Папа: як н?хто не спаса?ться сам, так ? зв?щення спас?ння потребу? внеску вс?х
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«?з серцем, сповненим над?? та вдячност?, усв?домлюючи в?дпов?дальне завдання, яке вам доручено (? яке нам доручено), бажаю вс?м з готовн?стю в?дкритися на д?ю Святого Духа, нашого в?рного пров?дника, нашо? ут?хи», – сказав Папа Франциск, п?дсумовуючи свою промову з нагоди ?навгурац?? прац? друго? асамбле? XVI Звичайно? загально? асамбле? Синоду ?пископ?в. В?н виголосив ?? п?д час першого загального з?брання, яке в?дбулося в зал? Павла VI у Ватикан? пополудн? 2 жовтня 2024 року.
Святий Дух – над?йний пров?дник
Промовляючи до учасник?в асамбле?, Свят?ший Отець запропонував для роздум?в текст нев?домого духовного автора з IV стол?ття з? зб?рки текст?в грецько? патролог??, який був розданий присутн?м ? який немовби п?дсумову?, що ста?ться, коли Святий Дух ма? можлив?сть д?яти, починаючи в?д Хрещення, «що породжу? в ус?х однакову г?дн?сть». За словами Папи, роздуми цього автора допомагають нам зрозум?ти, що «Святий Дух – це над?йний пров?дник», а нашим першочерговим завданням ? «навчитися розр?зняти Його голос». В?н п?дкреслив, що «Церква, semper reformanda, не може прямувати вперед ? оновлюватися без Святого Духа та Його неспод?ванок».
«В?дтод?, як на початку Бог створив чолов?ка ? ж?нку з земл?; в?дтод?, як Бог покликав Авраама бути благословенням для вс?х народ?в земл? ? покликав Мойсея вести через пустелю народ, визволений з рабства; в?дтод?, як Д?ва Мар?я прийняла Слово, що зробило ?? Мат?р'ю Божого Сина за т?лом ? Мат?р'ю кожного учня ? кожно? учениц? свого Сина; в?дтод?, як Господь ?сус, роз?п'ятий ? воскреслий, вилив на нас свого Святого Духа в день П'ятдесятниц?: в?дтод? ми, як “т?, що зазнали милосердя”, пряму?мо до повного ? остаточного сповнення любов? Отця», – сказав Наступник святого Петра, п?дкреслюючи, що ми добре зна?мо ? красу, ? труднощ? цього шляху, яким пряму?мо разом. «Браття й сестри, прямуймо цим шляхом, знаючи, що покликан? в?дбивати св?тло нашого сонця, яким ? Христос, як бл?дий м?сяць, що в?рно ? рад?сно бере на себе м?с?ю бути для св?ту та?нством того св?тла, яке не ся? в?д нас самих», – закликав в?н, вказуючи на те, що ця асамблея «в ориг?нальний спос?б представля? це “прямування вперед разом” Божого люду».
Синодальний процес – це процес навчання
Дал? Папа Франциск зазначив, що натхнення святого Павла VI, який 1965 року заснував цей Синод ?пископ?в, «виявилося пл?дним», ? ми протягом ш?стдесяти рок?в навчилися розп?знавати в ньому орган, «спроможний п?дтримувати шлях ? м?с?ю Католицько? Церкви, ефективно допомагаючи ?пископу Риму в його служ?нн? сопричастю вс?х Церков ? вс??? Церкви». Святий Павло VI також усв?домлював, що як кожна людська ?нституц?я, «в?н може з часом ще б?льше вдосконалюватися». «Синодальний процес – це також процес навчання, п?д час якого Церква вчиться краще п?знавати себе ? визначати форми душпастирсько? д?яльност?, як? найкраще в?дпов?дають м?с??, яку ?й доруча? Господь. Цей процес навчання стосу?ться також форм зд?йснення служ?ння пастир?в, зокрема ?пископ?в», – мовив Свят?ший Отець.
