杏MAP导航

Дорог? юнаки й д?вчата!

Минулого року ми розпочали прямувати дорогою над?? назустр?ч Великому Юв?лею, роздумуючи над Павловим висловом «Рад?сн? в над??» (Рим 12,12). Саме для того, щоб приготуватися до Юв?лейного паломництва 2025 року, цього року ми п?дда?мося натхненню в?д пророка ?са?, який стверджу?: «Т?, що над?ються на Господа [...] прямують вперед без утоми» (?с 40,31). Цей висл?в взято з так звано? Книги Вт?хи (?с 40-55), в як?й спов?ща?ться про зак?нчення вигнання ?зра?ля до Вавилону ? початок нового етапу над?? та в?дродження для Божого народу, який зможе повернутися на батьк?вщину завдяки нов?й «дороз?», яку Господь в?дкрива? в ?стор?? для сво?х д?тей (пор. ?с 40,3).

Ми також сьогодн? живемо в часи, позначен? траг?чними ситуац?ями, як? породжують в?дчай ? не дають нам спок?йно дивитися в майбутн?: трагед?я в?йни, соц?альна несправедлив?сть, нер?вн?сть, голод, експлуатац?я людини та створ?ння. Часто найвищу ц?ну платите ви, молод? люди, що в?дчува?те непевн?сть майбутнього ? не бачите над?йних виход?в для сво?х мр?й, що несе загрозу життя без над??, в полон? нудьги ? меланхол??, ?нод? втягуючись в ?люз?? переступ?в ? руйн?вних реал?й (пор. булла Spes non confundit, 12). Тому, дорог? друз?, я хот?в би, щоб, як це сталося з ?зра?лем у Вавилон?, також ? до вас прийшло зв?щення над??: Господь також ? сьогодн? в?дкрива? перед вами дорогу ? запрошу? вас ступати нею з рад?стю ? над??ю.

1. Житт?ве паломництво та його виклики

?сая пророку? «ходу без утоми». Пом?ркуймо над цими двома аспектами: прямувати вперед ? втома.

Наше життя – це паломництво, подорож, яка виводить нас за меж? нас самих, подорож у пошуках щастя; а християнське життя, зокрема, – це паломництво до Бога, нашого спас?ння ? повноти вс?х благ. Досягнення, здобутки та усп?хи на цьому шляху, якщо вони залишаються лише матер?альними, п?сля першого моменту задоволення, дал? залишають нас голодними, спраглими глибшого сенсу; фактично, вони не вдовольняють нашу душу повн?стю, бо ми створен? Тим, Хто ? безмежним, а тому в нас живе прагнення до трансценденц??, пост?йний неспок?й до зд?йснення б?льших прагнень, до «б?льшого». Саме тому, як я вже неодноразово казав, вам, молодим, замало «спостер?гати за життям з балкона».

Однак це нормально, що, хоч ми ? почина?мо наш? подорож? з ентуз?азмом, ран?ше чи п?зн?ше почина?мо в?дчувати втому. У деяких випадках причиною тривоги ? внутр?шньо? втоми ? соц?альний тиск, пов'язаний з необх?дн?стю досягти певних стандарт?в усп?ху в навчанн?, в прац? та в особистому житт?. Це породжу? смуток, у той час як ми живемо в метушн? порожнього актив?зму, який спонука? нас заповнювати наш? дн? тисячами справ ?, незважаючи на це, в?дчувати, що ми н?коли не встига?мо зробити достатньо ? що ми н?коли не досяга?мо належного р?вня. До ц??? втоми часто дода?ться нудьга. Йдеться про той стан апат?? та незадоволеност?, який притаманний тим, хто не робить жодних крок?в, не прийма? р?шень, не обира?, н?коли не ризику?, а вол?? залишатися у зон? власного комфорту, замикаючись у соб?, бачачи св?т та судячи про нього через мон?тор, н?коли не «забруднюючи руки» проблемами, контактами з ?ншими людьми, з життям. Така втома под?бна до цементу, в якому занурен? наш? ноги, ? який з часом твердне, обтяжу? нас, парал?зу? ? не да? нам рухатися вперед. Я в?ддаю перевагу втом? тих, хто в дороз?, н?ж нудьз? тих, хто сто?ть на м?сц? ? не ма? бажання рухатися вперед!

