杏MAP导航

о. Як?в Шумило, ЧСВВ – Ватикан

У четвер, 27 червня 2024 р. опубл?ковано послання Папи Франциска з нагоди Всесв?тнього Дня молитви в нам?р? п?клування про створ?ння, який кожного року в?дзнача?ться 1 вересня, ? цьогор?ч ма? тему: «Над?ятися ? д?яти разом з? створ?нням». Свят?ший Отець поясню?, що це гасло в?дсила? нас до послання апостола Павла до Римлян, у якому в?н поясню?, що означа? жити Духом, ? зосереджу? увагу на ч?тк?й над?? на спас?ння через в?ру (пор. Рим 8, 19-25).

В?ра, яка ? даром ? завданням

На початку послання Папа м?рку? над неочевидним питанням, у який спос?б ми отриму?мо в?ру. Зг?дно з вченням святого Павла, це тому, що в нас живе Святий Дух. Ми ? в?руючими, бо сама «Любов Бога влита в наш? серця Святим Духом» (Рим 5,5) ? тепер Дух ? «завдатком нашо? спадщини» (Еф 1,14), покликанням жити, прагнучи завжди до в?чних благ. «Дух робить в?руючих креативними, активними в любов?. В?н виводить ?х на великий шлях духовно? свободи, який, однак, не зв?льнений в?д боротьби м?ж лог?кою св?ту ? лог?кою Духа, що приносять протилежн? один одному плоди (пор. Гал 5,16-17)», – пише Свят?ший Отець. За його словами, ?снування християнина – це життя у в?р?, працьовите в любов? та переповнене над??ю, в оч?куванн? другого пришестя Господа у Його слав?. Однак питання поляга? в тому, чи знайде Христос в?ру, коли прийде на землю вдруге (пор. Лк 18,8), адже в?ра ? плодом присутност? Духа в нас, «але це також ? завдання, яке потр?бно виконувати у свобод?, у слухняност? ?сусов?й запов?д? любов?».

Над?я, яка торка?ться всього створ?ння

Папа зазнача?, що християнське спас?ння входить у глибину болю св?ту, що охоплю? не лише людину, але й увесь всесв?т, саму природу. «Християнський оптим?зм ?рунту?ться на жив?й над??: в?н зна?, що все пряму? до Божо? слави, до остаточного звершення в Його мир?, до т?лесного воскрес?ння у праведност?, “в?д слави до слави”. З часом, однак, ми под?ля?мо б?ль ? страждання: все створ?ння стогне (пор. Рим 8,19-22), християни стогнуть (пор. Рим 8, 23-25) ? сам Дух стогне (пор. Рим 8, 26-27), – зазнача? в?н. – Стог?н виявля? неспок?й ? страждання, а також тугу й бажання. Стог?н виража? дов?ру до Бога ? уповання на його любляче й вимогливе товариство з метою зд?йснення Його задуму, що поляга? в радост?, любов? й мир? у Святому Дус?».

За словами Свят?шого Отця, внасл?док первородного гр?ха стражда? все створ?ння. «Весь космос ? кожне створ?ння стогне ? тужить “з нетерп?нням”, щоб був подоланий нин?шн?й стан ? в?дновлений перв?сний, адже зв?льнення людини тягне за собою зв?льнення вс?х ?нших створ?нь, як?, на знак сол?дарност? з? станом людини, потрапили п?д ярмо рабства», – пише в?н. Тому спас?ння людини у Христ? ? над?йною над??ю ? для створ?ння, де у Христовому в?дкупленн? можемо споглядати зв’язок м?ж людиною та вс?м ?ншим створ?нням. «Над?я – це альтернативне прочитання ?стор?? та людських справ: не ?люзорне, а реал?стичне, реал?зм в?ри, що бачить невидиме», – зауважу? Папа.

