Папа: ?вроп? потр?бна Бельг?я, щоб прямувати шляхом миру ? братерства
Св?тлана Духович – Ватикан
Трива? Апостольська подорож Папи Франциска до Бельг??, куди в?н прибув у четвер ввечер?, 26 вересня 2024 р., зупинившись на н?чл?г в Апостольськ?й нунц?атур?, розташован?й неподал?к Брюсселя.
Наступного дня вранц?, у п’ятницю, 27 вересня, Свят?ший Отець зд?йснив в?зит вв?чливост? до короля Бельг?? Ф?л?па ? в Лакенському палац?, що ? резиденц??ю бельг?йсько? корол?всько? родини. Цей палац зведений в брюссельському район? Лакен. Тут Папа зустр?вся також з представниками влади та громадянського сусп?льства та звернувся до них з промовою.
Бельг?я – м?ст, що по?дну? цив?л?зац??
«Коли ми дума?мо про цю кра?ну, уявля?мо щось одночасно маленьке ? велике, це зах?дна ? водночас центральна кра?на, що немов серце б'?ться в г?гантському орган?зм?, – зазначив Свят?ший Отець на початку сво?? промови. – ? справд?, пропорц?? та масштаби тут оманлив?. Бельг?я – не дуже велика держава, але ?? особлива ?стор?я зумовила те, що одразу п?сля зак?нчення Друго? св?тово? в?йни втомлен? ? виснажен? народи ?вропи, як? стали на серйозний шлях примирення, сп?впрац? та ?нтеграц??, дивилися на Бельг?ю як на осередок головних ?вропейських ?нституц?й». Папа додав, що Бельг?ю можна вважати мостом «м?ж континентом ? Британськими островами, м?ж н?мецькомовними ? франкомовними рег?онами, м?ж п?вднем ? п?вн?ччю ?вропи»; мостом, «де кожна людина, з ?? власною мовою, ментал?тетом ? переконаннями, зустр?ча? ?ншу людину ? як зас?б сп?лкування обира? слово, д?алог ? вза?мообм?н». «Це м?сце, – пояснив в?н, – де вчаться будувати власну ?дентичн?сть не як ?дола чи бар'?р, а як гостинний прост?р, який можна залишати ? до якого можна повертатися, де можна розвивати справжн? вза?мообм?ни ? разом шукати нов? точки р?вноваги, будувати нов? по?днання. Це м?ст, який сприя? торг?вл?, по?дну? цив?л?зац?? ? спонука? ?х до д?алогу. Отже, це м?ст, який необх?дний для розбудови миру ? заперечення в?йни».
Злагода ? мир безперервне завдання ? м?с?я
Глава Католицько? Церкви наголосив, що ?вропа потребу? Бельг?ю, «щоб нагадати соб? про свою ?стор?ю з ?? народами ? культурами, соборами ? ун?верситетами, досягненнями людсько? винах?дливост?, але також з багатьма в?йнами ? бажанням дом?нувати, яке часом переростало в колон?ал?зм ? експлуатац?ю».
«?вроп? потр?бна Бельг?я, – наголосив в?н, – щоб продовжувати йти шляхом миру ? братерства м?ж ?? народами. Ця кра?на нагаду? вс?м ?ншим, що коли п?д найр?зноман?тн?шими ? недолугими приводами хтось переста? поважати кордони ? договори, ? нада? право збро?, щоб творити право, п?дриваючи чинне законодавство, в?н в?дкрива? скриньку Пандори, ? вс? в?три починають несамовито дути, розхитуючи будинок ? загрожуючи його зруйнувати».
Папа п?дкреслив, що злагода ? мир не ? досягненням, яке можна здобути раз ? назавжди, а радше «безперервним завданням ? м?с??ю, яку сл?д пост?йно плекати, старанно ? терпеливо вт?лювати в життя». ? для того, щоб не робити т? сам? помилки, сл?д пам’ятати про сво? минуле ? не забувати «про страждання ? жахливу ц?ну, яку заплатили попередн? покол?ння». «У цьому сенс? Бельг?я як н?коли ц?нна для пам'ят? ?вропейського континенту, – зауважив в?н. – Д?йсно, вона пропону? неспростовн? аргументи на користь розвитку посл?довно? та оперативно? культурно?, соц?ально? та пол?тично? д?яльност?, яка ? водночас см?ливою та розсудливою, ? яка унеможливлю? майбутн?, в якому концепц?я та практика в?йни знову стане можливим вар?антом з катастроф?чними насл?дками. ?стор?я, вчителька життя, до яко? часто не прислухаються, з Бельг?? заклика? ?вропу повернутися на св?й шлях, наново в?дкрити сво? справжн? обличчя, знову ?нвестувати в майбутн?, в?дкрившись назустр?ч життю, над??, перемогти демограф?чну зиму ? пекло в?йни!»