Як це не парадоксально, вир?шення проблеми втоми поляга? не в тому, щоб стояти на м?сц? для в?дпочинку. Ним ? радше вирушити в дорогу ? стати паломниками над??. Таким ? мо? запрошення для вас: ?д?ть вперед з над??ю! Над?я дола? будь-яку втому, будь-яку кризу ? будь-яку тривогу, даючи нам сильну мотивац?ю прямувати вперед, бо вона ? даром, який ми отриму?мо в?д самого Бога: В?н наповню? наш час сенсом, просв?тлю? нас у дороз?, вказу? нам напрямок ? мету життя. Апостол Павло використовував образ атлета на стад?он?, який б?жить, щоб отримати нагороду за перемогу (пор. 1 Кор 9,24). Т? з вас, хто брав участь у спортивних змаганнях, – не як глядач?, а як головн? д?йов? особи, – добре знають, яких внутр?шн?х зусиль потр?бно для того, щоб досягти ф?н?шу. Над?я – це якраз та нова сила, яку Бог влива? в нас, яка дозволя? нам витривати в заб?гу, яка да? нам «довгу перспективу», що виходить за меж? труднощ?в тепер?шнього ? скерову? нас до конкретно? мети: сопричастя з Богом ? повноти в?чного життя. Якщо ?сну? прекрасна мета, якщо життя не пряму? в н?що, якщо н?чого з того, про що я мр?ю, планую ? реал?зую, не буде втрачено, то варто рухатися вперед ? п?тн?ти, долати перешкоди ? в?дчувати втому, бо к?нцева винагорода – прекрасна!

2. Паломники в пустел?

У житт?вому паломництв? неминуче виникатимуть виклики, як? доведеться долати. У давнину п?д час тривалих паломництв доводилося давати соб? раду з? зм?ною п?р року та м?нливим кл?матом; перетинати при?мн? луки ? прохолодн? л?си, а також засн?жен? гори ? спекотн? пустел?. Отже, також ? для в?руючих людей житт?ве паломництво та подорож до далеко? мети таки залишаються виснажливими, под?бно до того, як виснажливою для народу ?зра?ля була подорож пустелею до Об?товано? земл?.

Так само це стосу?ться кожного з вас. Також ? т?, хто отримав дар в?ри, переживали щаслив? моменти, коли Бог був присутн?й ? ви в?дчували Його близьк?сть, а також моменти, коли ви переживали пустелю. Може статися так, що за початковим ентуз?азмом у навчанн? чи робот?, або поривом сл?дувати за Христом – чи то в подружж?, священств? чи в богопосвяченому житт? – настають моменти кризи, через як? життя зда?ться важкою мандр?вкою в пустел?. Однак ц? кризов? пер?оди не ? втраченим чи змарнованим часом, але можуть виявитися важливими нагодами для зростання. Це пер?оди очищення над??! У кризах розбиваються багато фальшивих «над?й», занадто малих для нашого серця, вони викриваються, ? таким чином ми залиша?мося нагими перед самими собою ? перед фундаментальними питаннями життя, поза будь-якими ?люз?ями. ? в цей момент кожен з нас може запитати себе: на яких над?ях я будую сво? життя? Чи вони справжн?, а чи – ?люз???

У так? хвилини Господь не залиша? нас, В?н наближа?ться з? сво?м батьк?вством ? завжди дару? нам хл?б, який в?дновлю? наш? сили ? поверта? нас на дорогу. Пригадаймо, що народов? в пустел? В?н дав манну (пор. Вих 16), а пророков? ?лл?, втомленому ? знев?реному, дв?ч? дав хл?бину ? воду, щоб в?н м?г ?ти «сорок дн?в ? сорок ночей до Божо? гори Хорив» (пор. 1 Цар 19, 3-8). У цих б?бл?йних ?стор?ях в?ра Церкви розглед?ла прообрази дорогоц?нного дару Пресвято? ?вхарист??, справжньо? манни ? справжнього напуття, як? Бог да? нам, щоб п?дтримати нас у наш?й мандр?вц?. Як казав блаженний Карло Акут?с, Пресвята ?вхарист?я – це маг?страль до неба. Цей юнак зробив ?вхарист?ю сво?ю найважлив?шою щоденною зустр?ччю! Таким чином, т?сно з'?днан? з Господом, ми пряму?мо вперед без утоми, бо В?н ?де разом з нами (пор. Мт 28,20). Заохочую вас наново в?дкрити для себе великий дар Пресвято? ?вхарист??!

У неминуч? моменти втоми в?д нашого паломництва цим св?том навч?мося в?дпочивати, як ?сус ? в ?сус?. Той, Хто радить учням в?дпочити п?сля повернення з м?с?? (пор. Мк 6,31), визна? вашу потребу у в?дпочинку т?ла, часу для розваги, щоб насолодитися товариством друз?в, зайнятися спортом чи також виспатися. Але ?сну? глибший в?дпочинок, в?дпочинок душ?, якого багато людей шукають ? мало хто знаходить, який можна знайти лише у Христ?. Знайте, що всяка внутр?шня втома може знайти полегшення в Господ?, Який говорить вам: «Прийд?ть до Мене, вс? втомлен? та обтяжен?, ? Я заспокою вас» (Мт 11,28). Коли втома в?д подорож? обтяжу? вас, повертайтеся до ?суса, вч?ться в?дпочивати в Ньому ? перебувати в Ньому, бо «т?, що над?ються на Господа [...] прямують вперед без утоми» (?с 40,31).