?нклюзивне розум?ння ?пископського служ?ння
Тож у цьому контекст? Папа пояснив, що коли в?н вир?шив скликати на цю XVI асамблею також значну к?льк?сть мирян ? богопосвячених обох статей, диякон?в ? пресв?тер?в, «поглиблюючи те, що вже було частково передбачено в попередн?х асамблеях», в?н д?яв «у посл?довност? з розум?нням зд?йснення ?пископського служ?ння, вираженим Другим Ватиканським Вселенським Собором». «?пископ, основа ? видимий фундамент ?дност? кожно? пом?сно? Церкви, не може вт?лювати сво? служ?ння ?накше, як серед Божого люду, разом з Божим людом, йдучи попереду, перебуваючи посеред не? та сл?дуючи за вв?реною йому частиною Божого люду», – п?дкреслив Свят?ший Отець, зауваживши, що це «?нклюзивне розум?ння ?пископського служ?ння» повинно бути виявлене, але уникаючи двох небезпек.
Першою такою небезпекою, як пояснив Папа, ? «абстрактн?сть, яка забува? про пл?дну конкретн?сть м?сць ? стосунк?в, та про ц?нн?сть кожно? особи». Друга ж небезпека поляга? «у розбитт? сопричастя, протиставляючи ??рарх?ю мирянам». «Зв?сно, не йдеться про те, щоб п?дм?няти одне ?ншим, збуджен? вигуками: "Тепер наша черга!". Н?, так не годиться. “Тепер наша черга”, “Тепер черга нас священник?в”… Н?, так не годиться. Натом?сть в?д нас вимага?ться, щоб ми разом вправлялися в симфон?чному мистецтв?, в композиц??, яка об'?дну? вс?х нас на служб? Божому милосердю, в?дпов?дно до р?зних служ?нь ? харизм, як? ?пископ ма? завдання розп?знавати ? п?дтримувати», – п?дкреслив в?н, стверджуючи, що склад ц??? асамбле? «виража? спос?б зд?йснення ?пископського служ?ння, посл?довний з живим Переданням Церков ? з навчанням Другого Ватиканського Собору». «?пископ, як ? кожен християнин, н?коли не може мислити себе “без ?ншого”. Так само, як н?хто не спаса?ться наодинц?, так ? зв?щення спас?ння потребу? вс?х, ? щоб ус? були почут?», – сказав Наступник святого Петра.
Синодальний вим?р – це вим?р стосунк?в
Тож, як наголосив дал? Свят?ший Отець, присутн?сть на асамбле? Синоду ?пископ?в член?в, як? не ? ?пископами, «не применшу? “?пископського” вим?ру асамбле?». Це також не ? обмеженням чи скасуванням «притаманних повноважень окремого ?пископа та ?пископсько? Колег??». «Вона радше вказу? на форму, яко? покликана набувати реал?зац?я ?пископсько? влади в Церкв?, яка усв?домлю?, що вона в сво?му установчому характер? ? стосунками, ? через це ? синодальною. Стосунки з Христом ? м?ж ус?ма у Христ? – тими, хто ?, ? тими, кого ще нема?, але кого Отець оч?ку?, – реал?зують сутн?сть ? визначають форму Церкви в ус? часи», – сказав Папа. За його словами, потр?бно в належний час визначити р?зн? форми «колег?ального» та «синодального» зд?йснення ?пископського служ?ння, як в м?сцевих Церквах, так ? об’?днаннях Церквою ? в ус?й Церкв?, але «завжди шануючи скарб в?ри та живе Передання, завжди в?дпов?даючи на те, чого Святий Дух вимага? в?д Церков у цей особливий час ? в р?зних контекстах, в яких вони живуть».
Екзистенц?йна гармон?я
П?дсумовуючи, Папа закликав не забувати про те, що Святий Дух ? творцем гармон??. Вистачить згадати ранок П’ятидесятниц?, де був жахливий гармидер, але з цього безладу В?н чинив гармон?ю. «Не забуваймо, що В?н ? саме гармон??ю: це не витончена чи ?нтелектуальна гармон?я, В?н ? ус?м, В?н ? екзистенц?йною гармон??ю», – наголосив Свят?ший Отець, додаючи, що саме Святий Дух так, що «Церква залиша?ться пост?йно в?рною дорученню Господа ?суса Христа й у пост?йному слуханн? Його слова». «Святий Дух провадить учн?в до повно? ?стини (?в 16,13). В?н також провадить нас, об'?днаних у Святому Дус? на ц?й асамбле?, щоб п?сля трьох рок?в подорож? дати в?дпов?дь на питання “як бути м?с?онерською синодальною Церквою”. ? я б додав “милосердною”», – п?дсумував Папа.
