Папа: народна побожн?сть в?дкрива? присутн?сть Бога в ?стор??
о. Як?в Шумило, ЧСВВ – Ватикан
У нед?лю, 15 грудня 2024 р., Папа Франциск, в рамках Апостольсько? подорож? до французького м?ста Аяччо на Корсиц?, зустр?вся з учасниками Конгресу «Народна побожн?сть Середземномор’я». Промовляючи п?д час заключно? сес?? Конгресу, Свят?ший Отець заохотив звернути увагу на народн? форми рел?г?йного життя, як? можуть принести сусп?льну користь задля ц?л?сного розвитку людини.
В?ра, яка формувала життя народ?в
На початку Папа зазначив, що земл?, як? омиваються Середземним морем, ? колискою греко-римсько? та юдео-християнсько? цив?л?зац??, як? св?дчать про велике культурне, рел?г?йне та ?сторичне значення цього ун?кального моря. Кр?м того, м?ж Середземномор’ям та Близьким Сходом зародився особливий рел?г?йний досв?д, «пов'язаний з Богом ?зра?ля, Який об’явився людству ? розпочав безперервний д?алог з? сво?м народом», кульм?нац??ю якого стало вт?лення ?суса Христа, Який «остаточно об’явив нам обличчя Бога». «У певн? моменти ?стор?? християнська в?ра формувала життя народ?в та ?хн? пол?тичн? ?нституц??, тод? як сьогодн?, особливо в ?вропейських кра?нах, питання про Бога, зда?ться, в?дходить на другий план, ? ми ста?мо дедал? б?льше байдужими до Його присутност? та Його Слова», – зауважив Свят?ший Отець.
?вангел?зац?йна сила народно? побожност?
Папа закликав не п?ддаватися посп?шним та ?деолог?чним судженням, як? ?нколи все ще протиставляють християнську культуру св?тськ?й культур?. «Важливо визнати вза?мну в?дкрит?сть м?ж цими двома горизонтами: в?руюч? з дедал? б?льшим споко?м в?дкриваються до можливост? жити сво?ю в?рою, не нав’язуючи ??, як закваска в т?ст? св?ту й середовища, в якому живуть. Сво?ю чергою нев?руюч? або т?, хто в?д?йшли в?д рел?г?йно? практики, не чуж? пошукам ?стини, справедливост? та сол?дарност?, ? часто, нав?ть не належачи до жодно? рел?г??, вони несуть в сво?му серц? б?льшу спрагу, запитання про сенс, який спонука? ?х ставити запитання про та?нство життя й шукати ц?нност?, як? ? основоположними для сп?льного блага», – сказав Свят?ший Отець. За його словами, саме в цьому контекст? ми можемо зрозум?ти «красу й важлив?сть народно? побожност?», яка нагаду? нам з одного боку, що християнська в?ра «завжди виражена в культур?, ?стор?? та мов? народу, ? переда?ться через символи, звича?, обряди ? традиц?? живо? сп?льноти», а з ?ншого боку, практика народно? побожност? також «приваблю? ? залуча? людей, як? стоять на пороз? в?ри», та знаходять в народн?й побожност? ?деали й ц?нност?, як? «вважають корисними для свого власного життя ? для сусп?льства».
«Висловлюючи в?ру простими знаками ? символ?чною мовою, вкор?неною в культур? народу, народна побожн?сть в?дкрива? Божу присутн?сть у живому т?л? ?стор??, зм?цню? стосунки з Церквою ? часто ста? приводом для зустр?чей, культурного обм?ну та святкування», – п?дкреслив Папа. У цьому контекст? в?н пригадав роздуми Блеза Паскаля, який у д?алоз? з уявним сп?врозмовником, щоб допомогти йому зрозум?ти, як прийти до в?ри, каже, що недостатньо примножувати докази ?снування Бога чи докладати ?нтелектуальних зусиль, «радше треба дивитися на тих, хто вже зробив поступ на ц?й дороз?». Таким чином, за словами Свят?шого Отця, у народн?й побожност? ми можемо зрозум?ти, «як отримана в?ра вт?лилася в культур? та продовжу? передаватися», волод?ючи «активною ?вангел?зац?йною силою», яку не можемо недооц?нювати, бо Святий Дух д?? серед в?рного Божого люду.
В?ра, яка сприя? сусп?льному прогресу
Папа зауважив, що потр?бно бути пильними, бо ?сну? ризик ?нструментал?зац?? народно? побожност? р?зними групами, що приводить до п?дживлення партикуляризму ? протистояння. «Все це не в?дпов?да? християнському духу народно? побожност? й заклика? вс?х, а особливо душпастир?в, бути пильними, розп?знавати ? сприяти пост?йн?й уваз? до народних форм рел?г?йного життя», – сказав Свят?ший Отець.
Коли народн?й побожност? вда?ться передавати християнську в?ру ? культурн? ц?нност? народу, а також згуртовувати сп?льноту, як зауважив дал? Наступник апостола Петра, тод? «в?ра не залиша?ться приватним фактом», а ? св?дченням для вс?х та проявля?ться у зусиллях «задля людського зростання ? сусп?льного прогресу» п?д знаком милосердно? любов?. «Саме з ц??? причини з? спов?дування християнсько? в?ри ? сп?льнотного життя, одухотвореного ?вангел??м ? Святими Та?нствами, протягом стол?ть виникли незл?ченн? д?ла та ?нституц?? сол?дарност?, так? як л?карн?, школи, центри допомоги – у Франц?? ?х багато! – в яких в?руюч? взяли на себе зобов’язання допомагати потребуючим ? сприяти зростанню сп?льного блага», – зауважив Папа. Таким чином, на сп?льному ?рунт? творення добра, в?руюч? «можуть стати на сп?льний шлях також з? св?тськими, громадянськими та пол?тичними ?нституц?ями», щоб сп?льно працювати «на благо кожно? людини, починаючи з найменших», а також на благо «ц?л?сного людського зростання».
Здоровий секуляризм
Свят?ший Отець заохотив до сп?впрац? м?ж цив?льною ? церковною владою у забезпечення сп?льного блага. У цьому контекст? в?н пригадав слова Папи Бенедикта XVI, який позначав здоровий секуляризм як «зв?льнення рел?г?? в?д тягаря пол?тики ? збагачення останньо? внеском рел?г??, збер?гаючи при цьому необх?дну дистанц?ю, ч?тке розмежування ? необх?дну м?ж ними сп?впрацю», що дозволя? пол?тиц? не ?нструментал?зовувати рел?г?ю, а рел?г?? жити в?льно, не будучи обтяженою пол?тикою, що продиктована ?нтересами. «Таким чином можна вив?льнити б?льше енерг?? й досягти б?льшо? синерг??, без упереджень ? принципового протистояння, у в?дкритому, в?двертому та пл?дному д?алоз?», – зазначив Папа Франциск.
На завершення Свят?ший Отець заохотив молодь ще активн?ше долучатися до сусп?льного та культурного життя, керуючись найкращими ?деалами та палкою любов’ю до сп?льного блага. «Я також звертаюся до душпастир?в ? в?рних, пол?тик?в ? тих, хто ма? сусп?льн? обов'язки, щоб завжди залишатися близькими до людей, вислуховуючи ?хн? потреби, розум?ючи ?хн? страждання, ?нтерпретуючи ?хн? над??, бо всякий авторитет зроста? лише в близькост?», – сказав в?н.
