,– зазначив Папа, – щоб уся м?жнародна сп?льнота передус?м працювала над тим, щоб покласти край в?йн?, яка вже майже три роки вмива? кров'ю мученицьку Укра?ну та забрала величезну к?льк?сть жертв, серед яких багато мирних жител?в. На горизонт? з'явилися деяк? обнад?йлив? ознаки, але потр?бно ще багато працювати, щоб створити умови для справедливого ? тривалого миру ? заго?ти рани, завдан? агрес??ю».
Покликання вс?х, хто служить сп?льному благу
Свят?ший Отець сказав, що ця зустр?ч на початку року, який для Католицько? Церкви ма? особливе значення, набира? окремого символ?зму, оск?льки самим же сенсом Юв?лею ? «зробити зупинку серед невгомонного посп?ху, яким дедал? б?льше познача?ться наше щоденне життя», щоб в?дсв?жити те, що ? справд? сутт?вим: «наново в?дкрити, що ми – Бож? д?ти, а в Ньому – брати та сестри, простити кривди, п?дтримати слабких ? вбогих, дати в?дпочити земл?, вершити справедлив?сть та наново в?днайти над?ю». «До цього, – додав в?н, – покликан? вс? т?, хто служить сп?льному благу, зд?йснюючи ту високу форму любов?, якою ? пол?тика».
В цьому контекст? Папа згадав про те, що протягом минулого року прийняв у Ватикан? понад 30 глав держав ? уряд?в, про п?дписання двосторонн?х документ?в з деякими кра?нами про статус Церкви, як також продовження на чотирир?чний пер?од Тимчасово? Угоди з КНР про призначення ?пископ?в. В?н також подякував за гостинн?сть п?д час Апостольських подорожей в ?ндонез?ю, Папуа-Нову Гв?нею, Тимор-Лешт?, С?нгапур, Бельг?ю та Люксембург, а наприк?нц? року – на Корсику. Окрему подяку в?н склав ?тал?йськ?й влад? за зусилля, докладен? для приготування до прийняття паломник?в з нагоди Святого Року.
Покликан? до дипломат?? над??
«Мо? побажання на цей новий р?к – щоб Юв?лей став для вс?х, як християн, так ? нехристиян, нагодою переосмислити стосунки, як? пов'язують нас як людей ? пол?тичн? сп?льноти; подолати лог?ку конфронтац?? та прийняти натом?сть лог?ку зустр?ч?; щоб час, який перед нами, не застав нас знев?реними блукачами, а паломниками над??, тобто людьми та сп?льнотами. що прямують вперед, докладаючи зусилля для будування мирного майбутнього», – п?дкреслив Свят?ший Отець, звертаючи увагу на те, що перед дедал? конкретн?шою загрозою третьо? св?тово? в?йни, покликанням дипломат?? ? «сприяти д?алогов? з ус?ма, включно з? сп?врозмовниками, що вважаються найб?льш “незручними” чи не вважаються уповноваженими вести переговори», бо це ?диний шлях «розбити кайдани ненавист? та помсти». Тож у цьому контекст? в?н накреслив деяк? риси «дипломат?? над??» на основ? сл?в пророка ?са?, якими ?сус розпочав свою прилюдну м?с?ю, необх?дну для того, щоб «густ? хмари в?йни можна було розв?яти оновленим в?тром миру».
Нести благу в?сть убогим
Першим закликом, на якому зупинився Папа, ? «нести рад?сну в?стку вбогим». В?н зазначив, що у той час, як людина претенду? на самодостатн?сть, сьогодн? в св?т? ? численн? форми злидн?в. «Н?коли ще як у ц? часи людство не мало такого досв?ду прогресу, розвитку та багатства, ?, мабуть, ще н?коли як сьогодн? воно не в?дчувало себе самотн?м ? загубленим, нер?дко в?ддаючи перевагу домашн?м тваринам перед д?тьми. ?сну? нагальна потреба в добр?й зв?стц?», – наголошу? Свят?ший Отець, вказуючи на те, що кожен може стати ?? нос??м.
