杏MAP导航

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Antonella Palermo - Ватикан

Апостольським листом Motu proprio «Справжня краса» в?д 1 жовтня 2024 о. Папа Франциск розпорядився зм?нити меж? префектур, на як? под?лена Римська д??цез?я, щоб гармон?зувати в?дпов?дн? контексти та параф??, що до них належать. Нин?шн? п'ять префектур так званого Центрального сектору включен? до ?нших сектор?в, тобто, П?вн?чного, Сх?дного, П?вденного та Зах?дного. Таким чином, територ?альна орган?зац?я зведена до чотирьох сектор?в, в?дпов?дно до стор?н св?ту.

Сприяти б?льшому церковному сопричастю

Напередодн? Юв?лею, поясню? Папа в документ?, переосмислення душпастирського сенсу, який Римська д??цез?я нада? присутност? на територ??, стало «необх?дним ? нев?дкладним» з низки причин, як? стосуються зм?ни епохи, яку ми пережива?мо, ? необх?дност? створення б?льш динам?чного бачення м?ж центром ? околицями. Дух ц??? зм?ни, що, як зазнача? в?н, вимагатиме к?лькам?сячно? прац?, поляга? в тому, щоб сприяти «дедал? б?льшому духу церковного сопричастя».

Спостереження, яке лежить в основ? документа, стосу?ться того факту, що розширення м?сько? агломерац?? поступово створило фактичний под?л м?ж центром ? передм?стями. ?сторичний центр («великий санктуар?й п?д в?дкритим небом») ста? дедал? б?льш ?зольованим, ризикуючи перетворитися виключно на музей для в?дв?дування, а не на м?сце, здатне «виявляти ? поширювати всю свят?сть Риму». З ?ншого боку, передм?стя отримують менше уваги ? турботи з боку м?сько? управи, яка часто сприйма?ться як нездатна надавати належн? послуги. Таким чином, з одного боку, скорочення населення центру, який характеризу?ться переважно при?жджими, туристами, крамарями, що супроводжу?ться дедал? меншою душпастирською оп?кою, «нав?ть якщо дещо з цього ? прекрасним ? позитивним», а з ?ншого боку, передм?стя знаходять важливий, д?йсний ? добре вкор?нений ор??нтир саме в параф?ях. «У новому контекст?, – йдеться дал? в документ?, – б?льше не ?сну? ?зольованого центру ? перифер??, розд?лено? на окрем? п?дрозд?ли, але в динам?чному баченн?, яке передбача? не ст?ни, а мости, Римська д??цез?я буде розглядатися як ?диний центр, який розширю?ться через чотири сторони св?ту».

Переосмислити душпастирськ? ритми зг?дно з потребами Божого люду

Джерелом натхнення для Motu proprio ? чотири принципи соц?ально? доктрини Церкви, наведен? в Evangelii gaudium. «Якщо душпастир? не усв?домлюють, що зм?на епохи вимага? також зм?ни сакраментальних та душпастирських ритм?в, то ризику?мо залишитися безпл?дними», – зазнача? Папа. «Необх?дно брати до уваги ритми Божого люду, який живе на дан?й параф?яльн?й територ??, та розпорядок, який ? б?льш сум?сним з розкладом с?м'?», – наголошу? в?н, додаючи, що злиття сектору «Центр» з ?ншими секторами означа? зробити ?х учасниками вс??? ?стор?? християнства в Рим?. Конкретно це означа?, що зустр?ч?, святкування ? збори сектору можуть бути збагачен? стародавн?ми м?сцями ? просторами, здатними унаочнити глибоке кор?ння, яке визначило ?дентичн?сть римських в?рних. Оск?льки, як повторю? Наступник святого Петра, час ? б?льшим за прост?р, п?дготовка до Юв?лею для римських параф?й не повинна зупинятися на оц?нц? к?лькост? паломник?в: ми повинн? готуватися до того, щоб почуватися частиною ?стор??, сповнено? св?тла ? краси, ? бути готовими прийняти ? под?литися ц??ю красою в б?льш глибокому сенс?. З огляду на це, «двер? Юв?лею, ще до того, як вони стануть можлив?стю зустр?ти паломник?в з усього св?ту, повинн? стати м?сцем паломництва для самих римлян».

Поглиблювати ? п?дтримувати красу

Папа також зупиня?ться на значенн? краси, переконаний у тому, що «краса вряту? св?т лише тод?, коли Церква зум?? зберегти красу, врятувати ?? в?д ?деолог?чних ман?пуляц?й фальшивого прогресу та в?д п?дпорядкування комерц?? й економ?ц?». Знову поверта?ться образ матер?: все м?сто, а не лише ?сторичний центр, ? виявом конкретного материнства Церкви, наголошу? Свят?ший Отець. «Вразлив?сть – це ще один прояв краси, який вимага? нашо? уваги. Чим б?льше ми дба?мо про вразливих, тим прекрасн?шими ста?мо», – пише в?н, користаючи з нагоди, щоб подякувати багатьом прац?вникам та волонтерам благод?йних структур, як? з автентичним ?вангельським духом зробили Рим м?стом, чутливим до потреб злиденних, особливо в ?сторичному центр?.

«Вотчини» в Церкв? – це гр?х проти сопричастя

Папа, врешт?, вказу? на те, що «сьогодн? вже нема? сенсу множити приналежност? до субкультур, як? зам?сть того, щоб зм?цнювати д??цез?альну ?дн?сть, часто сприяють розпалюванню конфл?кт?в». В?н нав?ть стверджу?, що «зведення параф?? до м?крокосмосу ? гр?хом проти д??цез?ально? ?дност? та сопричастя, зведення сп?льнот до окремих субкультур ? гр?хом проти церковного сопричастя. Це стосу?ться вс?х тих церковних реал?й чи рух?в, як? вважають за краще витрачати енерг?ю на позначення в?дм?нностей, а не на збереження ?дност? д??цез??. Рим, – наголошу? Свят?ший Отець, – це один великий д?м, де кожен – римлянин ? не римлянин – повинен почуватися “як удома”, прийнятий як паломник».