Папа: покликан? зв?щати ?суса з силою та лаг?дн?стю, як Святий Дух д?? в нас
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
«Ми потребу?мо над??, потребу?мо п?днести оч? до горизонт?в миру, братерства, справедливост? та сол?дарност?. Це ?диний шлях до життя, ?ншого нема?. Звичайно, на жаль, в?н часто не зда?ться легким, справд?, часом в?н звивистий ? зд?йма?ться вгору, це правда. Але ми зна?мо, що ми не самотн?, ми ма?мо цю певн?сть, що з допомогою Святого Духа, з Його дарами, разом ми можемо ним йти ? робити його дедал? б?льш прох?дним ? для ?нших», – цими словами Папа Франциск п?дсумував свою пропов?дь з нагоди П’ятидесятниц?, яку в?н виголосив п?д час Свято? Меси в базил?ц? Святого Петра у Ватикан? в нед?лю, 19 травня 2024 року. В сво?х роздумах в?н зупинився на тому, що Д?яння Апостол?в, розпов?даючи про з?шестя Святого Духа, показують нам дв? сфери Його д?ла: у нас ? в м?с??, д?яння, яке вир?зня?ться силою та вв?члив?стю.
Могутн? ? лаг?дне д?яння всередин? нас
Насамперед, Свят?ший Отець зазначив, що д?яння Святого Духа в нас ? могутн?м, як це показують б?бл?йн? символи в?тру та вогню. ? без ц??? сили ми не зможемо здолати «пожадання т?ла», про як? пише святий Павло, як? можуть зруйнувати наш? вза?мини з ближн?ми та наш? сп?льноти. ? Святий Дух «входить у серце та все зц?ля?», – мовив Папа, зауваживши, що й ?сус показу? нам це, коли Дух пов?в Його у пустелю на сорок дн?в, де, переживаючи пер?од спокушування, Його людськ?сть зростала та зм?цнювалася, готуючись до м?с??.
Водночас, як зауважив дал? пропов?дник, д?яння Святого Духа в нас ? вв?чливим, бо в розпов?д? Д?янь в?тер ? полум’я не руйнують те, чого торкаються. Ця дел?катн?сть у д?янн? Бога також часто зустр?ча?ться на стор?нках Б?бл??. Свят?ший Отець зауважив, що при?мно бачити, як та сама «сильна ? мозоляста рука», яка спочатку зорала грудки пристрастей, згодом «лаг?дно посадивши паростки чеснот, "полива?" ?х, "догляда?" ? обер?га? з любов'ю», щоб ми «п?сля втоми боротьби з? злом» могли «скуштувати солодк?сть» милосердя та сопричастя з Богом.
М?с?я, натхнена Святим Духом
Такими ж силою та вв?члив?стю, як зауважив дал? пропов?дник, повинна в?дзначатися й наша м?с?я, натхнена Святим Духом. Коли В?н з?йшов на апостол?в, В?н перем?нив ?хн? серця, вливаючи в них в?двагу, що спонукала передавати ?ншим досв?д сп?лкування з ?сусом. Як п?зн?ше свят? Петро та ?ван будуть св?дчити перед синедр?оном, коли в?д них вимагали, щоб вони «не говорили н?чого ? не навчали в ?м'я ?суса», вони в?дпов?ли: «Ми не можемо мовчати про те, що ми бачили ? чули». Отримавши Святого Духа в Хрещенн? та Миропомазанн?, «можемо ? повинн?» давати св?дчення ?вангел?я «з такою ж могутн?стю», а не «зарозум?л?стю ? нав'язуванням», бо сила християнина – в ?ншому, не «розрахунками ? хитр?стю», але з «енерг??ю, що походить в?д в?рност? ?стин?, яко? Дух навча? наш? серця».
«? тод? ми п?дда?мося Святому Духов?, а не силам св?ту, й дал? говоримо про мир тим, хто хоче в?йни, говоримо про прощення тим, хто с?? помсту, говоримо про гостинн?сть ? сол?дарн?сть тим, хто зачиня? двер? ? зводить бар'?ри, говоримо про життя тим, хто вибира? смерть, говоримо про повагу тим, хто любить принижувати, ображати ? в?дкидати мов непотр?б, говоримо про в?рн?сть тим, хто в?дмовля?ться в?д будь-яких зв'язк?в, плутаючи свободу з поверхневим, тьмяним ? порожн?м ?ндив?дуал?змом», – сказав Папа, додаючи, що наше зв?щення «ма? бути вв?чливим», щоб «приймати вс?х». «Не забуваймо цього: вс?х, вс?х, вс?х, – закликав пропов?дник. – Не забуваймо ту притчу про гостей на бенкет?, як? не хот?ли йти: "?д?ть на перехрестя ? привед?ть вс?х, вс?х, добрих ? злих, вс?х". Святий Дух да? нам силу йти ? кликати вс?х, з ц??ю лаг?дн?стю... В?н да? нам люб'язн?сть прийняти вс?х».