3. В?д турист?в до паломник?в

Дорог? юнаки й д?вчата, я звертаюся до вас ?з запрошенням вирушити в подорож, щоб в?дкривати для себе життя, ступаючи сл?дами любов?, в пошуках Божого обличчя. Але ось що вам рекомендую: вирушайте не як прост? туристи, а як паломники. Ваше мандрування не повинно бути просто поверхневим проходженням через житт?в? м?сця, не вловлюючи красу того, що зустр?ча?те, не в?дкриваючи сенс пройдених дор?г, ловлячи коротк? моменти, скороминущ? переживання, щоб заф?ксувати ?х у селф?. Так робить турист. Паломник, натом?сть, занурю?ться в м?сця, як? зустр?ча?, вс?м серцем, спонука? ?х промовляти, робить ?х частиною сво?х пошук?в щастя. Юв?лейне паломництво, таким чином, прагне стати знаком внутр?шньо? подорож?, яку ми вс? покликан? зд?йснити, щоб досягти к?нцево? мети.

З таким настро?м готуймося до Юв?лейного року. Спод?ваюся, що для багатьох з вас буде можливим при?хати до Риму на паломництво, щоб пройти через Свят? Двер?. Для кожного, в будь-якому випадку, залишиться можлив?сть зд?йснити це паломництво також ? в м?сцевих Церквах, наново в?дкриваючи для себе численн? м?сцев? санктуар??, як? бережуть в?ру ? набожн?сть святого й в?рного Божого люду. Мо?м побажанням ?, щоб це юв?лейне паломництво стало для кожного з нас «моментом живо? та особисто? зустр?ч? з Господом ?сусом, “Воротами спас?ння”» (булла Spes non confundit, 1). Закликаю вас пережити його з трьома основними настановами: подякою, щоб ваше серце в?дкрилося на прославу за отриман? дари, першим м?ж якими ? дар життя; шуканням, щоб подорож виражала пост?йне прагнення шукати Господа ? не притлумлювати спрагу серця; ?, врешт?, покаянням, яке допомага? нам зазирнути всередину себе, розп?знати хибн? шляхи ? виб?р, як? ми ?нод? робимо, ?, таким чином, зум?ти навернутись до Господа ? до св?тла Його ?вангел?я.

4. Паломники над?? задля м?с??

Залишаю вам для вашо? подорож? ще один промовистий образ. Прибуваючи до базил?ки Святого Петра в Рим?, проходимо через площу, оточену колонадою, яку створив великий арх?тектор ? скульптор Джан Лоренцо Берн?н?. Колонада в ц?лому вигляда? як велик? об?йми: це дв? розкрит? руки Церкви, нашо? матер?, яка прийма? вс?х сво?х д?тей! У цьому прийдешньому Святому Роц? Над?? я заохочую вс?х вас пережити об?йми милосердного Бога, пережити Його прощення, в?дпущення вс?х наших «внутр?шн?х борг?в», як це було традиц??ю п?д час б?бл?йних юв?ле?в. ? таким чином, прийнят? Богом ? в?дроджен? в Ньому, ви теж ставайте в?дкритими об?ймами для багатьох ваших друз?в ? ровесник?в, як? потребують в?дчути через ваше прийняття любов Бога Отця. Нехай кожен з вас дару? «нав?ть просто усм?шку, жест дружби, братерський погляд, щире слухання, безкорисливу послугу, знаючи, що в Дус? ?суса це може стати для тих, хто прийма?, пл?дним зас?вом над??» (там же, 18), ? таким чином станете невтомними м?с?онерами радост?.

Прямуючи вперед, скеруймо наш погляд очима в?ри на святих, як? пройшли перед нами цей шлях, як? досягли мети ? дають нам сво? п?дбадьорливе св?дчення: «Я боровся доброю борнею, ск?нчив б?г – в?ру збер?г. Тепер же приготований мен? в?нок справедливост?, що його дасть мен? того дня Господь, справедливий Суддя; та не лише мен?, але вс?м тим, що з любов'ю чекали на його появу» (2 Тим 4,7-8). Приклад святих чолов?к?в ? ж?нок надиха? ? п?дтриму? нас.

Бадьор?ться! Ви вс? у мо?му серц?, вв?ряю подорож кожного з вас Пречист?й Д?в? Мар??, щоби за ?? прикладом ви ум?ли терпеливо та з дов?р’ям оч?кувати того, на що над??теся, перебуваючи в дороз? як паломники над?? та любов?.

Рим, базил?ка святого ?вана на Латеран?, 29 серпня 2024 р., спомин мучеництва святого ?вана Хрестителя.

ФРАНЦИСК