?Н?що не втрача?ться з миром?: непочутий заклик напередодн? ?? св?тово? в?йни
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
«Н?що не втрача?ться з миром. Все можна втратити з в?йною», – ц? слова ? серцем рад?опослання Папи П?я Х??, з яким в?н 24 серпня 1939 року звернувся до всього св?ту, звертаючись до «правител?в ? народ?в в умовах загрозливо? небезпеки в?йни». «Нехай же люди повернуться до вза?морозум?ння. Нехай поновлять переговори. Ведучи переговори з доброю волею та з пошаною до вза?мних прав, вони побачать, що щир? та ефективн? переговори н?коли не виключають благородний усп?х», – закликав в?н.
Адольф Г?тлер вже прийняв р?шення про вторгнення в Польщу. Побоюючись реакц?? московського диктатора Стал?на, в?н вир?шив провести переговори з СРСР, як? завершилися п?дписанням 23 серпня 1939 року договору, що носить назву Молотова-Р?ббентропа. Догов?р супроводжувався та?мним протоколом, що передбачав розпод?л сфер впливу в сх?дн?й ?вроп?.
Пап? П??в? Х?? було в?домо про положення та?много протоколу. В?н також знав, що у випадку його зд?йснення, Франц?я та Сполучене Корол?вство, союзники Польщ?, оголосять в?йну Н?меччин?. Тож у рад?опосланн?, виголошеному наступного дня, в?н стверджував, що його серце не могло ? не повинно було бути байдужим. «Знову настала важка година для великого людського роду, – говорив в?н вр?вноваженим голосом, – година жахливих р?шень, до яких Наше серце не може залишатися байдужим, не може бути байдужим наш духовний авторитет, даний Нам Богом для того, аби провадити людськ? душ? шляхами справедливост? ? миру». А тому п?дн?с св?й заклик до «пров?дник?в народ?в, до людей пол?тики та збройних сил, до письменник?в ? до оратор?в», до вс?х тих, хто ма? вплив на думки та несе в?дпов?дальн?сть за долю людства.
Папа П?й Х?? п?дкреслював безпосередню загрозу в?йни та звертався ?з закликами до правител?в ? народ?в. До перших, аби вони, в?дклавши вб?к звинувачення, погрози та причини вза?мно? недов?ри, пробували розв’язати ?снуюч? розб?жност? «за допомогою ?диного засобу, придатного для цього, тобто, сп?льного та чесного порозум?ння», а до других, аби вони у споко? та без невпорядкованих хвилювань «п?дтримували мирн? спроби тих, хто ними править».
Наголосивши на тому, що справедлив?сть пробива? соб? дорогу «силою розуму, а не силою збро?», П?й Х?? промовив в?дому фразу, яку, зг?дно з деякими досл?дниками, п?дказав тод?шн?й заступник Державного Секретаря Джованн? Батт?ста Монт?н?, майбутн?й Папа Павло VI: «Н?що не втрача?ться з миром! Все може бути втрачене з в?йною». В?н вкотре закликав до переговор?в, ? покликаючись на ?суса, «силою Якого у перемоз? над св?том була лаг?дн?сть у житт? та смерт?», пояснював, що хоче стати речником «ус?х людей щирого серця, вс?х тих, хто голодний ? спраглий справедливост?, тих, хто вже стражда? в?д житт?вих лих». В?н стверджував, що його серце б’?ться разом ?з серцем матер?в, ?з серцем батьк?в, як? мус?тимуть залишити сво? с?м’?, невинних, над якими нависла жахлива загроза, серцем молод?, що прагне до чистих ? благородних ?деал?в. «З Нами все людство, що оч?ку? справедливост?, хл?ба, свободи, а не зал?за, що вбива? та нищить», – говорив Папа, висловлюючи переконан?сть у тому, що ще можна зупинити близьку загрозу.
Послання не було почутим. П?й Х?? також запропонував в?дкласти в?йськов? д?? на 15 дн?в, щоб з?брати м?жнародну мирну конференц?ю. Також ? це зусилля було даремним. На св?танку 1 вересня 1939 року н?мецьк? в?йська перейшли через польський кордон. Через два дн? Париж ? Лондон оголосили в?йну Берл?ну. Почалася друга св?това в?йна.
