Папа: теолог?я народжу?ться з дружби з Христом ? любов? до Його брат?в ? сестер
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«Коли я думаю про богослов'я, мен? спада? на думку св?тло. Бо завдяки св?тлу реч? виринають з темряви, обличчя проявляють сво? контури, нарешт? з'являються форми ? кольори св?ту», – сказав Папа Франциск, приймаючи у понед?лок, 9 грудня 2024 р., учасник?в М?жнародного конгресу про майбуття богослов’я, який орган?зувала Дикастер?я у справах осв?ти та культури.
Дякуючи богословам за ?хню працю, «часто невидиму, але дуже потр?бну», в?н зауважив, що св?тло причиня?ться до появи речей, але не показу? себе самого. «Под?бно ? богослов'я: воно викону? приховану ? смиренну роботу, щоб засяяло св?тло Христа ? його ?вангел?я. З цього спостереження виплива? шлях для вас: шукати благодат? ? перебувати в благодат? дружби з Христом, ?стинним св?тлом, яке прийшло в цей св?т», – мовив Свят?ший Отець, наголошуючи, що богослов?я народжу?ться з дружби з Христом ? любов? до Його брат?в ? сестер та Його св?ту.
Переосмислити мислення
У цьому контекст? Наступник святого Петра под?лився з учасниками конгресу одним сво?м побажанням та одним дорученням. Щодо першого, то в?н висловив побажання, щоб теолог?я допомогла переосмислити мислення. Папа зауважив, що наш спос?б мислення форму? також наш? почуття, волю та р?шення. «Широкому серцю в?дпов?да? широка уява ? мислення, тод? як обмежене, замкнене ? посередн? мислення навряд чи може породити креативн?сть ? в?двагу», – пояснив Папа, вказуючи на те, що першим завданням у цьому контекст? ? «зц?литися в?д спрощення», яке, за його словами схильне «кал?чити д?йсн?сть, породжу? безпл?дне, однобоке мислення, породжу? поляризац?ю та фрагментац?ю». Так, зокрема, «д?ють ?деолог??», як? ? «спрощеннями що вбивають».
Протиотрутою в?д спрощення Свят?ший Отець назвав м?ждисципл?нарний та трансдисципл?нарний п?дходи. «Йдеться про “ферментац?ю” форми богословського мислення разом з формами ?нших вид?в знання: ф?лософ??, л?тератури, мистецтва, математики, ф?зики, ?стор??, правових, пол?тичних та економ?чних наук. Ферментувати знання, бо вони схож? на органи чуття т?ла: кожен з них ма? свою специф?ку, але вони потребують один одного», – сказав в?н, покликаючись на повчання святого Апостола Павла та спадщину двох святих богослов?в, яких в?дзнача?мо 750-р?ччя смерт? – Томи Акв?нського й Бонавентури.
Богослов’я, доступне для вс?х
Якщо ж йдеться про доручення, то Папа звернувся до богослов?в з проханням докладати зусилля для того, щоб теолог?я була доступною для вс?х. В?н зауважив, що в багатьох частинах св?ту в?дзнача?ться зац?кавлення дорослих в тому, щоб повернутися до навчання, також ? академ?чного. «Чолов?ки ? ж?нки, переважно середнього в?ку, можливо, вже з вищою осв?тою, прагнуть поглибити свою в?ру, хочуть зд?йснити певний шлях ? часто записуються на ун?верситетський факультет», – сказав Свят?ший Отець, п?дкреслюючи, що це повинно викликати увагу з боку Церкви, адже середн?й в?к – це особлива житт?ва пора, коли в контекст? руйнування юнацьких мр?й постають нов? запитання. Й богослов’я може стати добрим супутником в ц?й подорож?. «Подбайте про те, щоб ц? ж?нки ? чолов?ки знайшли в теолог?? в?дкритий д?м, м?сце, де вони можуть в?дновити свою подорож, де вони можуть шукати, знаходити ? знову шукати. ? п?дготуйтеся до цього. Придумайте щось нове в навчальних програмах, щоб богослов'я було доступним для вс?х», – заохотив Наступник святого Петра.