Важлив?сть присутност? Церкви та явища, за як? сл?д просити пробачення
У цьому контекст? Папа Франциск вказав на значущу роль присутност? Католицько? Церкви, яка, «засв?дчуючи свою в?ру у Воскреслого Христа, пропону? як окремим людям, так ? с?м'ям, сусп?льствам ? народам давню ? завжди нову над?ю; це присутн?сть, яка допомага? кожному долати виклики ? випробування не з легким ентуз?азмом чи похмурим песим?змом, але з упевнен?стю в тому, що людина, яку любить Бог, ма? в?чне покликання до миру й добра ? не приречена на зникнення ? небуття».
Свят?ший Отець додав, що Добра Новина, яку зв?ща? Церква, наповня? серця рад?стю ? через д?ла милосердя пропону? конкретне св?дчення любов?. Церква, за словами Папи, живе в контекст? конкретних культур ? ментал?тет?в певно? епохи, як? допомага? формувати або в?д яких ?нод? стражда?. «У цьому одв?чному сп?в?снуванн? св?тла ? т?н? живе Церква, – сказав в?н, – часто з плодами велико? щедрост? ? надзвичайно? в?дданост?, а ?нод?, на жаль, з появою болючих контр-св?дчень. Я маю на уваз? траг?чн? под?? зловживань щодо д?тей, лихо, з яким Церква бореться р?шуче ? твердо, вислуховуючи ? супроводжуючи постраждалих ос?б та впроваджуючи у всьому св?т? кап?лярну програму запоб?гання». Папа додав, що це явище ? ганьбою, яке потр?бно визнати ? за яке потр?бно просити пробачення.
?пископ Риму згадав також феномен «примусового всиновлення» в Бельг??, яке, як в?н зазначив, його засмутило. В?н зауважив, що, на жаль, це явище, яке мало м?сце у 1950-х ? 1970-х роках, «було результатом ментал?тету, поширеного в ус?х прошарках сусп?льства», коли т?, хто д?яв в?дпов?дно до нього, в?рив, що роблять добро як для дитини, так ? для матер?. «Часто с?м'я та ?нш? соц?альн? суб'?кти, включаючи Церкву, – в?в в?н дал?, – вважали, що для того, щоб зняти негативну стигму, яка, на жаль, впливала на незам?жню мат?р в т? часи, було б краще для блага матер? ? дитини, щоб останню всиновили. Були нав?ть випадки, коли деяким ж?нкам не давали вибору, чи залишити дитину, чи в?ддати ?? на всиновлення. Як Наступник апостола Петра, я молю Господа, щоб Церква завжди знаходила в соб? сили роз'яснювати ? не п?длаштовуватися п?д пан?вну культуру, нав?ть тод?, коли ця культура використову? – ман?пулюючи ними – ц?нност?, почерпнут? з ?вангел?я, але робить з них хибн? висновки, з ?х важкими насл?дками, якими ? страждання ? в?дчуження».
Молитва за бельг?йц?в
«Молюся, щоб л?дери народ?в, – наголосив Папа, – озираючись на Бельг?ю та ?? ?стор?ю, вчилися в?д не? ? таким чином могли позбавити сво? народи в?д неск?нченних нещасть ? втрат. Я молюся, щоб правител? вм?ли брати на себе в?дпов?дальн?сть, ризик ? честь миру ? вм?ли в?двернути небезпеку, ганьбу ? абсурдн?сть в?йни. Молюся, щоб вони боялися суду сумл?ння, ?стор?? та Бога ? навернули сво? оч? та серця, завжди ставлячи на перше м?сце загальне благо».
На завершення, пригадуючи гасло свого в?зиту до Бельг?? «В дорогу з над??ю», ?пископ Риму побажав ус?м бельг?йцям просити ? отримувати в?д Святого Духа дар над??, щоб прямувати з нею дорогою життя та ?стор??».