Влада людини, яка претенду? на м?сце Бога

«У над?? та наполегливому оч?куванн? славного пришестя ?суса, Святий Дух п?дтриму? пильн?сть в?руючо? сп?льноти, пост?йно настановля? ??, заклика? до навернення у способ? життя, протистояти деградац?? довк?лля внасл?док д?яльност? людини та виявляти ту соц?альну критику, яка передус?м ? св?дченням можливост? зм?н», – зазнача? Свят?ший Отець. За його словами, навернення поляга? в переход? в?д зарозум?лост? тих, хто хоче панувати над ?ншими ? над природою, до смирення тих, хто п?клу?ться про ?нших та про створ?ння. «Людина, яка претенду? на м?сце Бога, ста? найб?льшою небезпекою для само? себе, бо гр?х Адама зруйнував фундаментальн? в?дносини, в яких живе людина: з Богом, з собою та ?ншими людьми, а також з космосом. Вс? ц? стосунки повинн? в синерг?? бути в?дновлен?, спасенн?, “виправлен?”. Жодного з них не може забраукнути. Якщо браку? чогось, все зазна? невдач?», – п?дкреслю? Наступник апостола Петра.

Таким чином, над?ятися ? д?яти з? створ?нням означа?, перш за все, об'?днати зусилля, переосмислюючи питання про людську владу, ?? значення ? меж?. «Насправд?, лише за к?лька десятил?ть наша могутн?сть зросла шаленими темпами. Ми досягли вражаючих ? дивовижних технолог?чних усп?х?в ? не усв?домлю?мо, що водночас стали дуже небезпечними, здатними поставити п?д загрозу життя багатьох ?стот ? наше власне виживання. Неконтрольована влада породжу? монстр?в ? оберта?ться проти нас самих, – зауважу? Папа. – Саме тому сьогодн? ?сну? нагальна потреба встановити етичн? меж? розвитку штучного ?нтелекту, який з його здатн?стю до розрахунк?в ? симуляц?? може бути використаний для панування над людьми ? природою, а не для служ?ння миров? та ц?л?сному розвитку».

Ман?пулювання природою, яке позбавля? Божо? благодат?

Як зазнача? Свят?ший Отець, Бог – це не абстрактна ?дея неск?нченност?, а люблячий Отець, друг ? в?дкупитель кожно? людини. У ц?й в?р? послух Духу любов? докор?нно зм?ню? ставлення людини: в?д «хижака» до «управителя» саду. «Земля дов?рена людин?, але залиша?ться Божою (пор. Лев 25,23). У цьому поляга? богословський антропоцентризм юдео-християнсько? традиц??. Тому претенз?? на волод?ння ? панування над природою, ман?пулювання нею на власний розсуд ? формою ?долопоклонства. Це промете?вська людина, сп'ян?ла в?д власно? технократично? могутност?, зарозум?ло ставить землю в “безблагодатний” стан, тобто позбавлений Божо? благодат?», – пише Папа.

Таким чином, захист створ?ння ? питанням не лише богословським, але й етичним, адже йдеться про переплетення та?мниц? людини з та?мницею Бога. «Це переплетення можна назвати “генеративним”, оск?льки воно сходить до акту любов?, яким Бог творить людину у Христ?. Цей креативний Божий акт дару? ? заклада? в?льну д?ю людини ? всю ?? етичн?сть: в?льну саме в тому, що вона створена на образ Божий, яким ? ?сус Христос, ? з ц??? причини ? “представником” твор?ння в самому Христ?», – зауважу? Свят?ший Отець.

За його словами, в ?сус? ми ? справжн?ми д?тьми небесного Отця. «Завдяки в?р? й хрещенню для в?руючого почина?ться життя за Духом (пор. Рим 8,2), святе життя, ?снування як д?тей Отця, под?бно до ?суса (пор. Рим 8,14-17), оск?льки силою Святого Духа в нас живе Христос (пор. Гал 2,20). Життя, яке ста? п?снею любов? до Бога, до людства, до створ?ння ? для створ?ння, ? яке знаходить свою повноту в святост?», – зазнача? на завершення Папа.