Кр?м того, за його словами Папи, людина «над?лена вродженою спрагою ?стини». Шукання ?? ? важливим вим?ром людського стану, але сьогодн? «зда?ться переважаючим заперечування очевидних правд», що може посилюватися сучасними засобами комун?кац?? та штучним ?нтелектом. «Навряд чи знайдеться куточок у св?т?, якого б не торкнулася масштабна культурна трансформац?я, спричинена невпинним розвитком технолог?й, а ор??нтац?я на комерц?йн? ?нтереси ста? дедал? очевидн?шою, породжуючи культуру, вкор?нену в споживацтв?. Цей дисбаланс загрожу? п?д?рвати порядок ц?нностей, притаманний побудов? стосунк?в, осв?т? та передач? сусп?льних звича?в, в той час як батьки, близьк? родич? та осв?тяни повинн? залишатися основними каналами передавання культури, заради яких уряди повинн? обмежитися допом?жною роллю у виконанн? ?хн?х виховних обов'язк?в», – нагаду? Наступник святого Петра, вказуючи на те, що «дипломат?я над?? в першу чергу ? дипломат??ю ?стини».
В цьому контекст? Свят?ший Отець вказав на необх?дн?сть прийняття сп?льно? мови, оск?льки усп?х багатосторонност? досяга?ться лише за наявност? «просто?, ясно? та узгоджено? мови». Бо коли словами починають ман?пулювати, зокрема в тому, що стосу?ться прав людини, виника? загроза «?деолог?чно? колон?зац??». «У цьому контекст? неприпустимо, наприклад, говорити про так зване “право на аборт”, яке суперечить правам людини, зокрема праву на життя. Все життя ма? бути захищене, в кожну мить, в?д зачаття до природно? смерт?, тому що жодна дитина не ? помилкою ? не винна у сво?му ?снуванн?, так само, як жодна старенька чи хвора людина не може бути позбавлена над?? ? в?дкинута мов непотр?б», – наголошу? в?н.
Папа також зверта? увагу на те, що багатосторонн? орган?зац??, що постали п?сля Друго? св?тово? в?йни, здаються неспроможними гарантувати мир ? стаб?льн?сть, боротися проти голоду, сприяти розвитков?, задля чого вони були створен?, ан? давати в?дпов?д? на нов? виклики ХХ? стол?ття. «Багато з них потребують реформування, враховуючи, що будь-яка реформа ма? будуватися на принципах субсид?арност? та сол?дарност?, а також з повагою до р?вного суверен?тету держав, хоча, на жаль, ?сну? ризик “монадолог??” та фрагментац?? на клуби однодумц?в», – дода? в?н.
Перев’язати рани розбитих сердець
«Дипломат?я над?? – це також дипломат?я прощення, здатна в часи, сповнен? в?дкритих чи латентних конфл?кт?в, в?дновити стосунки, роз?рван? ненавистю ? насильством, ? таким чином перев'язати рани розбитих сердець надто численних жертв», – зазнача? Свят?ший Отець, переходячи до другого аспекту юв?лейного послання, яким ? «л?кувати скрушен? серця». У цьому контекст? в?н скерував думку до тих частин св?ту, що страждають в?д в?йни, першою згадавши про Укра?ну, побажавши досягнення справедливого миру, щоб можна було «заго?ти рани, завдан? агрес??ю». В?н також поновив заклик до припинення вогню в Газ? та зв?льнення ?зра?льських заручник?в, як також надання необх?дно? гуман?тарно? допомоги, побажавши, щоб «?зра?льтяни й палестинц? змогли в?дбудувати мости д?алогу та вза?мно? дов?ри», щоб прийдешн? покол?ння «могли жити поруч у двох державах в миру та безпец?».
«В?йна – це завжди провал! Залучення цив?льного населення, особливо д?тей, та руйнування ?нфраструктури – це не лише невдача, але й означа? дозволити на те, що м?ж двома супротивниками переможцем ? зло. Ми не можемо ан?трохи миритися з бомбардуванням цив?льних ос?б чи атаками на ?нфраструктуру, необх?дну для ?хнього виживання. Ми не можемо миритися з тим, що д?ти замерзають на смерть через зруйнован? л?карн? чи пошкоджену енергетичну мережу кра?ни», – наголошу? Папа, п?дкреслюючи необх?дн?сть шанувати м?жнародне гуман?тарне право ? побажавши, щоб «цей юв?лейний р?к став слушним часом для того, щоб м?жнародна сп?льнота активно трудилася над тим, щоб недоторканн? права людини не приносилися в жертву в?йськовим потребам».
