Папа: ступати разом за Христом, прислухаючись до болю св?ту
о. Як?в Шумило, ЧСВВ – Ватикан
«Нам не потр?бна Церква, яка сидить, опустивши руки, але Церква, яка в?дпов?да? на крик св?ту ?, я хочу п?дкреслити, хоча це, можливо, декого шоку?, Церква, яка забрудню? сво? руки, щоб служити Господу», – сказав Папа Франциск, пропов?дуючи у нед?лю, 27 жовтня 2024 р. п?д час Свято? Меси в базил?ц? Святого Петра у Ватикан? з нагоди завершення друго? сес?? XVI Звичайно? загально? асамбле? Синоду ?пископ?в на тему: «Задля синодально? Церкви: сопричастя, участь ? м?с?я». В?дправним пунктом роздум?в Свят?шого Отця став ?вангельський уривок про оздоровлення сл?пого чолов?ка на ?м’я Вартимей (Мк. 10, 46-52).
Бог вислухову? волання болю
Роздумуючи над поставою Вартимея, який сид?в, просячи милостиню, Папа зауважив, що його позиц?я ? типовою для людини, яка закрита у власному болю, сидячи на узб?чч?. «Але, як ми зна?мо, – сказав в?н, – щоб по-справжньому жити, не можна залишатися на м?сц?: жити – це завжди перебувати в рус?, вирушати в дорогу, мр?яти, планувати, бути в?дкритим назустр?ч майбутньому. Отже, сл?пий Вартимей також уособлю? ту внутр?шню сл?поту, яка блоку? нас, змушу? залишатися на м?сц?, робить нас нерухомими на узб?ччях життя, без жодно? над??». Все, що залиша?ться Вартимею, це кричати про св?й б?ль ? донести до ?суса сво? бажання повернути з?р. «? хоча вс? докоряють йому за те, що його голос заважа?, ?сус зупиня?ться. Тому що Бог завжди чу? волання убогих ? жоден крик болю не залиша?ться непочутим перед Ним», – зазначив Наступник апостола Петра.
Говорячи про другу сес?ю Синоду про синодальн?сть, Свят?ший Отець зазначив, що Синод покликаний бути сп?льнотою учн?в, як?, под?бно до Вартимея, в?дчуваючи близьк?сть Христа, «в?дчувають трепет спас?ння» та «дають пробудити себе силою ?вангел?я». За його словами, перед викликами в св?т?, численними ранами, питаннями сучасних чолов?к?в та ж?нок, як? виявляють потребу ?вангел?зац??, Церква не може сид?ти склавши руки. «Сидяча Церква, яка, майже не пом?чаючи цього, в?дходить в?д життя ? обмежу? себе задв?рками д?йсност?, – це Церква, яка ризику? залишитися в сл?пот? ? загрузнути у власн?й недуз?.», – сказав Папа.
Завжди повертатися до ?вангел?я
В?дтак Наступник апостола Петра торкнувся зм?ни постави Вартимея, який п?сля зустр?ч? з Христом вже не сидить, а прозр?в та схопився на ноги, ступаючи за Христом. «Тепер в?н м?г бачити Господа, м?г розп?знавати Божу д?ю у сво?му житт? ?, зрештою, м?г ?ти за Ним», – зауважив Папа. Як в?н дал? зазначив, ця зм?на ? прикладом для Церкви: коли збилися з дороги чи не знаходимо в соб? сили, завжди потр?бно повертатися до Господа ? Його ?вангел?я.
Ба б?льше, п?сля зустр?ч? з Христом, необх?дно йти за Ним по дороз?: цей образ ? вираженням синодально? Церкви. «Завжди пам'ятаймо: не йти самост?йно чи за критер?ями св?ту, але разом йти дорогою за Ним ? йти з Ним», – п?дкреслив Свят?ший Отець. За його словами, Церква повинна бути не сидячою, мовчазною та сл?пою, а тою, яка сто?ть, чу? волання людства, просв?тлена Христом та ? м?с?онерською. «Завжди ? наново, коли В?н проходить повз нас, ми повинн? прислухатися до Його поклику, який знову п?дводить нас на ноги ? виводить з? сл?поти. А тод? знову йти за Ним, йти з Ним одн??ю дорогою», – п?дсумував Наступник апостола Петра.
На завершення Папа звернув увагу на дбайливо в?дреставрований балдах?н над центральним престолом базил?ки Святого Петра, зауваживши, що в?н фокусу? справжню суть вс??? базил?ки, «якою ? слава Святого Духа». «Такою ? синодальна Церква: сп?льнота, перш?сть у як?й поляга? в дар? Святого Духа, Який робить нас ус?х братами ? сестрами у Христ? та п?дносить нас до Нього», – сказав в?н.
