Бог ?де з? сво?м народом. Послання на Всесв?тн?й День м?гранта ? б?женця 2024
Дорог? браття й сестри!
29 жовтня 2023 року завершилася перша сес?я XVI Звичайно? загально? асамбле? Синоду ?пископ?в, яка дала нам змогу поглибити наше розум?ння синодальност? як перв?сного покликання Церкви. «Синодальн?сть поста? передус?м як сп?льна мандр?вка Божого люду та як пл?дний д?алог харизм ? служ?нь на служб? приходов? Божого Царства» (П?дсумковий зв?т, Вступ).
Наголос на синодальному вим?р? дозволя? Церкв? наново в?дкрити свою мандр?вну природу як Божого люду, що подорожу? ?стор??ю, паломничаючи, можемо сказати, «м?груючи» до Небесного Царства (пор. Lumen gentium, 49). Спонтанно спада? на думку посилання на б?бл?йну розпов?дь про Вих?д, яка представля? ?зра?льський народ в дороз? до об?цяно? земл?: довгий шлях в?д рабства до свободи, який ? прообразом подорож? Церкви до остаточно? зустр?ч? з Господом.
Под?бним чином у м?грантах нашого часу, як ? в м?грантах ус?х час?в, можемо побачити живий образ Божого люду, що пряму? до в?чно? батьк?вщини. ?хн? подорож? над?? нагадують нам, що «наше громадянство в неб?, зв?дки ? Спасителя оч?ку?мо, Господа ?суса Христа» (Фил 3,20).
Ц? два образи – б?бл?йного виходу та м?грант?в – мають багато сп?льного. Як ? ?зра?льський народ за час?в Мойсея, м?гранти часто вт?кають в?д ситуац?й гноблення ? зловживань, в?дсутност? безпеки ? дискрим?нац??, браку перспектив розвитку. Як ?вре? в пустел?, м?гранти зустр?чають на сво?му шляху багато перешкод: ?х випробовують спрага ? голод, ?х виснажують труднощ? ? хвороби, ?х спокуша? в?дчай.
Але фундаментальна д?йсн?сть виходу, кожного виходу, поляга? в тому, що Бог випереджа? ? супроводжу? подорож свого люду ? вс?х сво?х д?тей ус?х час?в ? на кожному м?сц?. Божа присутн?сть посеред народу ? певн?стю ?стор?? спас?ння: «Сам Господь, Бог тв?й, руша? з тобою; В?н тебе не лишить ? не покине» (Втор 31,6). Для народу, який вийшов з ?гипту, ця присутн?сть проявля?ться в р?зних формах: хмарний ? вогняний стовп показу? ? осв?тлю? шлях (пор. Вих 13,21); намет збор?в, який збер?га? ковчег зав?ту, робить Божу близьк?сть в?дчутною (пор. Вих 33,7); жезл з м?дяною зм??ю забезпечу? божественний захист (пор. Чис 21,8-9); манна ? вода (пор. Вих 16-17) ? Божими дарами для голодного ? спраглого народу. Намет ? особливо дорогою для Господа формою присутност?. П?д час царювання Давида Бог в?дмовля?ться зачинитися в храм?, щоб ? надал? перебувати в намет? ? таким чином мати можлив?сть ходити з? сво?м народом «з намету до намету, з житла до житла» (1 Хр 17,5).
Чимало м?грант?в переживають досв?д Бога як свого супутника в дороз?, пров?дника ? якоря спас?ння. Вони вв?ряють себе Йому перед в?д'?здом ? вдаються до Нього у скрутних ситуац?ях. У Ньому вони шукають розради в моменти розпачу. Завдяки Йому на дороз? зустр?чаються добр? самаряни. Йому вони в молитв? дов?ряють сво? спод?вання. Як же багато Б?бл?й, ?вангел?й, молитовник?в ? вервиць супроводжують м?грант?в у ?хн?х подорожах через пустел?, р?чки ? моря, через кордони вс?х континент?в!
Бог не лише ?де з? сво?м народом, але й у сво?му народ?, в тому значенн?, що В?н ототожню? Себе з людьми, що перебувають у дороз? через ?стор?ю, особливо з найостанн?шими, вбогими, мар??нал?зованими, немовби дал? продовжуючи та?нство Вт?лення.
Ось чому зустр?ч з м?грантом, як ? з кожним братом ? сестрою в потреб?, «? також зустр?ччю з Христом. В?н сам нам це сказав. Це В?н стука? в наш? двер? голодний, спраглий, чужинець, нагий, хворий, ув'язнений, просячи, щоб Його зустр?ли ? допомогли» (Пропов?дь п?д час Свято? Меси з учасниками зустр?ч? “В?льн? в?д страху”, Сакрофано, 15 лютого 2019 р.). Останн?й суд, про який розпов?да? Матей у 25-му розд?л? сво?? ?вангел??, не залиша? жодних сумн?в?в: «Я був чужинцем, ? ви Мене прийняли» (в. 35); ? ще раз: «?стинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з мо?х брат?в найменших, ви Мен? зробили» (в. 40). Отже, кожна зустр?ч на наш?й дороз? – це нагода зустр?ти Господа; ? це нагода, наповнена спас?нням, тому що в сестр? чи братов?, як? потребують нашо? допомоги, присутн?й ?сус. У цьому сенс? б?дн? спасають нас, бо дають нам змогу зустр?ти Господн? обличчя (пор. Послання на Трет?й Всесв?тн?й день б?дних, 17 листопада 2019 р.).
Дорог? браття й сестри, у цей День, присвячений м?грантам ? б?женцям, ?днаймося в молитв? за вс?х тих, хто був змушений покинути свою землю в пошуках г?дних умов життя. Почуваймося в дороз? разом з ними, разом звершуймо «синод» ? вв?ряймо ?х ус?х, як ? наступну синодальну асамблею, «заступництву Пресвято? Богородиц?, знаку певно? над?? та розради в дороз? в?рного Божого люду» (П?дсумковий зв?т, Щоб подорож тривала).
Молитва
Боже, Отче всемогутн?й,
Ми – Твоя Церква-паломниця,
що пряму? до Небесного Царства.
Ми живемо в себе на батьк?вщин?,
але немов чужинц?.
Кожен чужоземний рег?он – наша батьк?вщина,
як ? кожна батьк?вщина для нас – чужинницька земля.
Ми живемо на земл?,
але наше громадянство – у неб?.
Не дозволь, що ми ставали панами ц??? частки св?ту,
яку Ти дарував нам як тимчасове житло.
Допоможи нам н?коли не припиняти подорож,
разом з нашими братами й сестрами м?грантами,
до в?чного житла, яке Ти приготував для нас.
В?дкрий наш? оч? та наше серце,
щоби кожна зустр?ч ?з потребуючим
ставала зустр?ччю з ?сусом, Тво?м Сином ? нашим Господом.
Ам?нь.
Рим, базил?ка Святого ?вана на Латеран?, 24 травня 2024, Пречисто? Д?ви Мар??, Пом?чниц? християн.
ФРАНЦИСК