Свят?ший Отець також згадав про р?зн? конфл?кти, що вражають африканський континент, а страждання людей посилюються також кл?матичними катастрофами. В?н скерував думку до М’янми, Га?т?, Венесуели та Бол?в??, побажавши подолання внутр?шн?х криз. Згадуючи про Н?кара?уа, в?н п?дкреслив, що «Святий Престол, завжди готовий до шанобливого та конструктивного д?алогу, з тривогою сл?дку? за заходами, як? вживаються проти церковних ос?б та ?нституц?й», закликаючи до гарантування рел?г?йно? свободи та ?нших фундаментальних прав. «Справд?, не може бути справжнього миру, якщо не буде гарантована рел?г?йна свобода, яка передбача? повагу до сов?ст? людей ? можлив?сть публ?чно виявляти свою в?ру ? приналежн?сть до сп?льноти», – наголосив Папа, висловлюючи занепоко?ння зростанням антисем?тизму, пересл?дування християн, також ? те, що в?дбува?ться у «дел?катний» спос?б обмеження свободи, що зустр?ча?ться нав?ть у ?вроп?.
Наступник святого Петра також побажав, щоб у Сир??, п?сля рок?в в?йни та руйнування, «н?хто не п?дважував територ?альну ц?л?сн?сть, ?дн?сть сир?йського народу та необх?дн? конституц?йн? реформи, ? щоб м?жнародна сп?льнота допомогла Сир?? стати землею мирного сп?в?снування». Скеровуючи думку до Л?вану, в?н побажав, щоб «з вир?шальною допомогою християнсько? складово? кра?на змогла досягти ?нституц?йно? стаб?льност?».
Проголосити нев?льникам свободу
«Дв? тисяч? рок?в християнства допомогли викор?нити рабство з ус?х правових систем. Тим не менш, дос? ?снують р?зн? форми рабства, починаючи з малов?домо?, але широко розповсюджено? форми рабства, пов'язано? з працею», – зазначив Свят?ший Отець, переходячи до наступного юв?лейного аспекту, яким ? проголошення свободи нев?льникам. В?н закликав створювати г?дн? умови прац?, як також боротися з безроб?ттям. Кр?м того, ?сну? «жахливе нев?льництво наркозалежност?». Одн??ю ?з найжахлив?ших форм в наш час ? торг?вля людьми, причетн? до яко? часто «визискують потреби тисяч людей, як? вт?кають в?д в?йн, голоду, пересл?дувань чи насл?дк?в кл?матичних зм?н». Таким чином, за його словами, «дипломат?я над?? – це дипломат?я свободи, що вимага? сп?льних зусиль м?жнародно? сп?льноти». У цьому контекст? Папа також нагадав про виклики, пов’язан? з м?грац??ю, говорячи не лише про необх?дн?сть захистити м?грант?в, але й про долання проблем, як? змушують людей залишати сво? дом?вки.
Зв?щати зв?льнення в’язн?в
«Дипломат?я над?? – це, врешт?, дипломат?я справедливост?, без яко? неможливий мир», – стверджу? Папа, переходячи до заключного аспекту сл?в пророка, яким ? проголошення зв?льнення в’язн?в. В?н зазначив, що юв?лейний р?к – це сприятливий час для списання борг?в та пом’якшення покарань. «Не ?сну? такого боргу, який би давав комусь, включно з державою, вимагати чийогось життя», – п?дкреслив Свят?ший Отець, повторюючи заклик до скасування смертно? кари. Кр?м того, «вс? ми ? деякою м?рою в’язнями, бо вс? ми – боржники». Насамперед, перед Богом, але також ? перед нашою землею, «яка да? нам щоденну поживу». «У ц?й перспектив? я звертаюся до найбагатших кра?н ?з закликом списати борги кра?нам, як? н?коли не зможуть ?х сплатити. Це не просто акт сол?дарност? чи великодушност?, але передус?м акт справедливост?, обтяжений також новою формою несправедливост?, яку ми сьогодн? дедал? б?льше усв?домлю?мо: “еколог?чним боргом”, особливо м?ж П?вн?ччю ? П?вднем», – закликав Папа.
