Папа: осв?та та виховання – це м?с?я, яка потребу? залучення серця
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«Коли мен? представили проект ?нкорпорац??, я прийняв його, в?рячи, що це не буде простою реструктуризац??ю, адм?н?стративною реструктуризац??ю, скаж?мо так, але що це буде можлив?сть для переосмислення м?с??, яку ?пископи Риму протягом тривалого часу дов?ряли Товариству ?суса», – сказав Папа Франциск, розпочинаючи свою lectio magistralis, яку в?н виголосив п?д час в?дв?дин у в?второк, 5 листопада 2024 року Папського Григор?янського Ун?верситету. Зустр?ч ?з академ?чною сп?льнотою в?дбулася п?сля ?нкорпорац?? в одну структуру трьох навчальних заклад?в, як? ?зу?ти провадили у Рим?: власне, Папського Григор?янського Ун?верситету, до якого були при?днан? Папський Б?бл?йний ?нститут та Папський Сх?дний ?нститут.
Д?м серця
Д?лячись думками про завдання ун?верситету, Папа Франциск наголосив на тому, що «ун?верситет повинен бути дом?вкою серця». У цьому контекст? в?н згадав святого Франциска Ксавер?я, який говорив про сво? бажання «ходити по вс?х ун?верситетах свого часу, кричати всюди, як нав?жений, ? стрясати тих, у кого науки б?льше, н?ж любов?, щоб вони в?дчули спонуку ставати м?с?онерами з любов? до сво?х ближн?х». Тому ун?верситет – «це м?сце, де м?с?я повинна виражатися через формац?йну д?яльн?сть, але вкладаючи в не? сво? серце. Формування – це передус?м п?клування про людей, а отже, стримана, ц?нна ? дел?катна д?я милосердно? любов?». В ?ншому випадку «осв?тня д?я перетворю?ться на сухий ?нтелектуал?зм або викривлений нарцисизм, у справжню духовну хтив?сть, де ?нш? ?снують лише як глядач?, що аплодують, як коробки, як? той, хто навча?, прагне наповнити сво?м его».
Щоб осв?та не була прив?ле?м
««Школа граматики, гуманност? та християнсько? доктрини, безкоштовна», – було написано на дверях дому, де в XVI стол?тт? згуртувалися перш? ?зу?тськ? студенти. Покликаючись на цей напис, Свят?ший Отець нагадав, що це був час, коли «осв?та була прив?ле?м», ? ця ситуац?я не викор?нена до к?нця й у наш час, так що залишаються актуальними слова о. Лоренцо М?лан? про школу як про «л?карню, яка л?ку? здорових ? виставля? за двер? хворих». За словами Папи, згаданий напис ? заохоченням «гуман?зувати знання». «Чи ви розгляда?те вплив штучного ?нтелекту на викладання, на досл?дження? Жоден алгоритм не зможе зам?нити поез?ю, ?рон?ю, любов; ? студентам потр?бно в?дкривати для себе силу уяви, бачити, як пророста? натхнення, контактувати з? сво?ми емоц?ями, знати, як виражати сво? почуття», – сказав в?н, наполягаючи на необх?дност? п?клуватися про вим?р безкорисливост?, адже вона «вс?х робить слугами без пан?в». Саме безкорислив?сть «в?дкрива? нас на неспод?ванки Бога, Який ? милосердям, зв?льняючи свободу в?д захланност?». ? саме безкорислив?сть робить «доброчесними мудрец?в ? вчител?в» та вихову?, «не ман?пулюючи ? не прив'язуючи до себе». «Потр?бен ун?верситет, який ма? запах плот? народу», – наголосив в?н.
«Роззбро?ти» слова
Фокус зм?щу?ться на виклики сьогодення, передус?м на в?йну. «Св?т у вогн?, божев?лля в?йни вкрива? т?нями смерт? будь-яку над?ю. Що ми можемо зробити? На що можемо над?ятися?» – запитав Папа Франциск, стверджуючи, що «об?тниця спас?ння поранена». В?н наголосив, що «слово “спас?ння” не може бути заручником тих, хто п?дживлю? ?люз?ю, виражаючи його кривавими перемогами, в той час, як наш? слова, зда?ться, втратили дов?ру до Господа, Який спаса?». «Роззбро?мо наш? слова. Лаг?дних сл?в, будь ласка! Нам потр?бно в?дновити дорогу вт?леного богослов'я», – п?дкреслив Свят?ший Отець, вказуючи на мудр?сть, «яка не може зродитися лише ?з абстрактних ?дей, задуманих лише за столом». Потр?бен контакт «?з життям народ?в ? з символами культур», прислухаючись до «прихованих запитань ? до голосу, який п?дноситься в?д стражденно? плот? вбогих», потр?бно наважитися «ступити в болото та забруднити руки».
Тож «менше катедр, а б?льше стол?в без ??рарх?чних под?л?в, один поруч з ?ншим, вс? – жебраки знання, торкаючись ран ?стор??», радить Папа, переконаний, що завдяки такому стилев? «?вангел?? зможе навернути серце ? дати в?дпов?д? на житт?в? питання». Для цього, однак, «необх?дно перетворити академ?чний прост?р у д?м серця». «Опустити зброю, поставити ?ншого на один р?вень, подивитися у в?ч?, роззбро?ти думки, роззбро?ти слова, роззбро?ти погляди, а дал? стояти на одн?й висот?, щоб дивитися у в?ч?. Не ?сну? д?алогу зверху вниз. Т?льки тод? навчання ста? актом милосердя», – наголосив Наступник святого Петра.
Жива доктрина
«Як же сумно спостер?гати, коли бачиш, як покладаються передус?м на людськ? сили, що сьогодн? дов?ряють усе лише черговому кер?вництву», – п?дкреслив Свят?ший Отець, заохочуючи до пост?йного, чесного та глибокого розп?знання, шукаючи те, що по?дну? ? н?коли не д?ючи те, що «в?ддаля? нас в?д Христово? любов? та в?д ?дност? чуття з Церквою». «? ми не повинн? обмежуватися лише словами доктрини, хапаючись за норми. Те, як ми використову?мо доктрину, нер?дко зводить ?? до позачасово?, замкнено? в музе?, в той час як вона руха?ться, вона жива», – наголосив Папа, наполягаючи на д?алогов? як засобов? будування мост?в.
Не втрачати почуття гумору
Свят?ший Отець також нагадав про важлив?сть молитви, яка ? фундаментальною для будь-яко? м?с??. В цьому контекст? в?н нав?в молитву святого Томаса Мора: «Господи, дай мен? добре травлення, але й щось, щоб травити». «Я вже понад сорок рок?в молюся ?? кожного дня», – з?знався Папа, заохочуючи не втрачати почуття гумору. «Не забувайте про почуття гумору, ж?нка чи чолов?к, як? не мають почуття гумору, перестають бути людяними», – сказав в?н, закликаючи допомогати студентам не заблукати в «?нтелектуал?стичних лаб?ринтах» ? «понят?йному нагромадженн?», а «прямувати вперед з? смаком ?рон??».
